ІНФОРМАЦІЙНА ПОЗИЦІЯ У СТРУКТУРІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЗРІЛОСТІ СТУДЕНТІВ

Розглядаючи, інформаційну позицію як чинник соціально-психологічної зрілості особистості, вважаємо, що види ставлень до інформації (індивідуальні, вибіркові, свідомі) є важливими компонентами, які пов’язані з конкретним видом інформаційного простору (відповідно, індісеміосферою, мінісеміосферою, семіосферою) для формування особистісної, міжособистісної і суспільної адекватності у структурі соціально-психологічної зрілості. Таким чином, виділені компоненти та зв’язки між ними утворюють структуру соціально-психологічної зрілості.

До мети соціально-психологічної зрілості як системного утворення належить бажаний майбутній рівень, який визначає конструктивну активність та функціональну продуктивність студентів у соціумі.

Для діагностики інформаційної позиції як чинника соціально-психологічної зрілості особистості було сформовано вибірку із 200 осіб – студентів гуманітарних спеціальностей Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (віком від 18 до 22 років) та студентів спеціальності документознавства та інформаційної діяльності Національного університету «Острозька академія».

Результати емпіричного дослідження вибіркових та індивідуальних ставлень у структурі інформаційної позиції студентів, а також їх зіставлення з показниками особистісних властивостей свідчать про те, що існують тісні зв’язки між різними видами ставлень у структурі інформаційної позиції студентів, передусім, конкретно-послідовного стилю засвоєння інформації із суб’єктивованим / категоріальним способом обробки інформації (r=0,189, р < 0,05); абстрактно-довільним стилем із рефлективним способом (r=0,150, при р < 0,05), конкретно-довільним із імпульсивним способом (r=0,175, при р < 0,05), абстрактно-послідовним стилем із аналітичним способом обробки інформації (r=0,161, при р < 0,05). Окрім того, вивчення інформаційної позиції слід проводити з урахуванням цілісної особистості студента, адже виявлено кореляційні зв’язки між  різними видами ставлень та особистісними властивостями. Визначено негативний кореляційний зв'язок між показниками об’єктивованого /категоріального способу обробки інформації з показниками реактивної агресивності (r=-0,149, при р < 0,05) і невротичності (r=0,157, р < 0,05); між показниками суб’єктивованого/ категоріального способу обробки інформації та показниками комунікабельності (r=-0,139,p < 0,05); позитивний кореляційний зв’язок між показниками суб’єктивованого/категоріального способу обробки інформації та показниками врівноваженості (r=-0,140, p < 0,05); між показниками імпульсивності та реактивної агресивності (r=0,125, p < 0,05).

Помітними є кореляційні зв’язки між показниками стилів, які належать до обох груп ставлень – вибіркових і індивідуальних. Так, спостерігаються значущі кореляційні зв’язки між показниками абстрактно-послідовного стилю (вибіркове ставлення) та аналітичного стилю (індивідуальне ставлення) (r=0,161, при р < 0,05); конкретно-довільного стилю та імпульсивності (r=0,175, при р < 0,05). Це свідчить про те, що спосіб обробки інформації, оснований на аналітичних операціях, пов’язаний із теоретизуванням на рівні різних інформаційних абстракцій.

Також встановлено кореляційний зв’язок між конкретно-послідовним стилем засвоєння інформації та суб’єктивно/фактичним способом обробки інформації, відповідно r=0,189, при р < 0,05, абстрактно-довільним та рефлективним стилями, відповідно r=0,150, при р < 0,05. Отримані дані підкреслюють інтуїтивну та наочно-образну сутність конкретно-послідовного стилю та категоріальну, об’єктивовану природу абстрактно-довільного стилю.

Примітним є наявність кореляційних зв’язків окремо у групі індивідуальних та вибіркових ставлень до інформації. Найсильнішими є зв’язки між показниками конкретно-послідовного і конкретно-довільного стилів обробки інформації (r=0,296, р < 0,01), а також між показниками абстрактно-послідовного і абстрактно-довільного способів (r=0,349, р < 0,01) у групі вибіркових ставлень до інформації. Отримані дані свідчать про індивідуальне тяжіння особистості до абстрактного чи конкретного стилю, незважаючи на довільність та послідовність обробки інформації, а також градуальний характер стилів засвоєння інформації, що відрізняє їх від когнітивних стилів, які мають яскраво виражену полюсну природу.

На основі інтент-аналізу творів досліджуваних «Я-людина» визначено види соціально-психологічної зрілості студентів. Виокремлення у 185 студентських творах інтенцій самопрезентації, самокритики, самовиправдання; кооперації, спонукання, заспокоєння; аналізу, оцінки і інформування дало змогу виділити чотири види соціально-психологічної зрілості: особистісний (36,8% досліджуваних), міжособистісний (36,2 % досліджуваних), суспільний (17,8% досліджуваних), змішаний (9,2 % досліджуваних).

Для представленої кількості груп із різними видами соціально-психологічної зрілості, на рівні p < 0,05, χ2 =2,706, значущі відмінності встановлено за такими показниками інформаційної позиції студентів: конкретно-послідовний стиль засвоєння інформації, об’єктивно/категоріальний і аналітичний способи обробки інформації. Найвищий показник конкретно-послідового стилю простежується у вибірці з міжособистісним видом соціально-психологічної зрілості, а найменший у вибірці змішаного типу. Таким чином, стиль засвоєння інформації, який вирізняється у практично-дієвому ставленні до інформації і характеризується такими ознаками, як практичний, відповідний, дійовий, активний, продуктивний, прагматичний, компетентний і відповідальний, найвище виражений у студентів із міжособистісним та особистісним видами соціально-психологічної зрілості. Це означає, що особи, спрямовані на соціальні контакти та міжособистісну взаємодію, вирізняються активним ставленням до інформації, здатні швидко її обробляти та застосовувати для задоволення комунікативних потреб. Найменшою активністю щодо обробки інформації вирізняються особи зі змішаним та суспільним видом соціально-психологічної зрілості. Таким чином, особи, які сконцентровані на глобальних процесах, зосереджені радше на майбутньому, ніж на теперішньому, послуговуються більше інтуїтивним, ніж аналітичним підходом до інформації, а також меншою мірою виражають активну і практично-дієву інформаційну позицію.

Серед способів обробки інформації, закладених у конкретні когнітивні стилі, значущі відмінності спостерігаються у чотирьох групах між показниками полюсу синтетичності та об’єктивно/категоріальною (відкритою) пізнавальною позицією. Найвищий показник  полюсу синтетичності  притаманний особам із суспільним видом  соціально-психологічної зрілості. Це свідчить про те, що студенти із суспільним видом соціально-психологічної зрілості переважно орієнтуються на ситуативно-функціональні і візуальні ознаки предметів, які часто слугують, за М. О. Холодною, ознакою творчого режиму інтелектуальної діяльності.

Результати проведеного дослідження інформаційної позиції відповідно до видів соціально-психологічної зрілості дають змогу дійти висновків про те, що кожен із видів вирізняється своєрідністю в когнітивній обробці інформації. Так, студенти із виявом особистісного виду соціально-психологічної зрілості характеризуються аналітичністю, зосередженістю на деталях, здатністю категоризувати об’єкти зовнішнього світу на основі чітких категоріальних ознак, вираженою критичністю до життєвих подій. Студенти із міжособистісним видом соціально-психологічної зрілості вирізняються активним, практичним, відповідальним, прагматичним ставленням до інформації, що дає змогу вибудувати гармонійні міжособистісні стосунки із оточенням. Студенти, які  мають суспільний вид соціально-психологічної зрілості, характеризуються синтетичним, глобальним, інтуїтивним, творчим, зорієнтованим на майбутнє, ставленням до інформації. Синтетичний спосіб обробки інформації дає змогу цим особам об’єднувати різні фрагменти дійсності у цілісну картину світу.

Виявлені особливості інформаційної позиції студентів відповідно до видів соціально-психологічної зрілості  слугують важливим орієнтиром у плануванні та проведенні формувального експерименту.

Джерела та література:

1. Засєкіна Л. В. Когнітивний стиль конструювання психологічної реальності особистості / Л. В. Засєкіна // Психологічні перспективи : Зб. наук. праць. – Вип.5. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004.– С. 77 – 86.
2. Greenberger E. Education and the Acquisition of Psychological Maturity / E. Greenberger. – New York : Irvington Publishers, Inc. 1982. – P.155–189.