ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДИТИНИ В СІМ’Ї З ВИСОКИМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ СТАТУСОМ

Представники середнього класу будують дві моделі сім’ї. Перша з них – це так звана модель замкненої сім’ї, яка ретельно зберігає свої таємниці, у тому числі господарчі і споживацькі. Другий тип – це модель відкритої сім’ї, яка демонструє всім своє багатство, купівельну спроможність і живе напоказ. На думку дослідників, на сьогодні не можна визначити сформованої єдиної моделі сім’ї середнього класу, тому що польський середній суспільний клас постійно трансформується. Конформізм і розвиток, колективізм і індивідуалізм, нестриманість і оборонна позиція, лібералізм і консерватизм, елементи відкритої і замкненої сім’ї, авторитарної і демократичної – це лише деякі з численних елементів, які характеризують сім’ю середнього класу [5].

Особливості розвитку та характеристика дитини середнього класу, на думку її представників, складається з таких елементів: прагнення до досягнення життєвої мети, правильної оцінки себе і оточення, вміння пристосовуватися до інших, відповідальності, порядності, доброго виховання, самоконтролю і здатності керувати своїми емоціями [1; 136]. Як зазначає Й. Фронтчак, дитина середнього класу здебільшого вдумлива і відповідальна, вона прагне здобути престижне місце у суспільстві, будучи слухняною і ретельною в навчанні, вона відповідає очікуванням своїх батьків, водночас сама отримуючи задоволення від власних успіхів. На думку батьків, життєвий успіх дитини не залежить від доброї поведінки і отриманих нагород, а є наслідком розумової самостійності, здатності  робити вибір і оцінювати ситуацію. Батьки середнього класу також надають значну увагу принципах суспільного співжиття, тобто здатності порозумітися з іншими дітьми і врахування чужої думки. Дослідження A. Ваховяк і Й. Фронтчак вказують на те, що діти батьків середнього класу беруть безпосередню участь у прийнятті сімейних рішень, самі здатні розв’язати свою проблему, у порівнянні з дітьми нижчого суспільного класу мають більші амбіції щодо освіти і кар’єрного зростання [5; 107]. Згідно з результатами цих досліджень, тип дитини середнього класу формується на основі поєднання різних рис, інколи навіть протилежних. Для нього характерні асоціальні, індивідуалістичні, колективістські, консервативні, підприємницькі, експансивні, оборонні і адаптивні елементи. Можна ствердити, що в міру консолідації і появи постійних сегментів середнього класу цей тип стане фіксованою схемою, здатною до кристалізації. «Це можуть бути риси експансивного індивідуалізму й егоїзму, які дозволяють дитині середнього класу досягнути успіхів і високого соціального статусу. Можуть домінувати також асоціальні особливості, на основі яких можна побудувати гуманістичну модель» [5; 111-112].

У дослідженнях Б. Смолінської-Тайсс [4; 440] вказано, що важливе місце в житті дітей середнього класу займає навчання і школа. Діти цієї суспільної групи багато часу присвячують навчанню, знаходять у цьому задоволення, добре почувають себе в школі і виявляють високий рівень знань. Вони чітко зорієнтовані на подальшу освіту, планують її заздалегідь і втілюють свої наміри у життя. Вони ретельно готуються до поступання у вуз і вірять у здійснення своїх планів. Б. Смолінська-Тайсс звертає увагу на те, що вибір дітьми середнього класу вищої освіти має свою специфіку. Велика роль відводиться мистецтву, іноземним мовам, політиці і літературі. Це вибір самодостатніх груп, які не турбуються про соціальне просування і краще матеріальне забезпечення. Потрібно додати, що більшість молодих людей середнього класу обговорює свій вибір із батьками, які не стараються змінити їхній вибір [3; 436-438]. На думку дослідниці, «Діти середнього класу нерозривно пов’язані із своєю сім’єю. Вони мають підтримку з боку батьків. Розраховують на їх допомогу в майбутньому, користуються нею щодня і сприймають як щось очевидне. Водночас вони прагнуть підкреслити свою самостійність. Уникають тих професій, які здобули їхні батьки. Постійно наголошують на тому, що хочуть досягнути більшого, ніж батьки. У цьому твердженні приховане бачення іншого життя, із вищим рівнем вигоди і достатку» [3; 436-438]. Б. Смолінська-Тайсс також доказує, що діти середнього класу високо оцінюють власні зусилля, у яких вбачають причину свого успіху. Зовнішні, соціальні, політичні і економічні перешкоди вони вважають другорядними і стараються їх подолати завдяки власній праці і знанням. У суспільних контактах вибирають для спілкування людей того самого суспільного статусу. Підсумовуючи, Б. Смолінська-Тайсс стверджує, що діти середнього класу – це особи, які проживають у достатку, мають добрі відносини з батьками, успіхи в школі, старанно планують свою подальшу освіту, вдаються до додаткових дій з метою реалізації своїх планів, користуються допомогою сім’ї і водночас зберігають самостійність. «Ця нова група дітей середнього класу сприймає освіту і професію як вибір, можливість власної самореалізації. Вони раціональні й амбітні, покладаються перш за все на самих себе, готові до різних життєвих викликів. Еластичні і, на перший погляд, відкриті, а водночас віддалені від суспільного життя, сконцентровані на собі. Вони шукають таких освітніх і професійних шляхів, які б підтвердили їхню високу суспільну позицію, але разом з тим цінять незалежність і стабільність. Особливу увагу приділяють власній компетентності і тим рішенням, які сприяють здійсненню їхніх планів» [3; 441].

На увагу заслуговують також результати наших досліджень, оскільки вони доповнюють представлений тип дитини середнього класу і наштовхують на деякі висновки. У зв’язку із створенням класів з так званих «хороших сімей», проаналізовано поведінку дітей багатих і освічених батьків, які старанно обирали школу і вчителя, на основі відгуків, друзів, вчителів і аналізу їхніх сімей. Із цією метою було проведене анкетування 15 обраних вчителів I, II i III класів початкової школи. Це були педагоги, до яких батьки охоче віддавали своїх дітей (здебільшого плануючи це заздалегідь). Класи обраних учителів вважали найкращими в школі, а учнівський колектив складався з дітей середнього суспільного класу, тобто дітей юристів, лікарів, учителів, інженерів, службовців, власників приватних фірм.

Очевидні риси дітей середнього класу в Польщі – це висока мотивація в навчанні і значні досягнення в школі. Досліджені матеріали однозначно вказують на те, що діти цієї соціальної групи мають більші інтелектуальні можливості у порівнянні з іншими, можуть розраховувати на допомогу батьків. Вони амбіційні, працьовиті, спрямовані на досягнення успіху і суперництво. Мають багато різноманітних зацікавлень, глибокі знання, часто спеціалізованого характеру, іноді перевищуючи у цьому плані своїх вчителів. Завдяки зацікавленню і підтримці батьків, вони повністю забезпечені всім необхідним, готові до уроків, дуже активні, охочі і готові до праці. Дітей середнього класу вважають хорошими друзями, здатними на допомогу і підтримку, лідерами у колективі. Вони надають перевагу друзям з подібними зацікавленнями і фінансовими можливостями. В основному сміливі у висловленні власної думки і формулюванні запитань, впевнені в собі і виховані [2]. При цьому потрібно додати, що діти середнього класу створюють чимало виховних проблем. Серед них найбільше труднощів у педагогічному плані викликають такі проблеми: легковажне ставлення до інших, пов’язане з завищеною, часто невиправданою самооцінкою, відсутність дисципліни у школі. Діти середнього класу дуже вимогливі. Вони постійно очікують нових, цікавих завдань, складних ідей, вимагають цього від учителя, а за кожне виконане завдання вимагають оцінки. Постійно хочуть бути на передньому плані, щоб їх помічали, хвалили і позитивно оцінювали. Потрібно також зазначити, що діти цієї групи несамостійні в самообслуговуванні [3; 201].

Можна зробити висновок, що сучасна дитина, в тому числі і середнього класу, рано і швидко стає дорослою. Сьогоднішні діти починають жити під тиском часу і різних обов’язків. Проблема полягає в тому, що розвиток дитини в контексті інституційної соціалізації, яка стала вимогою сучасності, може бути важким завданням, з яким не завжди дитина в змозі впоратися.

Джерела та література:

1. Frątczak J. Kobieta, mężczyzna i dziecko w rodzinie polskiej klasy średniej / J. Frątczak // Współczesne problemy socjologii rodziny / pod red. A. Wachowiak. – Poznań : Wydawnictwo Akademii Rolniczej, 2001.
2. Nyczaj-Drąg M. „Czują oddech rodziców na plecach”, czyli o dzieciach rodziców z klasy średniej z perspektywy nauczyciela / M. Nyczaj-Drąg // Pedagogika alternatywna. Postulaty, projekty i kontynuacje, tom II, Innowacje edukacyjne i reformy pedagogiczne / pod red. B. Śliwerskiego. – Kraków : Oficyna Wydawnicza „Impuls”, 2007.
3. Nyczaj-Drąg M. Nauczyciel wobec dzieci i rodziców z klasy średniej jako reprezentantów neoliberalnej rzeczywistości / M. Nyczaj-Drąg // Nauczyciel- tożsamość – rozwój / pod red. R. Kwiecińskiej, S. Kowala, M. Szymańskiego. – Kraków : Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2007.
4. Nyczaj-Drąg M. Nauczyciel wobec dzieci i rodziców z klasy średniej jako reprezentantów neoliberalnej rzeczywistości / M. Nyczaj-Drąg // Nauczyciel- tożsamość – rozwój / pod red. R. Kwiecińskiej, S. Kowala, M. Szymańskiego. – Kraków : Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2007.
5. Wachowiak A., Frątczak J.  Modele życia rodzinnego przedstawicieli klas średnich //  Współczesne rodziny polskie — ich stan i kierunek przemian / pod red. Z. Tyszki / A. Wachowiak, J  Frątczak.  . – Poznań : Wyd. Naukowe UAM, 2001.