НАРАТИВНІ ПРАКТИКИ В РОБОТІ З РАННІМИ СПОГАДАМИ

Сучасний постійно зростаючий темп життя ХХІ століття та умови сучасного суспільства вимагають від людини великих енергетичних трат, постійного особистісного розвитку та самовдосконалення, разом із вмінням ефективно протистояти стресогенним чинникам середовища, конфліктам та проблемам. На психологічну науку покладається забезпечення суспільства ефективними засобами діагностики проблемних сфер та розвитку сучасної особистості. Так, наше дослідження присвячене розробці тренінгової програми особистісного зростання для роботи з ранніми спогадами методами наративної психотерапії.

Ранні спогади надають нам можливість достовірно діагностувати  актуальні проблемні сфери особистості [1; 3]. Для роботи над останніми ми вважаємо доцільним та надзвичайно ефективним буде використовувати техніки наративної психотерапії, які дозволяють людині поглянути на своє життя з ресурсної позиції, дистанціюватися від безпосередньо пережитого досвіду, зокрема, травмуючого, і здійснювати усвідомлений вибір, змінюючи своє життя в бажану сторону.

Вперше про визначне значення дитячих спогадів у своїх працях писав З. Фрейд. Методика ранніх спогадів була розроблена А. Адлером. До її розробки долучалися в різні часи такі закордонні психологи як W. R. Rule, K. E. Altman, J. Quinn, L. Hyer, G. J. Manaster, T. B. Perryman, J. E. Statton, B. Wilborn, E. B. Hedvig, J. M. Bauserman, M. Mayman та вітчизняні –  О. В. Сидоренко, О. М. Ісполатова, Т. П. Миколаєва та інші. У наших попередніх дослідженнях були розширені діагностичні можливості методики ранніх спогадів та визначені фактори, що обумовлюють їх актуалізацію [1]. Розвитком наративної психотерапії займались такі закордонні вчені як М. Уайт, Д. Епстон, Дж. Фрідмен, Дж. Комбс, Е. Морган, Дж. Говард, Т. Р. Сарбин, російські: К. С. Жорняк, Ф. І. Барський, Д. А. Кутузова, К. С. Калмикова, українські: С. Ю. Гуцол, М. Л. Смульсон, Н. В. Чепелєва та інші. Досягнення перерахованих психологів були враховані при написанні роботи.

Мета дослідження полягає в адаптації практик наративної психотерапії до роботи з ранніми спогадами.

Відповідно до мети дослідження постають наступні задачі:

1. Розробити тренінгову програму особистісного зростання для групової роботи з ранніми спогадами з використанням практик наративної психотерапії.
2. Дослідити можливості розвитку самоефективності, базових переконань щодо світу, до інших людей, до себе та впевненості у собі в результаті проходження розробленої тренінгової програми.

Методи дослідження:

-     емпіричні методи дослідження: Методика ранніх спогадів А. Адлера, опитувальник «Шкала базових переконань» Р. Янов-Бульмана, адаптований О. О. Кравцовою, «Тест визначення рівня самоефективності» Маддукса і Шеєра в модифікації Л. В. Бояринцевої під керівництвом Р. Л. Кричевського, «Тест впевненості у собі» В. Г. Ромека;

-     математичні методи аналізу даних: Т-критерій Вілкоксона.

Спираючись на вимоги щодо оформлення психологічного тренінгу нами була розроблена тренінгова програма особистісного зростання «Історії мого життя», що поєднує практики наративної психотерапії та роботу над ранніми спогадами.

Мета програми: проаналізувати свій стиль життя, закладений в дитинстві; навчитися відділяти себе від проблем і позбавитися від їх впливу і контролю над життям; посприяти розвитку бажаних історій у своєму житті; усвідомити свою самоефективність і підвищити самооцінку, впевненість у собі; розкрити свої ресурси, що допомагають впоратися зі складними ситуаціями у житті.

Завдання:

1. На основі раннього спогаду проаналізувати свій стиль життя і зафіксувати отримані знання у вигляді «формули життя».
2. Провести процедуру екстерналізації актуальної проблеми (відділення проблеми від ідентичності особистості), розкрити особистісні ресурси, розвіяти негативні висновки про себе.
3. Виділити унікальні епізоди, що забезпечують підказки, «точки входу» в альтернативні історії життя людей; продемонструвати, що життя людей є безліччю історій, що співіснують, і людина здатна робити вибір; усвідомити свою самоефективність і підвищити самооцінку, впевненість у собі; усвідомити себе потенційним автором власних історій і отримати можливість вибирати, які історії людина хотіла б проживати.
4. Виконати ритуал визнання і позитивної переоцінки власного життя: розповісти історію свого життя перед аудиторією ретельно підібраних зовнішніх свідків, чиї перекази в результаті викликають сильний резонанс і визнання; відчути зв’язок із життями інших людей; зробити більш видимими і відчутними противосюжети (інші можливі лінії розвитку свого життя).
5. Створити структурований автонаратив, що веде до усвідомлення своєї самоефективності і унікальності свого життя; розкрити ресурси для розвитку бажаних історій і стилю життя.

Напрямок роботи: наративна психотерапія, арт-терапія.

Види та техніки роботи: наративні практики, техніка «мандала», казкотерапія, колажування.

Форма роботи: тренінг особистісного розвитку.

Програма складається з 5 занять по 2,5 години.

Основні поняття і техніки:

Техніка аналізу ранніх спогадів А. Адлера – ефективний засіб вивчення особливостей організації життя, особливостей міжособистісних відносин, психологічних проблем особистості і підходів до їх вирішення [3]. Ранні спогади мають велике значення, оскільки мають відношення до розвитку базисних атитюдів і поглядів індивідуума [2].

Наративна психотерапія – відносно молодий підхід, заснований австралійськими психотерапевтами М. Уайтом та Д. Епстоном в 1990 році. Автори визначають, що в основі цього підходу лежить метафора наративу, чи історії (послідовності – не обов'язково лінійної – подій у часі, об'єднаних темою або сюжетом), а основна форма роботи – бесіда. «У фокусі уваги наративного підходу – взаємозв'язок уявлень людини про себе, про здатність впливати на своє життя, авторської позиції по відношенню до власної історії, з одного боку, і соціальних (культурних, економічних, політичних) чинників – з іншого» [4, с. 8].

У нашій тренінговій програмі були використані такі наративні практики як «екстерналізуючі бесіди», «бесіди перенаписання / відновлення авторської позиції», «церемонія визнання самовизначення (робота з зовнішніми свідками)» та методика «Книга життя». Задля їх адаптації до групової роботи нами були розроблені тренінгові вправи, схеми та інструкції для поетапного виконання наративних технік.

Загальна кількість учасників тренінгової програми склала 9 осіб (7 жінок та 2 чоловіків) віком від 20 до 22 років, студентів факультету психології, історії та соціології ХДУ, денної форми навчання.

Дослідження ефективності тренінгової програми особистісного зростання «Історії мого життя» проводилося порівнянням результатів проведених діагностик «до» та «після» завершення 5 занять тренінгу, що було зроблено за допомогою Т-критерію Вілкоксона. Зокрема, було з’ясовано, що:

-     за час тренінгової програми учасники змогли переглянути свої переконання щодо навколишнього світу, відчути його більш добрим, ніж раніше,

-     також вдалося посилити відчуття власної цінності разом зі спроможністю керувати удачею,

-     на когнітивному рівні виросла впевненість учасників у собі, підвищилась самооцінка та віра у власну ефективність,

-     учасники більш позитивно стали оцінювати власні навички та можливості (поведінковий репертуар) як достатніх для досягнення своїх цілей і задоволення власних потреб.

Наша тренінгова програма дозволила кожному учаснику створювати структуровані автонаративи, які в свою чергу забезпечували дослідження власних ментальних моделей. Це створило підґрунтя для їх розвитку та змін.

Отже, нам вдалося адаптувати Методику ранніх спогадів і практики наративної психотерапії, що зазвичай використовуються в індивідуальній роботі, до групової роботи, таким чином, розширивши межі їх застосування.

Джерела та література:

1. Адамкович-Петті А. Г. Фактори, що обумовлюють актуалізацію ранніх спогадів [Текст] / А. Г. Адамкович-Петті // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. – Херсон, 2013. – Випуск 2. – С. 7–11.
2. Адлер А. Наука жить [Текст] / А. Адлер. – К. : Port-Royal, 1997. – 286 с.
3. Исполатова Е. Н.,  Николаева Т. П. Модифицированная техника анализа ранних воспоминаний личности [Текст] / Е. Н. Исполатова,  Т. П. Николаева // Вопросы психологи. – 1998. – №4. – С. 69-76.
4. Уайт М. Карты нарративной практики: Введение в нарративную терапию. [Текст] / М. Уайт. – М.: Генезис, 2010. – 326 с.