ПСИХОЛІНГВІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФІЛІВ ЗНАЧЕННЯ У ПРЕДСТАВНИКІВ РІЗНИХ КУЛЬТУР

Постановка проблеми. Найвагоміші погляди на природу мови і національно-культурної специфіки в психолінгвістиці оформилися в дві основні гіпотези: гіпотезу лінгвістичної відносності  Е. Сепіра і Б. Ворфа [2], а також гіпотезу сумісності І. Н. Горелова [1]. Гіпотеза лінгвістичної відносності ґрунтується на припущенні про існування відмінностей в сприйнятті навколишнього світу представниками різних культур, що відображається в лексичному і граматичному розмаїтті мов.

Гіпотеза сумісності, натомість, підкреслює спільність поглядів на предмети довкілля, осмислення зв'язків між предметами, незважаючи на  наявність міжмовної комунікації. У роботах ученого спільність уявлень і відмінність мовних систем оформляється в поняття універсально-предметного і універсально-предметно-схемного коду [1].

Із сучасних когнітивних теорій значення слова, яка слугує методикою емпіричного дослідження, слід зазначити теорію профілів значення Ш. Крайтлера [3]. Учений пропонує розглядати значення як когнітивний конструкт, який, по-перше, істотно впливає на розвиток пізнавальної сфери людини, а по-друге, є її динамічним ядром. У виникненні значення особлива увага приділяється зовнішньому або внутрішньому стимулу – референтові, представленому конкретним об'єктом, подією, ситуацією і когнітивному змісту – необхідній інформації, що характеризує референт. Когнітивний зміст в теорії також розглядається як цінність значення, оскільки виражає міру об'єктивності відображення стимулу.  Як діагностичний інструментарій Ш. Крайтлер пропонує використати поняття профілів значення  у вигляді категоріальної приналежності.

Методика дослідження. Категоріальна приналежність представлена такими профілями: сфера вживання; матеріал; функція; мета; роль; почуття й емоції; володіння; сенсорика; когніція; простір; час.

У фокусі уваги нашого дослідження – крос-культурне вивчення профілів значення для дванадцяти слів: вулиця (street), велосипед (bicycle), життя (life), почуття (feelings), творити (create), брати (take), дружба (friendship), мистецтво (art). телефон (telephone), море (sea), вбивство (murder), час (time). Саме ці слова обрані тому, що вони, по-перше, означають об’єкти і явища, які є частотними і загально вживаними в обох культурах, по-друге, представляють основні (за Ш.Крайтлером, первинні концепти) частини мови: іменник і дієслово, по-третє, є об’єктами фізичного і соціального (артефакти) світу.

Для збереження ідентичності слова-стимулу використовувався метод зворотного перекладу. У дослідженні взяли участь українські студенти (n=25 осіб, 12 жінок та 13 чоловіків, середній вік 21,7±3,0) Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, м. Луцьк та американські студенти (n=25 осіб, 15 жінок та 10 чоловіків, середній вік 22,4±3,0) університету Центрального Арканзасу, м. Конвей, США. Досліджуваним надавалась така інструкція: «Напишіть, будь ласка, значення для запропонованих слів, ґрунтуючись на Ваших знаннях і досвіді».

Отримані результати аналізувалися окремо для кожної вибірки випробовуваних у відсотках (див. табл. 1).

Таблиця 1

Відсоткове співвідношення профілів значення

Так, українські студенти, формулюючи значення запропонованих слів, часто співвідносять їх з емоціями і почуттями, простором, дією та функціями. Домінуючі профілі значення виділені в таблиці жирним шрифтом. Природним є визначення значень деяких слів через почуття: «дружба», «життя»,  «почуття»; через дії: «брати», «творити»; через простір:  «вулиця», «море».

У відповідях американських студентах простежується тяжіння до таких категорій: дія, сфера і функції вживання. Яскраво вираженим є домінування визначень значення слів через дії. Наприклад: "street as a path to travel on; generally what we drive our cars on; what people walk down"; "life is what happens between birth and death; when you live and breath"; "art as act of creating; something to look at"; "murder as taking the life of another person; when a person kills another person"; "telephone as interaction with somebody"; "time as aspect that tells you what to do; feeling as how you react to something".

Важливо зауважити про частотність ужитку категорії простору у вибірці українських студентів. Так, наприклад, траплялися такі визначення вулиці: «дорога уздовж побудованих будівель», «місце, по якому ходять люди», «великий простір», «заповнений водою нескінченний простір», визначення життя як «простору, заповненого душею», мистецтва як «культурного простору».

Важливо відмітити також, що у вибірці американських студентів домінують ілюстративно-наочні відношення у  значеннях. Наприклад, у значенні слова "time" зафіксовані такі відповіді: "what we look at to get places on time", слова "sea" як "large body of salty water", слова "street" як "place which has yellow lines", "black hard surface you drive on". 

Водночас у відповідях українських студентів були визначення метафоричного характеру, наприклад: море як «басейн для риб», життя як «концепція». Украй рідко у визначеннях, запропонованих обома вибірками, траплялися значення через установлення протилежного зв'язку, наприклад, життя як «відсутність смерті».

Результати аналізу запропонованих значень студентами – представниками дистантних лінгвокультур – свідчать про визначення концептуальної бази у вигляді пошуку категоріальної приналежності, встановленні асоціативного й метафоричного зв’язку, ілюстративно-наочних відношень для розуміння семантики слова.

Джерела та література:

1. Горелов И. Н. Избранные труды по психолингвистике / И. Н. Горелов. – М.: Лабиринт, 2003. – 320 с.
2. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Пер. с англ., общ. ред. и вступ. ст. А. Е. Кибрика. – М.: Прогресс, Универс, 1993. – 656 с. – (Филологи мира).
3. Kreitler, S. The psychosemantic approach to alexithymia // Personality and Individual Differences. – 2002. – Vol. 33, # 3. – 2002. – P. 393-407.