СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Соціальні зміни, трансформаційні періоди життя у суспільстві, які ми переживаємо сьогодні, характерні складними впливами на становлення та соціальну адаптацію молодих людей, зокрема студентства. Нестабільність економічної, політичної, суспільної сфери у житті українських громадян безпосередньо чи опосередковано здійснюють вплив на свідомість молодих людей, їхню професійну та особистісну самореалізацію. Перебудова суспільного та політичного ладу у державі несе в собі переоцінку цінностей, смислів, які викликають потенційну загрозливу ситуацію соціальної дезадаптації молодих людей, зокрема студентів. Вплив зовнішніх чинників сприяє виникненню девіантної поведінки, соціальної  пасивності та як наслідок не здійснення самореалізації людини у соціальному житті. На думку психологів, будь-який підліток переживає соціальну адаптацію до зовнішніх змін, які очікують його у процесі входження у нову групу, колектив. Підлітковий, юнацький період визначається одним із найважливіших етапів становлення особистості, коли закладаються головні цінності, направленість людини. Соціальна адаптація відбувається та проходить стихійно у кожної людини, не існує певної загальної програми формування. Кожна дитина отримує певний склад набутого досвіду соціалізації із родини у якій вона виросла, здобула різні ролі, обов’язки, навички, цінності. Тому, проходження соціальної адаптації у новій групі відбувається по-різному. Кожний індивідуум вже володіє певною ієрархією цінностей, які впливають на його подальшу соціальну адаптацію. Головним показником конструктивної соціальної адаптації виступає гуманізм, враховуючи суб’єктивні та об’єктивні умови становлення та дорослішання особистості. Слід зазначити саме гуманність базується на головних християнських заповідях «Люби ближнього свого, як себе самого» [1, с. 22]. Іншими словами ми можемо стверджувати, що до людини ставляться так, як вона ставиться до інших. Зазвичай характеристики гуманної людини визначаються як людяність, порядність, повага до людей та до їхньої гідності, і сучасному контексті науки толерантною. Слід зазначити, що кожна людина хотіла б, щоб до неї ставились саме у такий спосіб. Гуманність повинна проникати в усі сфери соціальної адаптації особистості: юридичну (необхідно бути обізнаним у правових, юридичних аспектах), медичну (піклуватись про своє фізичне та психічне здоров’я), гендерну (дорослішання відповідно до статі), економічна соціалізація (здатність та здібність до розумної економічної поведінки). Розглянуті вище аспекти повинні сприяти формуванню гуманності особистості, а з іншого боку гуманність сприяє успішній соціальній адаптації. На наш погляд, у сучасному світі важливою є також етнічна соціалізація як умова успішної самореалізації особистості, її соціальної адаптації. Вона може бути здійснена через проходження етапів формування позитивної етнічної ідентичності, толерантності як риси особистості та становлення етнічно толерантної особистості. На думку Е. Еріксона, ототожнення себе з певною етнічною групою сприяє кращій соціалізації особистості, її адаптації [5]. Е. Фром зазначав, що етнічна ідентичність є необхідною умовою формування цілісної та успішної особистості [4]. Позитивне ототожнення себе із своєю етнічною групою виражається у такому ж ставленні до інших етнічних спільнот, зокрема у прояві толерантності, етнічної толерантності. У період навчання молоді люди отримують досвід спілкування з представниками різних етнічних спільнот, який може сприяти формуванню певних стереотипів, упереджень по відношенню до них. Для превентивного виховного впливу та сприянню успішної соціальної адаптації особистості нами було використано соціально-психологічний тренінг «Етнічно толерантна особистість» та навчально- інтерактивний «Оксфордські дебати» [2; 3]. Застосування та використання даних видів соціально-психологічного впливу та навчання на формування етнічно толерантної особистості у студентів першого та другого курсу показав високі показники соціальної адаптації, зокрема етнічної, гендерної, юридичної. Оскільки дані тренінги залучають у своїй структурі теми для вивчення, дискусії, обговорення рівноцінних людських прав та можливостей, використовуються психологічні вправи та техніки, які формують комунікативність, впевненість, асертивність, вирішення суперечностей, конфліктів мирними шляхами. Загалом вони формують етнічно толерантну особистість, її когнітивний, афективний, конативний компонент, які сприяють успішній соціальній адаптації молодої особистості, її самореалізації. Перспективним вбачаємо подальше впровадження та можливе модифікування експериментальної тренінгової програми з врахуванням потреб соціальної адаптації студентської молоді, особливо у трансформаційні періоди суспільства.

Джерела та література:

1. Біблія. Книги Священнаго Писанія Ветхаго и Новаго завЂа  // 1-е издательство Института перевода Библии – «Издательство Б. Геце», 1939. − 1176 с.
2. Кихтюк О. В. Експериментальна програма з формування етнічної толерантності у студентської молоді / О. В. Кихтюк // Соціальна психологія. – К. : Вид-во Українського центру політичного менеджменту. – 2010. –  № 1. – С. 152 – 161.  
3. Кихтюк О. В. Оксфордські дебати як ефективний соціально-психологічний тренінг формування толерантності / О. В. Кихтюк // Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання / За ред. С. Д. Максименка, М. Л. Смульсон. – К. : Вид-во НПУ імені [ М. П. Драгоманова, 2009. – Т. 8, Вип. 6. – С. 112 – 121.
4. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности / Эрих Фромм; [пер. с нем. Э. М. Телятникова] – М. : ООО «Издательство АСТ-ЛТД», 1998. — 672 с. – (Классики зарубежной психологии).
5. Эриксон Э. Идентичность : юность и кризис / Э. Эриксон ; общ. ред. и предисл. А. В. Толстых. – [2-е изд.] – М. : Флинта : МПСИ : Прогресс, 2006. – 352 с. – (Библиотека зарубежной психологии).