ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ЕМОЦІЙНО-ЕСТЕТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ОСОБИСТІСТЬ ЧИТАЧА

Актуальність дослідження. У добу інформаційних технологій, глобалізації лінгвосфери, стрімкого розвитку міжкультурних контактів особливої ваги набуває безпека особистості до інформації. Інформаційні потоки слугують засобом маніпулювання людською свідомістю. Особливо це набуло значного розмаху на сьогодні, у добу інформаційно-технічного прогресу. Виходячи із цього, важливими є теоретико-емпіричні дослідження психологічного впливу різних видів інформації на особистість. Значну частину інформації людина отримує із творів мистецтва, зокрема художньої прози і поезії, які містять переважно емоційно-естетичну інформацію. Психолінгвістика як галузь знань володіє потужним діагностичним інструментарієм для вивчення афективних переживань особи, що відображають її ставлення до різних об’єктів фізичного і соціального світу. Предметом нашого дослідження є ставлення особистості читача до художнього твору, який є результатом взаємодії тріади автор-перекладач-читач. Саме така взаємодія дає змогу якнайповніше визначити особливості трансляції афективних переживань та визначити їх психологічний вплив на особистість кінцевого отримувача – читача тексту перекладу. Цим зумовлено актуальність запропонованого дослідження та вибір теми.

Важливими є психологічні і психічні впливи, перші з яких охоплюють увесь інструмент психології для здійснення певних трансформацій. Серед основних форм впливу є вплив як примус (погроза, позбавлення повноважень, приниження, насильство), вплив як  соціальне підкріплення (винагорода, соціальне визнання, допомога), вплив як нормативне регулювання через традиції (підпорядкування традиціям та існуючим цінностям), вплив як наслідування особистісного еталону (харизми), вплив як визнання професійного авторитету (наслідування експертів та проекція), вплив як переконання (надання повноважень, делегування відповідальності, спонукання до співробітництва і прийняття рішень).

Релевантним до впливу поняттям є категорія безпеки, що характеризує її захист від деструктивних впливів, та є внутрішнім ресурсом протидії[9]. У цьому контексті важливими для безпеки особистості є  психологічні впливи, зокрема емоційно-естетичний вплив художнього тексту. На наш погляд, цей вплив може значно збільшуватися у перекладі трансляції тексту на іншу мову, адже перекладач, балансуючи між необхідністю адекватного перекладу і комунікативного впливу на кінцевого отримувача, намагається передати увесь спектр афективно-емоційних переживань автора.

Отже, метою дослідження є встановлення емоційно-естетичного впливу текстів оригіналу і перекладу на основі моделювання й порівняння лінгвоетнічних реакцій читачів шляхом використання психолінгвістичних методів семантичного диференціалу та контент-аналізу.

Завданнями роботи є застосування методу СД як засобу вимірювання лінгвоетнічної реакції на поетичний текст в україномовних та англомовних носіїв; визначення ступеня функціональної еквівалентності кожного з текстів перекладу на основі зіставлення одержаних результатів.

Дослідження містить два етапи. На першому етапі дослідження за методикою СД полягало у пред’явленні тексту оригіналу носіям мови оригіналу для оцінки ними тексту за трьома базовими факторами (оцінки, сили, активності), кожен з яких містить по три біполярні шкали з прикметниками-антонімами на обох полюсах. Кожна шкала містить 7 чисел. Вибір респондентом певного числа (від -3 до +3) на шкалі свідчить про індивідуальний ступінь прояву ознаки для адресата після пред’явлення тексту.

Другим етапом постало аналогічне послідовне пред’явлення текстів-перекладів носіям цільової мови. Середньогрупові показники для респондентів обох груп зіставлялися, на основі чого робилися висновки щодо тотожності чи відмінностей в емоційно-естетичному  впливові на особистість читача.

Матеріалом дослідження слугував вірш Тараса Шевченка «Заповіт» та його дві англомовні переклади, виконані Дж. Віром і Е.Л. Войнич. Кількість учасників з українського боку, які оцінювали твір за шкалами СД дорівнювала 56. Читачами англомовних версій цього вірша були 27 носіїв англійської мови.

На рис. 1 подані нижче семантичні профілі тексту оригіналу та двох його перекладів у семантичному просторі українських та англомовних носіїв. Дані встановлені та усереднені на основі індивідуальних оцінок-реакцій учасників експерименту.

Як бачимо, найближчий до оригіналу за естетичним впливом за  трьома базовими факторами є переклад Дж. Віра, а текст Е. Л. Войніч є віддаленим, особливо за шкалами. Так, версія Дж. Віра кваліфікується респондентами як приємніша, сильніша та активніша, аніж текст-переклад Войнич.Крім того, ми підрахували семантичну відстань за методикою В. П. Серкіна [7, с. 77], суть яких полягає у вираховуванні співвідношення середнього показника українського тексту до показників перекладів за всіма даними шкал факторів.

Висновки. Аналіз результатів проведеного дослідження дає підстави констатувати, що із психолінгвістичного погляду, перекладна версія Дж. Віра за формою і змістом є ближчою до оригінального тексту, тобто цей переклад є кращим та глибше передає усі почуття та переживання Тараса Шевченка. У цьому сенсі слушною видається думка Т.О. Фесенко: «Переклад тоді є успішнішим та результативнішим, коли є ширші “зони” перетину індивідуальних ментальних просторів автора вихідного тексту та його перекладачів» [8, с. 45].

Таким чином,  дослідження із застосуванням психолінгвістичних методів дало нам можливість дійти висновків про особливості емоційно-естетичного впливу текстів та здійснення впливу автора і перекладачана особистість читача.

Джерела та література:

1. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук , С. М. Морозов. – СПб.: Питер, 2004. – 520 с.
2. Засєкін С. В. Психолінгвістичні аспекти перекладу / С. В. Засєкін. – Луцьк: ВІЕМ, 2006. – 144 с.
3. Засєкін С. В. Психолінгвістичні аспекти художнього перекладу /С. В. Засєкін // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди. – 2008. – Вип. 15. – С. 155 – 157.
4. Почепцов Г. Г.Теорія комунікації / Г. Г. Почепцов. – К.: Вид. центр “Київський університет”, 1999. – 308 с.
5. Психолингвитика/ Под ред. Т. Н. Ушаковой. – М.: ПЕР СЭ, 2006. – 416 с.
6. Психолингвистическая экспертиза ксенофобии в средствах массовой информации. – М.: Смысл, 2003. – 85 с.
7. Серкин В. П. Методы психосемантики / В. П. Серкин. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 207 с.
8. Фесенко Т. А. Концептуальные основы перевода / Т. А. Фесенко. – Тамбов: Изд-во ТГУ, 2001. – 124 с.
9. Шишкіна Х. Ю.Психологічні  засади інформаційної позиції особистості: монографія / Христина Юріївна Шишкіна. – Луцьк : Вежа-Друк, 2014. – 193с.
10. Osgood, Ch.E.,Suci,G.J., Tannenbaum, P.H. The Measurement of Meaning / Ch.E.Osgood, G.J. Suci, P.H. Tannenbaum.– Urbana, 1957. – 520p.