ЕКЗІСТЕНЦІЙНИЙ ВИБІР ЯК ІНТЕНЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Сучасна реальність соціально-економічного та історико-політичного розвитку української держави актуалізує проблему вивчення внутрішнього світу особистості, із усіма тенденціями та закономірностями її становлення й розвитку у нестабільних, і навіть критичних умовах. Ознакою внутрішньої стійкості щодо особистісного самовизначення людини є усвідомлений вибір програми її активного життєздійснення, який уреальнений у системі екзістенційних виборів, за допомогою яких вибудовується схема життя людини. Також актуальність вивчення екзістенційних виборів особистості загострюється нині ще й нестабільністю соціально-політичної ситуації в нашій країні. Для даного дослідження важливого значення набувають праці, в яких висвітлено різноманітні аспекти життєвого і професійного розвитку особистості, у яких найголовнішим атрибутом якісної підготовки студентів вважають сформованість їх психологічної готовності до життєвої та професійної самореалізації. На фоні вивчення різноманітних особистісних детермінант успішної самореалізації молодої людини, все частіше акцентується увага на дослідженні екзістенційних орієнтирів розгортанняїї життя, що дає змогу добре простежити як самопроектування життєвого шляху, так і формування професійної позиції майбутнього фахівця.

Теоретичний аналіз психологічних особливостей здійснення екзістенційних виборів особистістю потребував детального огляду смислової сфери як об’єкту ціннісно-орієнтаційної та смисложиттєвої активності людини. З’ясовано, що центральними складовими у будові смислової сфери є цінності та смисли. Аналіз природи цінностей та смислів показав, що це є психологічні феномени, які відносяться до так званого «внутрішнього світу» особистості. При цьому, цінності є основою поведінки людини, динамічним утворенням; які потрібно набувати та реалізовувати, інакше вони поступово втрачатимуться. Також цінностівпливають на формування здатності людини проектувати своє майбутнє і можуть бути основою для прийняття рішень. Смисл як психологічна категорія пояснює життєво необхідні, значущі цінності і виступає як усвідомлення людиною важливості певних об’єктів та явищ дійсності, що визначається їх роллю і місцем у житті та діяльності, сукупністю її знань про навколишній світ, власними діями та вчинками людей, охоплюючи соціальні норми, ролі, цінності, ідеали. Таким чином, цінності, ціннісні орієнтації та смислові структури свідомості у своєму нерозривному взаємозв’язку утворюють ціннісно-смислову сферу особистості як такої сторони самовизначення, що задає вектори світобачення та поведінкові стратегії особистості. Отже, смислова сфера є важливим утворенням людської психіки, формування та функціонування якого можливе лише у середовищі соціуму, в контексті реальних людських взаємин, а також цілеспрямованих процесів навчання і виховання. Тоді як індивідуальне наповнення, реалізація цінностей та продукування смислів здійснюється у процесах самовизначення та саморозвитку особистості.

Розгляд основних ознак екзістенційного вибору особистостідав змогу встановити, що в різних психологічних концепціях цей феномен розглядається через зміст«прагнення», «ставлення», «усвідомлення», «вольового зусилля». Узагальнюючи розглянуті наукові позиції, вважаємо екзістенційним вибором усвідомлене прагнення та побудову плану досягнення конкретного «потрібного майбутнього» у часі та просторі, що дає змогу з’ясувати суть життєвого самовизначення особистості.

В студентському віці центральною екзистенцією є професійний вибір, який трактується як: частина професійної соціалізації особистості; професійна спрямованість; елемент професійної готовності, що виникає в результаті продуктивної праці; етап професійного самовизначення; вольовий акт; усвідомлене ставлення до певного виду професійної діяльності. Проте наявні узагальнюючі моменти – це виокремлення в якості провідних функцій спонукання і планування поведінки, діяльності людини. Важливу роль в житті людини відіграє «професійний вибір», який є визначальним чинником розгортання її життя. Поняття «професійного вибору» поступово сформувалося у процесі розробки концепцій професійної орієнтації із виокремленням проблеми професійного самовизначення особистості. Категоріальний аналіз означеної проблеми уможливив розуміння процесу формування професійних виборів як інтегрального поєднання екзістенційних інтересів, індивідуально-психологічних особливостей особистості, динаміки потреб суспільства у професіоналах, що зумовлює створення певного образу професії і сприяє формуванню усвідомлених прагнень та програми дій щодо професійної реалізації.

Центральним у розробці програми емпіричного дослідження психологічних особливостей екзістенційних ознак професійного вибору студентської молоді виступило положення, що ефективність професійної діяльності майбутнього фахівця, реалізація ним усіх професійних функцій залежать не тільки від професійної кваліфікації, а й від налаштованості на професійну діяльність та ідентифікацію з нею, що інтегровано відображається у йогоекзістенційних ознаках ефективного життєздійснення. Серед діагностичних засобів було використано методики:самооцінки реалізації життєвих цілей особистості Н. Молочнікова; вивчення трудової мотивації І. Кокуріної; визначення здатності до самоуправління Н.Пейсахова; діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса та Р. Даймона; визначення мотивації до успіху Т. Елерса; опитувальник FPI (модифікована форма В). Дослідження проводилося на базі СНУ імені Лесі Українки серед студентів спеціальностей «Психологія» та «Економіка підприємств» (n=84).

Методика реалізації життєвих цілей особистості є основною у диференціації студентів-випускників за рівнем чіткості професійних прогнозів: 56% випробуваних зазначили, що мають чітке уявлення про майбутню професійну діяльність (серед них 40% – студенти-психологи(група Пч+), і відповідно 74,4% – студенти-економісти (група Еч+)), та 44% студентів не мають чіткого уявлення про майбутню професійну діяльність (серед них 60% – студенти-психологи (група Пч-) і відповідно 25,6% – студенти-економісти (група Еч-).

Друга серія констатувальної діагностики була орієнтована на вивчення особистісних, мотиваційних та поведінкових особливостей студентівщодо їх професійного вибору (таблиця 1).

Таблиця 1

Статистичні відмінності розподілу показників з вивчення особистісних, мотиваційних та поведінкових особливостей студентів

Примітка: дані, позначені  * - значущі при a=0,05; ** - значущі при  a=0,01; *** - значущі при  a³ 0,001

На нашу думку такі характеристики є потужним чинником функціонування смислової сфери особистості як активного суб’єкта професійної реалізації. Якщо уявлення про майбутню професійну діяльність характеризуються чіткістю, то є усі підстави вважати, що здійснений професійний вибір є правильним.

Проведення кореляційного аналізу дало змогу виділити кореляційні плеяди таких мотиваційних, особистісних та поведінкових характеристик цих студентів: домінуючий мотив досягнення корелює із показниками самоприйняття (r=0,21 при p≤0,05) та прогнозування (r=0,41 при p≤0,01), а мотивація прагнення до успіху на поведінковому рівні пов’язана із емоційною комфортністю (r=0,27 при p≤0,05); вираження самосприйняття є невротичним (r=0,21 при p≤0,05), але за рахунок блокування на поведінковому рівні прагнення до домінування (r=-0,21 при p≤0,05), що робить цих студентів емоційно стійкими (r=0,26 при p≤0,05) та такими, що можуть самостійно приймати рішення (r=0,24 при p≤0,05), що виражається в цілому у їх здатності до самоуправління (r=0,26 при p≤0,05).

Студенти, які не мають чіткого уявлення про майбутню професійну діяльність, продемонстрували більш виражену невротичність і дратівливість, низький рівень прагнення до успіху, процесуальна орієнтація мотиваційних тенденцій трудової діяльності виражена в утилітарно-прагматичному мотиві та мотиві конкуренції; поведінкові характеристики демонструють низький рівень адаптивності, самоприйняття та емоційного комфорту, а студенти-майбутні психологи до того ж позбавлені адекватного вміння приймати інших; занижена тенденція самоуправління у спілкуванні, поведінці та переживаннях позбавляє цих студентів вміння прогнозування, планування, адекватного прийняття рішення та корекції своєї діяльності, а студенти майбутні економісти демонструють відсутність самоконтролю.

Проведений кореляційний аналіз дав змогу виділити кореляційні плеяди таких мотиваційних, особистісних та поведінкових характеристик студентів цієї категорії: мотивація прагнення до успіху сповнена депресивних ознак (r=0,24 при p≤0,05), які, в свою чергу на поведінковому рівні визначають адаптивність (r=0,38 при p≤0,01), прагнення до домінування (r=0,33 при p≤0,01), самоконтроль (r=0,50 при p≤0,001) та самоуправління (r=0,30 при p≤0,05); властиві дратівливість та реактивна агресивність блокують інтернальність (відповідно r=-0,35 при p≤0,05 та r=-0,28 при p≤0,05);  виражений утилітарно-прагматичний мотив трудової діяльності  пов'язаний саме із високим рівнем самоконтролю (r=0,25 при p≤0,05), що специфічним чином заважає сприймати інших (r=-0,29 при p≤0,05) та планувати майбутню діяльність (r=-0,29 при p≤0,05).

Проведене дослідження дало змогу скласти методичні рекомендації щодо впровадження самофутурування професійного вибору як екзістенційного засобу активного життєздійснення.

Використовуючи техніку самофутурування, суб’єкт має можливість уявити своє професійне майбутнє та намітити реальні шляхи його досягнення. Проект, план стимулюють і організовують спеціаліста у його професійному самоствердженні. А наявність прагнень й бажань, що репрезентують в індивідуальній свідомості процес вибору суб’єктом мотивів та цілей власної діяльності, зумовлює динаміку розвитку його суб’єктності. Використання техніки самофутурування дає змогу актуалізувати активність суб’єкта у побудові та реалізації можливих професійних ситуацій, подій, оскільки саме образ бажаного майбутнього є стимулом саморозвитку та самореалізації фахівця.

Для подальшого вивчення проблеми вважаємо перспективними дослідження з впровадження психотехнологій щодо усвідомлення професійного вибору майбутніх фахівців шляхом вдосконалення існуючих та побудови нових навчальних програм при підготовці студентів психологічних та економічних спеціальностей.