СПРЯМОВАНІСТЬ МЕНЕДЖЕРІВ: ҐЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ

Проблема спрямованості менеджерів на ефективну діяльність частіше привертає увагу психологів. Дослідження ґендерного аспекту спрямованості менеджерів набуває актуальності у зв'язку з активним проникненням жінок в управління. Для України ґендерна проблема у менеджменті досить актуальна. В Україні спостерігається перевищення кількості жіночого населення над чоловічим: 53,7% жінок  проти 46,3% чоловіків [1].

Аналіз літературних джерел свідчить, що проблема спрямованості менеджера не досить вивчена, хоча і згадувалась у працях, присвячених психології та практиці менеджменту.

В.В. Ковальов підкреслює, що мотиваційну сферу як підструктуру особистості складають мотиваційні утворення, такі як: спрямованість особистості, інтереси, мотиваційні установки, бажання та ін. [4].

Є.П. Ільїн затверджує, що у спрямованості виражається змістовний, якісний момент потребово-мотиваційної сфери особистості як сукупності потреб, мотивів, мотиваційних утворень і рис особистості, які формуються і розвиваються протягом її життя. Деякі мотиви виявляються стійкими і домінуючими, які утворюють своєрідний стрижень особистості. У них, як вже вказувалося, і виявляється спрямованість особистості [2].

У психологічній літературі проаналізовано такі види спрямованості [3]: особистісна, ділова, колективістська (Б. Басс, В. Смекал, М. Кучер); професійна спрямованість особистості (Є. А. Климов, Н. В. Кузьміна та і.).

Ґендерні особливості професійних якостей особистості досліджували Б. Г. Ананьєв, Ж. Піаже та ін. Основою формування ґендерної ідентичності є потреби особистості в самоідентифікації, пізнанні, самоактуалізації, прагненні до успіху. У цьому контексті розглянуті: ідея К. Роджерса про  самодетермінованість поведінки людини, положення А. Маслоу про самоактуалізацію особистості, теорія Т. Мареза про взаємодоповнюваність статі, питання цілеспрямованості та мотивації Є. П. Ільїна, В. Д. Шадрікова, В. О. Якуніна та ін.

Ґендерні дослідження у вітчизняній психології з’явилися у кінці 80-х и на початку 90-х років XX-го століття. Т.М. Титаренко сформулювала коло психологічних завдань, що потребують дослідження в ґендерному аспекті: встановлення, обґрунтування специфіки сприйняття чоловіком і жінкою реальності; відмінностей між ними за способами розвитку й саморозвитку, формами самореалізації, характером спілкування, типом розвитку та іншими показниками життєдіяльності [7].

В управлінській практиці ґендерні аспекти охоплюють різні підходи до керівництва колективом, міжособистісних відносин. Дослідження з порівняння ділових якостей жінки і чоловіка показали, що за низкою параметрів існують певні відмінності [6]. Однак, у наукових експериментах не знайшли підтвердження міркування про відмінності в розумових здібностях, якостях характеру і темпераменту у представників обох статей.

Є.П. Ільїн [2] вказує, що чоловіки і жінки в аспекті лідерської ефективності визнаються однаково ефективними. Проте в тих випадках, коли йшлося про роботи, що пред'являли специфічні вимоги до їх здібностей, рейтинги статей були різними. У ситуаціях, що вимагали уміння співпрацювати і домовлятися з людьми, жінок оцінювали як ефективніших лідерів. Чоловіків оцінювали вище в ситуаціях, що вимагають уміння направляти і контролювати підлеглих [2].

Дослідження Т.П. Чернявської [8] показують, що в умовах загальної економічної нестабільності характеристики особистості менеджерів, зокрема їх стать, роблять мінімальний вплив на розвиток бізнес-організації.

Теоретичний аналіз ґендерного аспекту спрямованості менеджерів дозволяє зробити висновок, що ця проблема є досить складна, багатоаспектна і вимагає подальшого дослідження.

Метою даних тез є представлення результатів дослідження особливостей спрямованості менеджерів з урахуванням ґендерного аспекту.

Емпіричне дослідження проводилося на базі підприємств. В якості діагностичної методики дослідження був вибраний тест М. Люшера. У таблиці 1 представлені результати обстеження менеджерів – чоловіків (всього - 70 керівників підприємств).

Аналіз колірних переваг респондентів показав, що 13% активно прагнуть до успіху, до самостійних рішень; 14% прагнуть до самоствердження; 30% прагнуть до згоди і гармонії.

Несприйняття кольорів менеджерами свідчить про те, що 27% з них випробовують прагнення вийти з несприятливої ситуації; 22% випробовують прагнення вийти з несприятливої ситуації; 22% випробовують емоційне незадоволення, шукають підтримки. 

Таблиця 1

Емоційні стани менеджерів (чоловіків)

35 менеджерів (жінок) взяли участь в тестуванні (табл. 2). 14% з них прагнуть до визнання; 11% прагнуть до самостійності в ухваленні рішень; 23% активно прагнуть до мети, подолання усіх труднощів, прагнення до високої оцінки своєї діяльності, 6% проявили бажання справити враження.

Таблиця 2

Емоційні стани менеджерів (жінок)

Аналіз колірного несприйняття показав, що: 29% респондентів прагнуть вийти з несприятливої ситуації, сподіваються на хороші перспективи в майбутньому; 17% прагнуть піти з підпорядкування.

Спрямованість, спонукаючи професійну діяльність, робить вплив на професійне самовизначення; на задоволеність людини своєю працею; на успішність і ефективність діяльності. Основною метою в діяльності менеджера є досягнення максимального результату.

Перспективою подальших досліджень кола окресленої проблеми вважаємо виокремлення психологічних умов формування спрямованості менеджера на ефективність діяльності.

Джерела та література:

1. Демографічна ситуація  [Электронный   ресурс].  –  Режим  доступа: http://myukraine.info/uk/country/people/demography/
2. Ільїн, Є.П. Стать і ґендер / Є.П. Ільїн. – СПб.: Пітер, 2009. – 688с.
3. Климов Е.А. Психология профессионала / Е.А. Климов. – М.: Прогресс, 1996. – 348 с.
4. Ковалев В.И. Мотивы поведения и деятельности / В.И. Ковалев, А.А. Бодалев. – М., 1988. – 192 с.
5. Марез Т. Женское начало / Т. Марез. – М. : Гелиос, 2001. – 192 с.
6. Пампуха Л.О. Гендерні стереотипи рольових диспозицій жінки-керівника / Л.О. Пампуха // Теоретичні і прикладні проблеми психології. – 2005. – № 1(9). – С.119-125.
7. Титаренко Т. М. Хлопчики і дівчатка: психологія становлення індивідуальності / Т. М. Титаренко. – К. : В-во знання, 1989. – 48 с.
8. Чернявская Т.П. Личностные особенности собственников и несобственников бизнеса: гендерный аспект / Т.П. Чернявская // Наука і освіта. – Одеса. № 4/CXIV червень, 2013. – С. 29 –  33.