ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ «Я-ПРОФЕСІОНАЛ» У СТУДЕНТІВ ПСИХОЛОГІВ

Стрижнем сучасного навчання є формування позитивної «Я-концепції» особистості, яка сприяє всебічному розвитку особистості. В умовах навчання у вищому навчальному закладі, та освоєння професійних знань, умінь і навичок, у особистості формується образ «Я–професіонал». Цей образ формується у процесі подолання перешкод на шляху до професійного становлення: правильний вибір професійного спрямування, подолання бар’єрів адаптації до навчання, корекція особистісних особливостей, які не співвідносяться з обраною професією, потреба у додатковому навчанні за певним напрямком, засвоєння знань, умінь, навичок, та подальший пошук роботи. Подолавши усі ці, та багато інших перешкод, студенти, випускники, формують власний образ «Я-професіонала», який впливатиме на подальший вступ, адаптацію у роботу, та подальше її виконання.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять науково-психологічні положення: про образ «Я професіонал» як складової «Я-концепції» особистості (А. Реан, У Джеймс, Н. Чепелєва, Є. Павлютенков, В. Андронов, Н. Кузьміна, Є. Клубов, А. Маркова, Ю. Стрелков та ін.), про професійну самооцінку як відображення професійного становлення особистості (В. Абрахманова, А. Реан, Ф. Гоппе), про особливості формування психолога-професіонала в умовах ВНЗ (В. Панок, Н. Чепелєва, Я. Уманець, К. Недяпкова, Р. Ігнатенко, Т. Іванова, Г. Абрамова, І. Андрійчук).

З метою вивчення психологічних особливостей образу «Я професіонал  ми використовували психодіагностичні методики: «Анкета для визначення самореалізації у професії», «Мотивація професійної діяльності» (К. Замфір), опитувальник «Мій життєвий шлях», опитувальник «Визначення рівня професійної спрямованості майбутнього соціального працівника», та «Тест самоактуалізації» Е. Шострома).

У дослідженні взяли участь студенти факультету психології (n=50) Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки загальною кількістю. Досліджувані поділені на дві групи: студенти першого курсу (n=25), та студенти четвертого курсу (n=25). Дослідження проводилось у квітні-травні 2014 року.

Теоретико-методологічний аналіз проблеми образу «Я-професіонал» як складової «Я-концепції» особистості, дав змогу визначити її як: сукупність уявлень суб’єкта про свою життєву позицію, перспективи і цінності у контексті здійснення обраної професійної діяльності. Образ «Я-професіонал» формується у процесі дорослішання та професійного самовизначення. У структуру образу «Я-професіонал» входить: ідеальний образ «Я-професіонал», реальний образ «Я-професіонал», дзеркальний образ «Я-професіонал» та професійна самооцінка.

Професійна самооцінка – центральний компонент професійної самосвідомості особистості, який пов’язаний з ціннісним ставленням до власного «Я», до професійних якостей та результатів професійної діяльності. Професійна самооцінка формується під впливом змісту професійної діяльності, результатів, досягнутих в цій діяльності, індивідуальних властивостей особистості, а також, властивості якості, яка оцінюється. Основними параметрами професійної самооцінки виступають ступінь адекватності, критичність і міра стійкості особистості.

Зважаючи на особливості формування позитивного образу «Я-професіонал», у студентів виділяють три основні етапи цього процесу:1) формування у майбутніх спеціалістів ідеальної моделі «професіонал» за допомогою професійних міжособистісних відносин у вигляді транслювання особистого і професійного досвіду викладача; 2) актуалізація уваги особистості майбутнього спеціаліста на порівняння свого реального та ідеального образів «Я-професіонал», за допомогою міжособистісних відносин у вигляді діалогу між викладачем та майбутніми фахівцями; 3) стимуляція особистісного зростання та самовдосконалення майбутніх фахівців для досягнення ідеального образу «Я-професіонал».

Проведене емпіричне дослідження дало змогу вияти особливості образу «Я-професіонал», притаманні для студентів-психологів першого та четвертого курсів. Так, для психологів першокурсників властивими є такі особливості: переважаючим мотивом обрання професії є цікавість, причинами вибору професії є самостійний вибір; притаманна невпевненість у можливостях успіху у обраній професії, як результат навчання студенти очікують отримати знання та вміння.

Серед характеристик самоактуалізації, вони володіють: здатністю жити, переважно у ситуації «тут і тепер», та насолоджуватися цим моментом; підтримка цінностей добра, краси, цілісності, відсутності роздвоєнь, унікальності, досконалості, справедливості, порядку, простоти та самодостатності; властива віра в людей, та побудова, загалом, довірливих стосунків з людьми; володіння недостатнім інтересом до всього нового, до об’єктів, які напряму не пов’язані із задоволення бажань; притаманний середній рівень креативності; довіра до себе, автономність, незалежність і свобода, позитивне ставлення до себе, природність; недостатнє саморозуміння у деяких вимірах, а також недооцінювання себе самого, оцінка своїх уподобань, смаків згідно із зовнішніми умовами, стереотипності; недостатня адекватність самовираження, невпевненість у привабливості та цікавості їх для співрозмовника у процесі спілкування.

Слід зазначити, що студенти-першокурсники є впевненими у виборі професії та закладу навчання, володіють цілеспрямованістю, зібраністю, самостійність, та здатністю критично оцінювати свою діяльність. Провідним типом мотивації для них є зовнішня позитивна, яка проявляється у прагненні отримувати матеріальну винагороду, рух по кар’єрній драбині, досягнення соціального престижу і поваги зі сторони інших. Обрана професія, відповідає їх інтересам, однак, у нечисленної кількості досліджуваних є незначні сумніви у правильності свого вибору.

Для студентів-четвертокурсників властивими є такі особливості образу «Я-професіонал», як: переважання мотиву цікавості; впевненість у своєму виборі професії, який здійснили, переважно, самостійно; вони вважають, що займаються саме тим, чим хотіли, в результатів навчання вони хочуть отримати знання та професійно само реалізуватися.

За характеристиками самоактуалізації, їм властиво: життя за принципом «тут і тепер»; прийняття частини цінностей, якими володіє самоактуалізована особистість (добра, краси, цілісності, відсутності роздвоєнь, унікальності, досконалості, справедливості, порядку, простоти та самодостатності); наявний оптимальний рівень творчості та проявів спонтанності; відкритість до нових вражень, безкорисна спрага нового, інтерес до об’єктів, які не пов’язані, напряму, із задоволенням потреб; достатній рівень незалежності, свободи, автономності, при відсутності з їхнього боку відчуженості і самотності; мають свою думку та бачення, стосовно різних явищ оточуючого світу, та самих себе, тому не опираються на зовнішню оцінку оточуючих; вірять у природну доброту людини, тому проявляють стійку щирість у стосунках, та будують їх за принципом гармонійності; позитивне ставлення до себе; комунікабельність, та здатність до встановлення міцних і доброзичливих стосунків з оточуючими людьми; відсутність соціальних стереотипів, здатні до адекватного самовираження у спілкуванні.

Для четвертокурсників властивою є внутрішня мотивація, яка проявляється у прагненні досягти найбільшої самореалізації, та отримуванні задоволення від самого процесу роботи.

Статистично значущі відмінності визначалися за допомогою t-критерію Стьюдента. Розподіл середніх значень та їх дисперсій виявив відмінності у показниках між групами студентів, що навчаються на різних курсах (переважно a³ 0,001). Таким чином, було виявлено відмінності у таких показниках як «потреба у пізнанні», «гнучкість поведінки» (вищі показники властиві для студентів четвертого курсу) та «зовнішня позитивна мотивація» (вищі показники виявлені у студентів-першокурсників). Тобто, у процесі навчання у ВУЗі, для студентів-психологів, згідно з результатами дослідження, властиве підвищення півня пізнавальних потреб, формування гнучкості поведінки, та перехід від зовнішньої до більш продуктивної, внутрішньої мотивації оволодіння професією.

Перспектива подальших досліджень визначається можливістю удосконалення теоретико-методологічних конструктів вивчення образу «Я-професіонал» у студентів та прикладних аспектів конструктивної гармонізації процесу їх професіоналізації.

Джерела та література:

1. Андрійчук І. П. Формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів у процесі професійної підготовки: Автореферат канд. дис. / І. П. Андрійчук. – К. 2003. – 22 с.
2. Гуменюк О. Психологія Я-концепції./ О. Гуменюк. – Т. : Економічна думка, 2002 – 186 с.
3. Іванова Т. П. Я-концепція як складова професійної свідомості психологів / Т. П. Іванова // Соціальна психологія. – № 9, 2007. – С. 36 – 39.
4. Панок В. Г. Концептуальні підходи до формування особистості практикуючого психолога / В. Г. Панок // Практична психологія та соціальна робота. –1998. – №4. – С. 4 – 7.
5. Професійна мобільність майбутніх фахівців : навчально-методичний посібник. – Одеса : СМИЛ, 2004. – 120 с.
6. Радчук Г. К. Психолого-педагогічні умови гармонізації Я-концепції майбутніх практичних психологів : Методичні рекомендації для викладачів ВНЗ та практичних психологів освіти. / Г. К. Радчук , І. П. Андрійчук. – Тернопіль, 2002. – 48 с.
7. Становський З. Актуальні проблеми професійного становлення особистості майбутніх практичних психологів / З. Становський // 3б. матеріалів Всеукраїнської наук.-практ. конференції 16 - 17 травня «Проблеми підготовки і підвищення кваліфікації практичних психологів у ВУЗах», за ред. С.Д. Максименка. – К., Тернопіль : Ніка-центр, 2002. –С. 49 – 52.
8. Чепелева Н. В. Проблемы личностной подготовки психологов-практиков в условиях вуза / Н. В. Чепелева, Л.И. Уманец // Сборник материалов международной конференции «Актуальные проблемы психологической службы: теория и практика». – Том 2. – Одеса. – 1992. –С. 111 – 112.
9. Чепелєва Н. В. Формування професійної компетентності психолога / Н. В. Чепелєва // Актуальні проблеми психології : Наукові записки інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К., Ніка – Центр, 1999. – Вип. 19. – 286 с.