ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УВАГИ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ВАДАМИ ЗОРУ

Постановка наукової проблеми та її значення. У сучасних умовах технологічного, промислового, суспільного та економічного розвитку постає велика потреба у якісному засвоєнні інформації. Одну із ключових ролей у засвоєнні нової інформації відіграє така психічна структура, як увага. Увага займає ключове місце серед інших психічних процесів, оскільки ні один із них не можливий без її участі. Ключовим елементом функціонування уваги є інтерес до предмету уваги [3, с. 148]. Доки цей інтерес присутній, доти увага зосереджена на нього. Як тільки з’являється інший об’єкт, предмет, заняття, яке цікавить – увага переключається на нього. Основним завдання підвищення уважності є формування зацікавленості певним процесом [2, c. 175]. Особливо це стає актуальним для дітей початкової школи. Суспільство ставить нові вимоги до навчання цих дітей. Це можна помітити навіть на прикладі навчальних програм цієї ланки освіти. Складність матеріалу постійно зростає, проте, ми не можемо цього сказати щодо зацікавленості дітей навчальним матеріалом. Через підвищені вимоги, складність, збільшений об’єм навчального матеріалу, та часто, недостатній рівень дошкільного навчання у дітей спостерігаються проблеми у засвоєнні нового матеріалу. Однією з таких причин може виступати наявність вади фізичного розвитку. Згідно із статистичними даними, приблизно 500 млн. осіб у всьому світі відносяться до категорії осіб з обмеженими можливостями, із яких більше ніж 1/3 осіб в яких виявлені проблеми зору. Зір є основним органом взаємодії із зовнішнім світом. Загальновідомо, що для осіб з вадами зору властиве заміщення іншими сенсорними системами (слух, дотик, нюх), проте, для таких людей, навіть при використанні інших систем, залишається величезне поле інформації, яка перебуває поза увагою [4].

Аналіз психологічної літератури свідчить про те, що у дослідженнях акцент ставиться на необхідності вивчення уваги у даному процесі.

Об’єкт дослідження – діти з вадами мовлення молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження – особливості уваги дітей у молодшого шкільного віку з вадами мовлення.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні психологічних особливостей уваги дітей молодшого шкільного віку з вадами зору.

Окреслена мета дослідження потребує вирішення низки завдань:

1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз уваги як ключового елементу пізнавальної сфери особистості;
2. Провести емпіричне дослідження психологічних особливостей уваги дітей молодшого шкільного віку вадами зору, здійснити аналіз отриманих даних та дати інтерпретацію результатів.

Для досягнення мети й реалізації поставлених завдань дослідження використано такі методи:

1)  теоретичні(аналіз проблеми на підставі вивчення  наукової літератури, систематизації та узагальнення одержаної наукової інформації).

2)  емпіричні: психодіагностичні методики («Методика діагностики концентрації уваги» Пьєрона-Рузена, «Коректурна проба» Бурдона).

3)  методи математичної статистики:описова статистика. Статистичні обчислення здійснено за використанням програмного забезпечення MicrosoftExcel.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження. У дослідженні брали участь учні 2-4 класів з вадами зору (n=33) Луцького навчально-реабілітаційного центру. Віком від 7 до 12 років. Дослідження проводилось у листопаді 2014 року.

За допомогою методики діагностики концентрації уваги Пьєрона-Рузенами виявили рівень концентрації уваги у молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Опрацювавши дані, нами було виявлено те, що домінуючим рівнем при 1-ій спробі у молодших класах є високий (55%). Досліджувані, що мають даний рівень, відрізняються високим рівнем концентрації уваги на зацікавленому предметі чи об’єкті. У 13% школярів даний тип уваги знаходиться на середньому рівні, за допомогою якого діти можуть вільно зберігати концентруватись на предметі упродовж тривалого часу. Низький рівень концентрації уваги має 32% школярів, які недостатньо зосереджуються на конкретному об’єкті психічної діяльності. При проведенні 2-ої спроби ми виявили такі результати: високий рівень – 68%, середній рівень – 10%, низький рівень – 22%. Результати діагностики концентрації уваги представлені на рис. 1.

За допомогою «Коректурної проби» Бурдона, яка спрямована на дослідження стійкості уваги у молодших школярів із затримкою психічного розвитку ми виявили, що 29 осіб обробило усю кількість фігур з них 14 – не зробило практично помилок, що свідчить про хорошу стійкість уваги. Інші четверо досліджувані не змогли обробити усю кількість матеріалу і відповідно зробили більшу кількість помилок. Загалом, 19 дітей зробило значну кількість помилок, що свідчить про низький рівень стійкості уваги і небажання довго зосереджуватись на певному предметі чи об’єкті. Таким чином, аналізуючи результати даної методики, можна припустити, що більшість учнів не можуть довго зберігати увагу на одному предметі. У зв’язку з цим можуть виникати труднощі у навчанні та інших видах діяльності.

Рис. 1. Відсотковий розподіл респондентів за рівнем концентрації уваги

Загалом, результати теоретико-емпіричного дослідження дають підстави для наступних висновків.

Увага займає ключове місце серед психічних процесів, оскільки ні один із них не можливий без її участі. Ключовим елементом функціонування уваги є інтерес до предмету уваги.

За результатами емпіричного дослідження визначено, що більшість дітей з вадами зору можуть зосередитися і сконцентруватись на певному предметі протягом тривалого часу, третині зробити це значно складніше .

Перспективи дослідження ми вбачаємо у значному збільшенні чисельності вибірки емпіричного дослідження та розробці системи корекційної роботи, яка могла б використовуватись практичними психологами та учителями початкових класів у процесі засвоєння знань дітьми з вадами зору.

Джерела та література:

1. Аверин В. А. Психология детей и подростков: учеб. пособ. [2-е изд., перераб.] / В. А. Аверин. – СПб : Изд-во Михайлова В. А., 1998. – 370 с.
2. Нейрофизиологические механизмы внимания / под ред. Е. Д. Хомской. – М. : МГУ, 1997. – 326 с.
3. Психологический словарь / Под ред. А. Н. Зинченко. – М. : 2002. – 325с.
4. Психология развития / под ред. А. К. Болотовой, О. Н. Молчановой. – М. : ЧеРо, 2005. – 524 с.
5. Солнцева Л. И. Слепые и слабовидящие дети со сниженной умственной работоспособностью. / Л. И. Солнцева. – М. : Институт коррекционной педагогики. РАО., 1998. – 345 с.