ДІАГНОСТИКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ОСІБ З СЕРЦЕВО-СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ

Можливість діагностики якості життя особистості має велике значення у розвитку шляхів боротьби з серцево-судинними захворюваннями. Найчастіше у полі зору виявляються фізичні, лабораторні та інструментальні дані, що описують стан хворого. Інформація про психологічні і соціальні проблеми, що з'явилися у житті людини в зв'язку з хворобою, як правило, мало доступні. Одним з нових критеріїв оцінки ефективності надання психологічної, медичної допомоги, які отримали в останні роки, є якість життя.

Робота є актуальною, оскільки зі зростаючим рівнем чисельності людей із захворюваннями серцево-судинної системи, підвищеної уваги потребує питання вивчення якості їхнього життя, психологічні особливості якого здійснюють вплив на фізіологічний стан організму.

Метою дослідження є підбір діагностичного інструментарію та визначення впливу серцево-судинних захворювань на суб'єктивне відчуття власного самопочуття.

Як зазначають дослідники, різні захворювання впливають не тільки на фізичний стан людини, а й на психологію її поведінки, емоційні реакції, а також змінюють її місце і роль у соціальному житті [3].

З погіршенням самопочуття пацієнт переживає критичні зміни в усіх сферах життєдіяльності – фізичної, психічної, духовної і соціальної. Наявність негативної симптоматики пацієнтами відзначається частіше, ніж лікарями, причому, половина хворих називає стресогенні симптоми.

При цьому Ю. Васюк стверджує, що оцінку якості життя у хворих з серцево-судинною патологією, останнім часом, розглядають як самостійний об'єктивний показник психологічного стану таких пацієнтів, при проведенні експертизи, встановленні групи інвалідності, яка обліковується при визначенні прогнозу і при створенні реабілітаційних програм [1].

Сфери застосування дослідження якості життя у практиці охорони здоров'я досить різноманітні. Так, А. Новік, до найбільш важливих відносить наступні:

-         стандартизація методів лікування;

-         експертиза нових лікарських препаратів;

-         експертиза нових методів лікування з використанням міжнародних критеріїв, прийнятих у більшості розвинених країн;

-         забезпечення повноцінного індивідуального моніторингу стану хворого з оцінкою ранніх і віддалених результатів лікування;

-         розробка прогностичних моделей перебігу і наслідків захворювання;

-         проведення соціально-медичних популяційних досліджень з виділенням груп ризику;

-         розробка фундаментальних принципів паліативної медицини;

-         забезпечення динамічного спостереження за групами ризику та оцінки ефективності профілактичних програм;

-         економічне обгрунтування методів лікування з урахуванням таких показників, як «ціна-якість», «вартість-ефективність» і ін. критеріїв [4].

У дослідженнях, що включають оцінку якості життя, як правило, аналізується динаміка лікування (медикаментозного, апаратного або хірургічного), в багатьох випадках вивчається взаємозв'язок показників якості життя і клінічних параметрів [5].

На думку багатьох психологів, якість життя є інтегральною характеристикою фізичного, емоційного, психологічного та соціального функціонування людини, що ґрунтується на її суб'єктивному відчутті [2].

Протягом останнього десятиліття практично всі багатоцентрові рандомізовані дослідження, присвячені порівнянні ефективності різних програм терапії, поряд з традиційними клінічними критеріями вивчення ефективності лікування, включають оцінку якості життя [4].

Ряд кардіологів та психологів вважають основною причиною поліпшення динаміки стану хворих з серцево-судинними хворобами за останні роки, є зміна терапевтичних підходів і впровадження у клінічну практику нових груп лікарських препаратів, що впливає на зміну оцінки якості життя населення [5].

Для вивчення даних про якість життя використовуємо опитувальник SF-36, запропонований фірмою Medical Outcomes Study Short Form, який є неспецифічною анкетою [6].

Підводячи підсумки, можна зазначити, що на сучасному етапі розвитку медицини і психологічної практики, їх інтегральне поєднання у вивченні стану особистості хворого, зокрема осіб з серцево-судинними хворобами, дає змогу покращити результативність лікування та дослідити вплив різних факторів на оцінку рівня якості життя.

Джерела та література:

1. Васюк Ю. А. Особенности патогенетической взаимосвязи депрессии и сердечно-сосудистых заболеваний / Ю. А. Васюк, Т. В. Довженко, Е. Л. Школь- ник // Психические расстройства в общей медицине. – 2007. – № 1. – С. 14-19. 
2. Коцан І. Я. Психологія здоров'я людини / І. Я. Коцан, Г. В. Ложкін, М. І. Мушкевич : за ред. І. Я. Коцана. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. – 352 с. 
3. Мясоедова H. A. Оценка качества жизни при различных сердечно-сосудистых заболеваниях /  H. A. Мясоедова, Э. Б. Тхостова, Ю. Б. Белоусов // Качественная клиническая практика. – 2002. – №1. – С. 53-57.
4. Новик А. А. Руководство по исследованию качества жизни в медицине / А. А. Новик, Т. И. Ионова. – СПб. : Издательский Дом «Нева» ; М.: «Олма-Пресс Звездный мир», 2002. – 320 с. 
5. Погосова Н. В. Качество жизни больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями: современное состояние проблемы / Н. В. Погосова, И. Х. Байчоров, Ю. М. Юферева, И. Е. Колтунов // Кардиология. – 2010. – № 4. – С 66-78. 
6. Шамин А.С. Оценка качества жизни больных ХОБЛ г. Челябинска / А.С. Шамин, Л.В. Рябова, Ю.А. Тюков // Здоровье семьи – 21 век.  – 2014. – № 2.– С. 179-189.