КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Постановка проблеми. У сучасному світі інформація уже стала засобом і ціллю повноцінної життєдіяльності та стрімко набуває чітких рис реальної влади, яка тісно вплетена у всі сфери функціонування суспільства. Людство, таким чином, невпинно просувається до нової ери свого розвитку – ери, де найбільшими цінностями виступають інформація та знання.

Розвиток сучасних інформаційних і комунікативних технологій, зростання кількості інформації усе більше визначають сутність нашої епохи. Новітні інформаційно-комунікативні технології мають величезний перетворювальний вплив на всі сфери сучасного суспільства як у межах національних кордонів, так і у світі в цілому. Глобальність процесів, що відбуваються, неминуче підвищує інтерес до теоретичного осмислення особливостей інформаційного суспільства та вивчення впливу інформаційних технологій на трансформацію соціально-економічних, політичних і культурних структур.

Поняття “інформаційне суспільство” сьогодні використовують для визначення суспільства, у якому економіка, політика та культура залежать від створення, збереження і доступності інформації у національному і світовому масштабах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що інформаційне суспільство як соціальна, економічна і передусім культурна система була об’єктом уваги дослідників уже з 60-х рр. XX ст., коли стали очевидними риси зміни парадигми епохи. У цей же час конституювався і сам термін «інформаційне суспільство», введений до наукового обігу майже одночасно американськими і японськими дослідниками. Основною ознакою і якісним параметром суспільства нового типу були визнані особлива роль знання й заснованих на ньому технологій, домінування інформації, прискорення технічного прогресу, зменшення частки матеріального виробництва в сукупному суспільному продукті, розвиток сектору послуг, підвищення якості життя.

Проблемі існування людини в нових умовах присвячено чимало наукових праць вітчизняних вчених, а також авторитетних видань дослідників з близького і далекого зарубіжжя. Основу теорії інформаційного суспільства заклали Д. Белл, Т. Стоуньєр, А. Турен, У. Дайзард, Е. Тоффлер, А. Еспінас, Н. Смелзер та інші. Саме в їхніх фундаментальних працях було окреслено основні риси цього суспільства.

Мета статті полягає у розкритті концептуальних підходів до розуміння інформаційного суспільства.

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день існує чимало точок зору з приводу того, що ж таке інформаційне суспільство. Соціальна філософія його визначає як «суспільство нового типу, що формується у результаті нової соціальної революції, породженої вибуховим розвитком і конвергенцією інформаційних і комунікаційних технологій» [4]. Інформаційне суспільство як новий етап в історії людства розглядали І. Арістова, В. О. Данильян, В. О. Ільганаєва, В. А. Ліпкан та ін. На думку В. О. Ільганаєвої, інформаційне суспільство – це «нова історична фаза розвитку цивілізації, життя та діяльність якої перш за все пов’язані зі створенням, переробленням та використанням інформації [4]. В. О. Данильян розглядає це явище як «якісно новий етап соціотехнологічної еволюції суспільства, що формується у результаті довгострокового соціально-економічного розвитку, який передбачає збільшення ролі інформації і знань, а також формування та споживання інформаційних ресурсів у всіх сферах життєдіяльності суспільства за допомогою розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, що існують у глобальних масштабах [2]. В. А. Ліпкан визначає інформаційне суспільство як «суспільство нового типу, що формується внаслідок глобальної соціальної революції та породжує вибуховим розвитком і конвергенцією інформаційних і комунікаційних технологій» [3]. Вчений у своїй монографії розглядає поняття «інформаційне суспільство» як синонім суспільства знань, тобто «суспільство, у якому головною умовою добробуту кожної людини і кожної держави є знання, здобуте завдяки безперешкодному доступу до інформації та вмінню працювати з нею [3].

На теперішній день існує чимало ознак інформаційного суспільства. Узагальнивши, їх можна розділити на три основні групи: перша – вільний доступ будь-якої людини до будь-якої інформації; друга – високий рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, третя група – наявність розвиненої  інформаційної інфраструктури суспільства. Лише за таких умов суспільство можна вважати інформаційним.

Основними складовими інформаційного суспільства визначають людину, інформацію, інформаційні ресурси та інформаційно-комунікаційні технології.

Реалії інформаційного суспільства висувають перед людиною нові вимоги, перш за все наявність здатності і готовності до зміни діяльності, мобільності, перенавчання. На попередньому етапі розвитку це було важливо у меншій мірі. У зв’язку з цим люди старшого покоління можуть хворобливо сприймати життєві зміни. Боротьба з собою – зі своїми життєвими принципами, виробленими роками і суспільством, не завжди дається легко. Інтелектуальна інертність цієї верстви населення деколи заважає їм повноцінно користуватися технічними новинами і сприймати їх як обов’язкових супутників життя сучасного суспільства. Таким чином, з технічного прогресу емоційно випадає великий пласт людей [1].

Ідея інформаційного суспільства поставила питання про ту роль, яка відведена у ньому засобам масової комунікації. ЗМК набувають визначальної ролі в управлінні суспільством: саме мас-медіа є безпосередніми носіями та розповсюджувачами знання і політично значимої інформації.

Особливої уваги в інформаційному суспільстві надають мережі Інтернет. Всесвітня павутина дарує людям, що мають до неї доступ, масу нових можливостей. Інтернет сприяє процесу глобалізації, об’єднуючи людей по усій земній кулі для обміну інформацією і знаннями.

Відомий філософ, лауреат Нобелівської премії А. Тоффлер, характеризуючи постіндустріальне інформаційне суспільство, зазначає, що такі риси сучасної освіти, як суворо регламентоване життя, авторитарна роль вчителя, нехтування індивідуальністю перетворили свого часу публічну освіту на досить досконалий інструмент. Але завтрашній день вимагає не мільйонів поверхово начитаних людей, не лише одержання інформації, а й уміння оперувати нею.

Висновки. Інформаційне суспільство – це якісно новий етап розвитку людства, у якому будь-яка людина за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій може отримувати, переробляти, розповсюджувати інформацію, а держава забезпечує високий рівень інформатизації всіх галузей. Складовими інформаційного суспільства можуть бути людина, інформація, інформаційні ресурси та інформаційно-комунікаційні технології. Основними ознаками інформаційного суспільства є: вільний доступ будь-якої людини до будь-якої інформації, високий рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та наявність розвиненої  інформаційної інфраструктури суспільства.

Джерела та література:

1. Барынькина Н. П. Ценностные ориентации человека и информационное общество [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://psysis.ru/?Cennostnye_orientacii_cheloveka_i_informacionnoe_obshestvo. 
2. Данил’ян В. О. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні (соціально-філософський аналіз) [Текст] : монографія / В. О. Данил’ян. – Харків : Право, 2008. 184 с.
3. Ліпкан В. А. Систематизація інформаційного законодавства України [Текст] : монографія / В. А. Ліпкан, В. А. Залізняк. – К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2012. – 304 с.
4. Социальные коммуникакации (теория, методология, деятельность) [Текст] : словарь-справочник /  сост. В. А. Ильганаева. – Харьков : КП «Городская типография», 2009. – 392 с.