МОТИВАЦІЙНІ ДЕТЕРМІНАНТИ УЧАСТІ СУЧАСНОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У ГРОМАДСЬКОМУ РУСІ

В роботі представлені результати емпіричного вивчення мотивації участі студентської молоді у громадському русі. Автором подано аналіз відмінностей ціннісно-мотиваційної сфери громадсько активних та пасивних студентів.

Ключові слова: громадська активність, мотиваційні чинники громадської активності.

Останні революційні події в Україні показали високу роль громадських рухів і об’єднань та їх вплив на політичні та суспільні процеси в країні. Задля захисту спільних інтересів, прав та свобод найбільш активні громадяни об’єднуються у громадські рухи та організації. Цікавим та актуальним лишається з’ясування тих соціально-психологічних чинників, які власне детермінують прояв громадської активності.

У студентської молоді активність як природна здатність трансформується в соціальну систему потреб та інтересів.  Соціальна активність реалізується в системі цільових установок, ціннісних орієнтацій, які визначають мотиваційну сферу осообистості, спрямованість її інтересів, вибір способів діяльності для задоволення потреб [2, с. 176].

Сучасні соціологічні дослідження свідчать про те, що за останні роки більшість молодих людей починають переорієнтовуватися на матеріальні цінності. Їх досить сильно приваблюють гроші, заробітки, бізнес, участь у управлінських структурах. Поряд із цим можна спостерігати також і тенденцію росту інтенсивних духовних пошуків, орієнтації на істинні цінності, що проявляється у збільшенні інтересу до світової культури, історії своєї сім’ї, народу [1, с. 28].

Г. Циганенко вважає, що окрім вивчення соціально-політичної ситуації, в якій відбувається становлення молоді як майбутнього актора політичних стосунків, так званих зовнішніх умов, які впливають на участь молоді, можна визначити і внутрішні, якими наділена сама особистість (стать, вік, соціальний статус, певні особистісні та соціально-психологічні чинники й характеристики) [3].

С. Чолій [4, с. 210], аналізуючи роль потреб у структурі мотивації участі молоді у громадських організаціях вказує на вирішальну роль соціальної активності особистості.

Колесникова М.В. [2] зазначає, що соціальна активність особистості є джерелом бурхвилих соціальних змін у суспільстві. На думку дослідниці, зростання соціальної активності особистості знаходиться у безпосередній залежності від соціальної культури, яка проявляється в особливій спрямованості ставлення, яке характеризується позицією особистості, її установками, цілями та цінностями, способами їх реалізації. Окрім того, той або інший рівень соціальної активності залежить від співвідношеннями між обов’язками особистості у сіспільстві та суб’єктивними установками на діяльність. Показниками сформованості соціальної активності особистості на певному етапі її розвитку є зміна мотивації, спрямованість цієї мотивації на задоволення потребами в соціально значимій діяльності і соціально цінному обміні.

Дослідження С. Чолій показали, що матеріальні потреби та потреба безпеки вищі в групі молоді, яка не бере участі в діяльності громадських організацій, а отже в цій групі досліджуваних домінують потреби дефіциту, за А. Маслоу [4, с. 212]. Авторка припускає, що високий рівень актуальності матеріальних потреб є своєрідною перешкодою до залучення в громадське життя, адже громадська діяльність, зазвичай, сприймається як неприбуткова. З іншого боку, дефіцит матеріальних ресурсів скеровує діяльність людини більше в професійну сферу чи в сферу праці, яка є основним джерелом забезпечення себе та збагачення.

С. Чолій з’ясувала, що рівень прояву потреб визнання та самоактуалізації в громадсько активних молодих людей є вищим, ніж в неактивних, що  свідчить про більш вагому роль саме вищих (соціальних) потреб в структурі мотиваційної сфери громадсько активної молоді. Оскільки потреби поваги та ввизнання носять подвійний характер, залучення в громадське життя та високу соціальну активність молоді передусім можна пояснити як прагнення здійснювати суспільно-корисну діяльність із метою підвищення рівня поваги до себе та визнання оточуючих [4, с. 212-213].

Отже, за останні роки більшість молодих людей переорієнтовуються на матеріальні цінності. Вагомість ролі зовнішньої мотивації (її матеріальної складової) доведена у ряді наукових досліджень. Очевидно, що така зміна ціннісно-мотиваційних особливостей значної частини молодих людей не могла не вплинути й на зміну спонукаючих чинників громадської активності. Тому, можна припустити, що значний відсоток молоді проявляє такий різновид соціальної активності в тому числі й з метою задоволення матеріальних потреб. Разом з тим, більшість досліджень показують, що матеріальні потреби учасників громадських організацій є досить низькими. Натомість значна увага зосереджується на високому прояві мотивів самореалізації, поваги та визнання оточуючих, досвіду організаційної діяльності. А от цінність влади характерна для осіб з високою потребою визнання і не характерна для тих, хто керується потребою самоактуалізації.

Саме тому ми у нашому науковому дослідженні вважаємо за необхідне уточнити та поглибити існуючі наукові положення мотивації громадської активності молоді та виявити її особивості на сучасному етапі розвитку громадянського суспільства.

Для реалізації поставлених завдань дослідження було використано комплекс психодіагностичних методик: методика діагностики соціальної активності (шкала М. Левицької, адаптована та модифікована С. Чолій), методика діагностики вольових особливостей особистості М.В. Чумакова, методика «Діагностика мотиваційної структури особистості В. Мільмана», методика виявлення переважаючих (домінуючих, значущих) цінностей C. Шварца, методика діагностики ступеня задоволеності основних потреб В.В. Скворцова.

Вибірку дослідження склали студенти денної та заочної форми навчання Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та Луцького національного технічного університету. Загальна кількість досліджуваних – 77 осіб віком від 18 до 26 років.

Результати емпіричного дослідження показали, що громадсько активна молодь більшого значення надає таким цінностям як відважність, свобода дій і думок, незалежність (довіра до себе, вибір власних цілей та інтересів), креативність (унікальність, уява), різноманітне та бурхливе життя, а також меншого значення надає розвагам (приємність). Для громадсько активних студентів характериним є домінування розвивальних мотивів у структурі мотивації («творча активність» t кр. = 6,30, при р < 0,001; «соціальна корисність» t кр. = 6,47, при р < 0,001). Хоча серед споживацьких мотивів у структурі мотиваційного профілю також проявляються мотиви соціального статусу (t кр. = 3,20, при р < 0,01) та спілкування (t кр. = 2,59, при р < 0,05).

Ступінь вираження матеріальних потреб суттєво не відрізняється групах досліджуваних, проте за однією з потреб, а саме «забезпечити собі матеріальний комфорт» (t кр. = 2,64, при р < 0,01) було виявлено переважання її значимості у групі громадських активістів. А от потреби у безпеці значно вищі у групі громадсько пасивної молоді. У групі громадсько активної молоді серед головних потреб вагоме місце посідають потреби у визнанні, впливовості та самореалізації.

Перспективу подальших розвідок у цьому аспекті вбачаємо у більш глибшому вивченні мотиваційних детермінант прояву громадської активності молоді, а також розширенні вікового діапазону досліджуваних та порівняльному розгляді чинників їхньої активності; у виробленні рекомендацій та програми розвитку ціннісно-мотиваційної сфери сучасної молоді.

Джерела та література:

1. Драч С.В. Ціннісні орієнтації студентської молоді українського сусільства: сутність та динаміка [Електронний ресурс] / С.В. Драч. - Хмельницький інститут соціальних технологій ВМУРоЛ «Україна». Режим доступу: http://hist.km.ua/uploads/file/visnik/2010_2/10dsvssd.pdf
2. Колесникова М.В. Педагогические исследования в области социальной активности личности [Електронний ресурс] / Колесникова М.В. // Педагогика и психология. – 2006. – С. 176-178. Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/pedagogicheskie-issledovaniya-v-oblasti-sotsialnoy-aktivnosti-lichnosti
3. Циганенко Г. Чинники схильності молоді до участі в політичних організаціях [Електронний ресурс] / Галина Циганенко // Соціальна психологія: науковий журнал; за ред. Шайгородського Ю. Ж. – № 4 (54). – 2012. – Режим доступу: http://politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=71&c=1653
4. Чолій С. Потреби у структурі мотивації участі молоді в діяльності громадських організацій / С. Чолій // Вісник Львів. ун-ту: Серія філософія, 2011. – Вип. 14. - С. 209-217.