Усі протиріччя, зумовлені впливом соціального середовища на жінку, загострюються у період вагітності. Це - гендерна дискримінація під час праці, вимушена відмова від участі у громадському житті, втрата економічної самостійності, зміни у внутрішніх сімейних стосунках.
Сучасні тенденції індустріального суспільства призводять до переваги кар’єрних прагнень жінки над бажанням бути матір’ю. Дослідження, присвячені вивченню особливостей впливу професії жінки на психологічний і соматичний стан вагітної жінки, констатують, що жінки, які працюють, опиняються у групі ризику у порівнянні з вагітними, які не працюють. [2, 7, 5, 6,] У роботі Дж. Колінгвуд вказується, що важкі умови праці негативно впливають на стан жінки і на розвиток її дитини. У жінок зі складними умовами праці народжувалися діти з нижчою масою тіла, у них був вищий ризик розвитку прєеклампсії та інших ускладнень. [7] Проте, спілкування у звичному професійному колі, без зайвих фізичних і психологічних навантажень, є одним із сприятливих чинників для перебігу вагітності і психологічного стану жінки. [3]
Як зазначає Л. А. Дубісская, на стан здоров'я жінок репродуктивного віку впливає низка медико-соціальних і медико-організаційних чинників ризику, що діють до настання, під час і після завершення вагітності. Найбільш значущі з них: ступінь соціопатизації та соціальної незахищеності сім'ї; соціальна неоднорідність подружньої пари; зміна сімейного стану; виробнича, територіальна міграція жінки в період вагітності. Негативний вплив на перебіг вагітності має сувора регламентація часу і підвищена відповідальність на роботі. [1]
У сучасній літературі недостатньо уваги приділено вивченню професійних спрямувань вагітних жінок з патологією вагітності, що і стало однією з цілей нашого дослідження.
Всього було досліджено 150 вагітних жінок у віці від 16 років до 41 року, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні патології вагітності у пологовому будинку №5 м. Одеси. Термін вагітності у жінок, що брали участь у дослідженні, був від 22 до 41 тижня. Середній термін вагітності по групі 33,67 тижні.
У дослідженні були використані клініко-психологічні та низка експериментально-психологічних методик. Нами була також розроблена психосоціальна анкета.
Для вивчення особистісних характеристик жінок застосовувався комп'ютерний варіант стандартизованого багатофакторного методу дослідження особистості MMPI, адаптований стосовно російськомовного населення СМИЛ Л. М. Собчик. [4]
Вивчення професійних спрямувань вагітних жінок з патологією вагітності проводилося після групування професій з метою математичного аналізу. Ми обрали класифікацію типів професій Є. А. Клімова, як найбільш точну, на нашу думку. Окремою категорією ми виділили «Домогосподарок», як контингент досить поширений серед вагітних жінок. Були виявлені наступні взаємозв’язки між типом професії і показниками за методикою СМИЛ у жінок з експериментальної групи: Шкала «мужність-жіночність» (Х2-13,06; Pasymp – 0,02). Для «Домогосподарок» характерна статево рольова поведінка притаманна чоловікам (M = 65,56; Ме = 67,50) А для піддослідних, що працюють у професіях типу «Людина-художній образ» (М = 55,00; Ме = 55,00) і «Людина-техніка» (M = 56,62; Ме = 58,00) характерна більш жіночна поведінка. Також, було виявлено зв'язок зі шкалою «оптимістичність» (Х2-13,06; Pasymp – 0,02), тобто вагітним жінкам з патологією, які працюють у професіях типу «Людина-техніка» (M= 65,62; Ме = 65,00) і «Домогосподарок» (M = 65,22; Ме = 63,50) притаманний підвищений фон настрою, комунікабельність, висока активність. Також рисою даних жінок є велика кількість планів і ідей, що легко виникають та не здійснюються через нездатність зосереджуватися і завищену оцінку своїх можливостей.
Також було досліджене суб’єктивне сприйняття свого стану здоров’я у порівнянні з реальним соматичним станом вагітних в залежності від типу професії. Було виявлено, що представниці професій «Людина-художній образ» відчували себе на суб’єктивному рівні гірше, ніж це було насправді. Жінки, які належали до групи «Домогосподарок», відчували себе об’єктивно не здоровими, тобто їхнє самопочуття співпадало з реальним станом здоров’я.
Висновки. Виявлені такі професійні спрямування, які виступають чинниками ризику у плані психічного стану вагітних жінок з патологією вагітності, а саме «Домогосподарки», професії типу «Людина-техніка» «Людина-Знакова система» і «Людина-художній образ».
Вивчення психологічного стану вагітних жінок з урахуванням їх соціально-демографічного становища дає змогу своєчасно і адекватно встановити психологічний стан жінки і надати необхідну професійну допомогу.
Джерела та література:
- Дубисская Л. А. Современные медико-социальные проблемы охраны беременных женщин, стратегия и тактика их решения : автореф. дис. . д-ра мед. наук / Л. А. Дубисская. СПб., 1999. - 45 с.
- Груничева Т. П. Патология беременности, родов, новорожденных и профессия работающих женщин [Електронний ресурс] / Т. П. Груничева, В. В. Лезина // Эволюция науки психологии. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://ptcevolution.me/patologiya-beremennosti-rodov-novorozhdennyx-i-professiya-rabotayushhix-zhenshhin/.
- Россолько Д. С. Особенности трудовой деятельности и состояние репродуктивного здоровья женщин-проводников железнодорожного транспорта : дис. канд. мед. наук : 14.00.50 / Россолько Дмитрий Сергеевич – Санкт-Петербург, 2005. – 206 с.
- Собчик Л. Н. СМИЛ Стандартизированный многофакторный метод исследования личности. – СПб.: Речь, 2009. – 224 с.
- Стасевич С. М. Социальные факторы беременности / С. М. Стасевич // Медицинский журнал. - 2010. - № 3. - С. 125-127
- Фенина А. Н. Влияние профессиональных факторов на состояние здоровья, течение беременности, родов и здоровье новорожденных у женщин-водителей городского электротранспорта : дис. канд. мед. наук : 14.00.50 / Фенина Анна Николаевна – Москва, 2005. – 256 с.
- Collingwood, J. ). Work Stress Linked to Low Birthweight and Preterm Birth [Електронний ресурс] / Collingwood, J. // Psych Central. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://psychcentral.com/lib/work-stress-linked-to-low-birthweight-and-preterm-birth/0002744
inforum.in.ua@ukr.net