ПРОЕКТИВНА МЕТОДИКА ЯК ЗАСІБ ДІАГНОСТИКИ СТРУКТУРНО-ЗМІСТОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК АКСІОСИСТЕМИ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Система організаційних цінностей місцевих органів виконавчої влади є надзвичайно складним сузір’ям індивідуальних, групових, історико-культурних, загальносуспільних та законодавчих цінностей, які задають основні вектори поведінки державних службовців, визначають правила внутрішньо- та позаорганізаційної комунікації, обумовлюють особливості трудової та професійної етики тощо [4, с. 28]. Сукупність аксіоелементів, що функціонують у системі державної служби України характеризуються процесуально-динамічними, структурно-змістовими, поведінково-прикладними ознаками [4, с.55].

Зокрема, дослідження структурно-змістових характеристик організаційних цінностей у системі державного управління можливе шляхом встановлення аксіологічного змісту когнітивної, емоційної та поведінкової площини існування цінностей з використанням модифікованої проективної методики «Завершення речення». Досвід використання вказаного інструментарію у соціологічних та психологічних дослідженнях пропонують С. Клімова, В. Ольшанський [3] та ін.

Термін «проективна техніка» був вперше запропонований у 1939 році Л. Франком для узагальнення різних методичних прийомів діагностики: асоціативного тесту Юнга, тесту Роршаха, ТАТ та інших. Головною особливістю проективних методик є відносно неструктуроване завдання, яке дозволяє продукувати майже необмежену кількість можливих відповідей. Незавершені речення, зокрема, є прикладом конститутивних проективних методик, у яких досліджуваному пропонується створення певної структури зі стимульного неструктурованого матеріалу [1; 55; 6].

Конструюючи стимульний матеріал, ми, насамперед опиралися на основні положення запропонованої С. Рубінштейном трьохкомпонентної структури психічного, базові засади концептуальної моделі цінностей американського організаційного психолога Д. Елізура про трьохваріантну модальність цінності та базові ознаки компонентів психологічного клімату (як сумарного показника ціннісної єдності працівників) колективу, запропоновані О. Михалюком та А. Шаліто. Ці критерії використовувались нами під час формування проективного матеріалу для дослідження і на етапі аналізу та інтерпретації отриманих даних.

Концептуальна обумовленість авторської модифікації методики завершенння речень детермінується запропонованими структурно-змістовими характеристиками організаційної системи цінностей працівників сфери державної служби. Ці ознаки знайшли відображення у стимульному матеріалі, де проективний зміст 1, 4, та 7 речень був спрямований на діагностику змісту когнітивної площини,  2, 5 та 8 – на діагностику змісту афективної площини, а 3, 6 та 9 – на діагностику змісту поведінкової площини (таблиця 1).

Таблиця 1

Стимульний матеріал модифікованої

проективної методики «Завершення речення»

Для діагностики когнітивного компоненту запитання формулювалися з позицій знання, розуміння організаційних правил, передумов та особистісних якостей для здійснення успішної діяльності (відповіді на це запитання передбачали здійснення респондентом процедури особисто-професійної саморефлексії); запитання для вивчення змісту емоційної складової формулювалися через означення тих аспектів діяльності держустанови, що подобаються, приваблюють працівників та встановлення емоційних детермінантів полюсу робочого настрою; визначення факторів-активаторів дотримання правил, що регламентують безпосередню діяльність в колективі та є передумовою успішної колективної взаємодії визначили зміст запитань для діагностики поведінкового компоненту.

Підбір стимульного матеріалу відбувався у кілька етапів. На першому етапі здійснювався пошук тих ключових слів, які зорієнтують респондентів продукувати висловлювання, що релевантні власне когнітивній, афективній чи поведінковій площині існування організаційних цінностей (знаю, розумію; переживаю, відчуваю; дію, поводжуся тощо) [2]. При цьому враховувалась основна вимога до проективних технік: невизначеність, слабоструктурованість слів-стимулів, що є необхідною умовою для реалізації процесу проекції. Другий етап полягав у проведенні пілотажного дослідження з використанням сформованого стимульного матеріалу. Він дав можливість побачити реакцію респондентів на матеріал і виправити та замінити складні, незрозумілі формулювання більш звичними для побутового спілкування.

Оскільки на сучасному етапі розвитку психологічної науки переважна більшість проективних методик не піддаються процедурам стандартизації та валідизації, то аналіз та інтерпретація отриманого за допомогою процедури проекції матеріалу здійснювалися переважно у якісному напрямі: відбувалась диференціація щодо сфер застосування, визначались домінуючі орієнтири групової діяльності (ядро площини), встановлювались одиничні аксіоелементи (периферія площини) тощо. Кількісне опрацювання отриманого матеріалу передбачало визначення середнього відсоткового значення ваги кожної з трьох заявлених площин.

За інструкцією респонденту пропонувалось завершити дев’ять стимульних речень (відповідно по три позиції для діагностики змісту кожної площини), виходячи з особливостей його знання та оцінки елементів системи організаційних цінностей, специфіки професійної діяльності та способів взаємодії в колективі.

Проведене, із застосуванням проективної методики, дослідження дало змогу отримати 1589 варіантів завершення запропонованих речень (вибірка – працівники місцевих органів виконавчої влади у кількості 247 осіб). Узагальнення отриманого матеріалу дало можливість об’єднати його у 315 ціннісних категорій, визначити їх модальність (когнітивну, поведінкову, емоційну), встановити щільність центру цінності (найбільш повторювані цінності, що формують так зване ядро площини) та конкретизували елементи, які знаходяться на периферії (в силу одиничного їх використання). Отримані дані подано у таблиці 2.

Таблиця 2

Диференціація структурно-змістових характеристик організаційної системи цінностей у місцевих органах виконавчої влади за результатами застосування проективної методики «Завершення речення»

Як бачимо, найбільшу вагу серед площин має когнітивна площина; ядро когнітивної площини містить такі індивідуально-групові цінності як: відповідальність, професіоналізм, якість, співпраця, організованість. У афективній площині ядро формують такі аксіоелементи: допомога, конструктивне спілкування, суспільна корисність, позитивна атмосфера у колективі, результативність діяльності. Ядро поведінкової площини визначаються через цінності, що прописані у законодавстві та посадовій інструкції: знання, співпраця, уміле керівництво, повага, взаєморозуміння. Серед найбільш «рідкісних» аксіоелементів на периферії площин: потреба у трудовій значущості, робота на позитивний імідж, безпристрасність, емпатійність, звітність, самовіддача, пунктуальність, ввічливість колег, політика в організації, довіра людей та ін. Тож результати, отримані за допомогою проективної методики «Завершення речення», дали нам змогу конкретизувати структурно-змістові характеристики організаційної системи цінностей в місцевих органах виконавчої влади як сукупності індивідуальних та групових аксіологічних орієнтирів її працівників.

Джерела та література:

1.  Аннелиз Ф. Корнер. Теоретическое исследование пределов возможностей проективных методик / Корнер Ф. Аннелиз // Проективная психология; пер. с англ. – 2-е изд., сокр., испр. – М. : Психотерапия, 2010. – 416 с.
2.  Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов / П. Клайн. – Киев, 1994. – 283 с.
3. Климова С. Опыт использования методики неоконченных предложений в социологическом исследовании / С. Климова // Социология: методология, методы, математические модели. – 1995. – № 5. – С. 49–64.
4.  Малімон Л. Психологічні особливості розвитку організаційних цінностей в місцевих органах виконавчої влади : монографія / Л. Малімон, А. Пашкіна ; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки та ін. – Луцьк : СПД Гадяк Жанна Володимирівна, 2014. – 232 с.
5. Проективная психология; пер. с англ. – М. : Апрель-Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2000. – 528с.
6. Ричард С. Лазарус. Проективная психология / Лазарус С. Ричард. – М., 2000. – 258с