ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРОФІЛЬ ПРЕДСТАВНИКІВ СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Попри значну кількість вітчизняних і зарубіжних психологічних досліджень проблеми лідерства і стилів керівництва, контекст студентського самоврядування в межах вказаної проблематики є відносно новим, адже його поява зумовлена трансформаційними процесами вітчизняної освіти. Таким чином, загострення запитів суспільного життя стовно ефективної діяльності студентського самоврядування у реформуванні вищої освіти в Україні, з одного боку, та практично повна відсутність комплексних досліджень психологічних характеристик представників студентської адміністрації – з іншого, зумовлює актуальність нашої наукової праці.

В емпіричному дослідженні взяло участь 92 особи – представники викладацько-студентського складу Волинського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк). Серед них 32 студента – представника органів студентського самоврядування університету для визначення їх особистісних характеристик, 30 викладачів, професорів, доцентів, асистентів факультету психології, історичного факультету, факультету романо-германської філології для визначення психологічного профілю представників студентського самоврядування очима викладачів, а також 30 студентів  вищезазначених факультетів для визначення психологічного профілю представників студентського самоврядування очима студентів.

Для визначення психологічного профілю студентів-представників студентської адміністрації було розроблено авторські анкети «Моє ставлення до студентського самоврядування» окремо для студентів і викладачів.

Кількісний та якісний аналіз результатів анкетування дав змогу зробити такі узагальнення. Відповіді викладачів і студентів на запропоновані твердження і питання значно різняться, що говорить про різні очікування стосовно діяльності студентського самоврядування з боку викладачів і студентів. Відтак, важливим є те, щоб саме студенти, а не викладачі, особливо керівники університетських підрозділів обирали студентську раду. Адже представники цієї ради мають відтворювати мотиваційно-ціннісне поле саме студентської громади, а не викладацького складу університету. Аналіз відповідей  викладачів свідчить про те, що практично усі з них (100% опитуваних) знають студентів-представників органів самоврядування, принаймні у себе на факультеті. 29% викладачів зазначили, що вони брали активну участь у тому, щоб саме ці студенти представляли студентську адміністрацію на факультеті. Лише 43% викладачів задоволені цими студентами, оскільки вважають, що цим студентам притаманна енергійність, активність або харизматичність. 71% викладачів зазначили про відсутність взаємної співпраці із студентською адміністрацією. На думку викладачів, це пов’язано з тим, що студенти самі дуже рідко, а радше ніколи звертаються по допомогу. Лише 29% викладачів виражають, що студенти-адміністратори заслуговують на ці посади та користуються повагою з боку викладачів. Більше 70% викладачів заявляють про необхідність активізації роботи студентського самоврядування.

Психологічний профіль студентів очима викладачів ґрунтується на уявленнях про необхідний стиль керівництва та провідні соціальні ролі представників студентської адміністрації. 57% викладачів вважають, що найоптимальнішими стилями керівництва студентами мають бути демократичний стиль, решта – 43 % висловились на користь ліберального стилю.

Соціальні ролі представників органів студентського самоврядування, на думку викладачів, розподілилися таким чином (див. рис.1.).

На противагу уявленням викладачів, психологічний профіль самоврядування очима студентів має інші характеристики.

Так, для студентів не важливою виявилася роль експерта, вона не набрала жодного відсотка, а на першому місці розташовується роль організатора і авторитета, на останньому роль натхненника. В уявленнях викладачів роль натхненника посіла перше місце. Розрізняються також уявлення викладачів і студентів про стилі керівництва. Так, студенти зазначають про важливість таких стилів, як демократичний (50%), гнучкий (40%), з’являється також авторитарний стиль (10 %).

Рис. 1. Соціальні ролі студентів органів самоврядування в уявленні викладачів

Подібно до викладачів, 90% студентів знають представників самоврядування на факультеті, проте лише 40% брали участь в їх обиранні на посади. Цей відсоток  доволі низьким і теж може пояснювати низький рівень активності студентського управління. Лише 30% студентів вважають, що їхні лідери вирізняються активністю, енергійністю та заслуговують на наданий їм статус. Це також підтверджує думку про те, що очевидно представники студентського самоврядування часто визначаються не студентами, а викладачами, що знижує активність перших та їх вплив на студентську громаду. Тому закономірно, що 60% студентів відмовляються, зазвичай, виконувати вказівки і доручення представників студради. 70% опитаних вважають, що діяльність студентського самоврядування потребує вдосконалення і покращення. Адже студенти повинні значною мірою впливати на перебіг навчально-виховного процесу.

Таким чином, аналіз результатів вивчення психологічного профілю студентів-представників органів студентського самоврядування свідчить про його відмінності в уявленнях викладачів і студентів. Водночас спільною є думка про необхідність покращення діяльності студентського самоврядування в університетському житті. Для конкретизації проблем студентства та можливих способів їх вирішення в анкетах було запропоновано питання відкритого типу: «Назвіть основні проблеми студентського самоврядування і шляхи їх вирішення».

Результати відповідей викладачів і студентів стовно основних проблем дали змогу визначити найчастотніші з них. До цих проблем належать: відсутність мотивації студентів, низький рівень їх активності, низький рівень творчості і ініціативності, не усвідомлення студентами ролі студентського самоврядування і незнання структури і функцій самоврядування загалом. Як викладачі, так і студенти зазначають про ситуативний характер діяльності студентів, а також про значне, надлишкове залучення викладачів до діяльності студентської адміністрації. Водночас, викладачі пояснюють це власне пасивністю та безініціативністю студентів, діяльність яких слід постійно стимулювати. Результати анкетування студентів, а також бесід із представниками органів студентського самоврядування і викладачами дали змогу окреслити можливі шляхи оптимізації діяльності студентів.

1. Організація діалогічної взаємодії між керівниками ВНЗ, з одного боку, та студентами, з іншого – про структурування діяльності студентського самоврядування, визначення їх чітких функцій і обов’язків.
2. Систематичне проведення зборів, на яких відкрито і прозоро обиратимуться керівні органи студентського самоврядування, заслуховуватимуться звіти про їх роботу, виноситись на порядок денний важливі питання студентського життя.
3. Вивчати досвід студентського самоврядування в європейських вищих навчальних закладах та переймати позитивні моменти його діяльності, трансформуючи до реалій українського суспільства.
4. Створення психолого-педагогічних умов для підвищення ефективності представників студентського самоврядування через організацію і впровадження тренінгів ефективного управління студентською громадою, соціально-інтерактивного тренінгу взаємодії у вигляді Оксфордських дебатів.