ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Постановка наукової проблеми та її значення. Аналіз педагогічної літератури і сучасного стану шкільної практики показує,  що проблема розвитку творчих здібностей і можливостей учнів на сучасному етапі розвитку суспільства знову набуває особливої гостроти й актуальності.

Необхідно зазначити,  що проблеми розвитку творчості учнів у процесі навчання знаходять своє місце в усіх концепціях, але ставляться, обговорюються і вирішуються залежно від їхньої суті з різних позицій – гностичних,  психологічних,  кібернетичних,  дидактико-методичних. Так, концепція розвивального навчання (Л.Занков,  В.Давидов) спирається на гностичні та психологічні механізми розвитку психічних функцій особистості учня; програмування й алгоритмізація – на кібернетичні механізми управління і контролю за входом і виходом інформаційних потоків (Л.Ланда,  В.Безпалько,  В.Чепелєв); концепція оптимізації (Ю.Бабанський) – на дидактико-методичні механізми регулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів і навчальної діяльності вчителя в оптимальних режимах,  формах і станах.

Потреба виховувати культурну і творчу особистість, здатну висловлювати думки оригінально, нетрадиційно, продукувати певні ідеї адекватними мовними засобами, відсутність наукових і методичних доробок щодо психолого-педагогічного впливу на розвиток творчих здібностей молодших школярів зумовили вибір теми роботи. Тому мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої та експериментально перевіреної методичної системи розвитку творчості учнів.

Аналіз останніх досліджень з цієї проблеми. Проблема творчості, виховання творчої особистості, розвитку її творчих здібностей завжди була у полі зору вчених, та попри це на даному етапі розвитку психолого-педагогічної науки єдиної і чіткої теорії творчості та розвитку творчих здібностей не існує. Приступаючи до розгляду даного питання, ми опиралися на результати вітчизняних та зарубіжних досліджень.

На сьогодні можна виділити щонайменше три основних підходи до проблеми творчих здібностей. У першому підході йдеться про те, що творчих здібностей взагалі не існує як таких. Головну роль в детермінації творчої поведінки відіграють мотивація, цінності, особистісні риси (А. Маслоу, Д. Богоявленська, А. Олох та ін.). До переліку основних рис творчої особистості відносять когнітивну обдарованість, чутливість до проблем, незалежність поведінки в невизначених і складних ситуаціях. Інтелект при цьому є необхідною, але недостатньо умовою творчої активності особистості. Другий підхід розглядає творчі здібності як самостійний фактор, незалежний від інтелекту, загальних та спеціальних здібностей (Д. Гілфорд, К. Тейлор, Я. Пономарьов, Е. Торренс). Так, згідно з теорією «Інтелектуального порогу» Торренса, якщо IQ становить нижче 120 балів, інтелект і креативність утворюють єдиний чинник, якщо ж IQ становить вище 120 – творчі здібності стають незалежною величиною, інакше кажучи, не існує творців з низьким інтелектом, але можуть бути інтелектуали з низькою креативністю. Прибічники третього підходу стрерджують, що високий рівень розвитку інтелекту передбачає високий рівень творчих здібностей і навпаки. Творчого процесу як специфічної форми психічної активності не існує. Цієї точки зору дотримуються майже всі спеціалісти в галузі досліджень інтелекту (Д. Векслер. Г. Айзенк, Р. Стернберг, Л. Термен).

Барко В. робить висновок про те, що, незважаючи на різноманітність підходів до проблеми творчості і загальних здібностей, існує досить слабкий зв’язок між креативністю та інтелектом .

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів. В межах поставленої мети та завдань, нами було проведене емпіричне дослідження, яке полягало в опитуванні учнів молодшого шкільного віку та вчителів. Так, на питання «Тобі подобається писати твори на уроках української мови?» позитивно відповіли 46% учнів 2– го класу, 61% учнів 3– го класу й лише 42% учнів 4– го класу.  На питання «Хотів би ти придумувати твори на незвичайні теми разом із товаришами на уроках української мови?» одержано багато ствердних відповідей. У  другому класі на нього позитивно відповіли 92 %; у третьому – 87 %; в четвертому – 88 %. Пояснити такі результати можна,  тим  що творчі здібності дитини не сприймаються широким колом вчителів, як інтегрована якість особистості, яку потрібно цілеспрямовано розвивати в процесі навчання, що може стати причиною не належного рівня розвитку творчих здібностей молодшого школяра. Загальна кількість варіантів відповідей наводиться в таблиці 1.

Таблиця 1

Визначення поняття «творчі здібності», запропоновані вчителями

Окрім учнів, нами були опитані ще й вчителі на предмет чинників впливу на розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках рідної мови. Найбільша кількість респондентів серед запропонованих нами варіантів відповідей обрала природні задатки та індивідуальні особливості (47 %), а також визначила важливість характеру і структури діяльності на уроці (29 %). Незначна частина (6 % та 5 %) відзначила роль використання комп’ютерних технологій у процесі навчання та якості навчальних підручників. Результати представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Чинники впливу на розвиток творчих здібностей молодших школярів

на уроках рідної мови

Під час анкетування, яке мало на меті визначити види вправ, які найчастіше використовуються для розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом, найчастіше прозвучали варіанти – твори та перекази (33 % та 21 %). Також часто використовуються такі завдання, як добір заголовку, складання плану тексту, робота з деформованим текстом.

Дане анкетування засвідчило неповне використання методів та прийомів формування текстологічних понять, а відтак розвитку творчих здібностей на їх основі на уроках української мови. Варіанти відповідей наводяться в таблиці 3.

Таблиця 3

Використання видів вправ для розвитку творчих здібностей учнів

у роботі над текстом

Вивчення та аналіз низки літературних джерел, спостереження за шкільною практикою дали змогу зробити такі висновки та узагальнення: Творче мислення є інтегративною багатокомпонентною якістю, яка охоплює мотиваційну, когнітивну та діяльнісну сфери. Розвиток творчого мислення учнів у роботі над текстом повинен здійснюватися в єдності із розвитком емотивного, інтелектуального та когнітивного компонентів структури творчих здібностей молодших школярів, за наявності методичної системи навчання, адекватної сучасному рівню розвитку методичної науки і вимогам сучасної школи.

джерела та література:

1. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса.–  Минск: Университетское, 1990.–  560 с.
2. Амонашвили Ш.А. Здраствуйте дети!–  М.: Просвещение, 2003.–  95 с.
3. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. – Издательство Казанского университета, 2008. – 238с.
4. Артемова О.І. Розвиток креативного мовлення молодших школярів: Автореф. дис... канд. пед. наук. –Одеса, 2001.– 21 с