ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ З ВАДАМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

Постановка проблеми. Проблема професійного самовизначення старшокласників з обмеженими можливостями займає важливе місце у педагогічній та віковій психології як у минулі роки, так і на сьогоднішній день. Важливо дослідити як ціннісні орієнтації, будучи елементами структури особистості та забезпечуючи механізм самовизначення учня в ситуаціях навчальної, трудової та інших видів діяльності, впливають на вибір конкретної професії (або професійного спрямування) підлітків з обмеженими можливостями [1; 2; 3]. У зв’язку з цим особливого значення набуває проблема впливу ціннісно-смислової сфери на становлення випускника спеціальної (корекційної) школи, визначаючи його загальну соціальну спрямованість.

Мета дослідження полягає у емпіричному визначенні ролі ціннісних орієнтацій у процесі професійного самовизначення старшокласників з обмеженими можливостями.

Для реалізації мети було використано комплекс психодіагностичних методів: диференційно-діагностичний опитувальник Є. Клімова (ДДО), методика діагностики професійної спрямованості особистості Б. Басса, методика дослідження ціннісних орієнтацій М. Рокича.

Дослідження проводилось на базі Луцького навчально-реабілітаційного центру. Було продіагностовано 31 особу віком від 15 до 18 років, які навчаються у старших класах.

Результати опитаних за диференційно-діагностичним опитувальником Клімова засвідчили, що тип професії Людина-Техніка спостерігається у 22,7% досліджуваних, тип Людина-Природа – у 19,3%, тип Людина-Художній образ – також у 19,3%, типи Людина-Людина – у 9,7% та Людина-Знакова система – також у 9,7%. У 19,3% опитаних було діагностовано по декілька типів професій (рис. 1).

Результати опитаних за шкалами методики діагностики професійної спрямованості особистості Б. Басса засвідчили спрямованість на спілкування у 48,4% досліджуваних, спрямованість на роботу – у 35,5%, спрямованість на себе – у 16,1% (рис. 2).

За результатами методики «Ціннісні орієнтації» М. Рокича виявлено наступну ієрархізацію термінальних цінностей старшокласників з обмеженими можливостями: 1. Здоров’я; 2. Наявність хороших друзів; 3. Любов; 4. Цікава робота; 5. Щасливе сімейне життя; 6. Продуктивне життя; 7. Розвиток; 8. Матеріально забезпечене життя; 9. Розваги; 10. Суспільне покликання.

Рис. 1. Порівняльна діаграма результатів за методикою ДДО

Рис. 2. Порівняльна діаграма результатів діагностики професійної спрямованості особистості

На перші місця досліджувані ставлять конкретні життєві цінності (здоров’я, робота, друзі, сімейне життя), які переплітаються разом з цінностями професійної самореалізації (цікава робота, продуктивне життя, творчість, активне діяльне життя).

Ієрархізація інструментальних цінностей відображається в наступному: 1. Чесність; 2. Життєрадісність; 3. Чуйність; 4. Відповідальність; 5. Широта поглядів; 6. Тверда воля; 7. Ефективність у справах; 8. Освіченість; 9. Незалежність; 10. Сміливість.

Домінуючими є цінності безпосередньо-емоційного світовідчуття (життєрадісність, чесність, чуйність) та цінності професійної самореалізації (відповідальність, ефективність у справах, тверда воля).

Результати обрахунку коефіцієнту асоціації Юла дозволили зробити припущення про присутність тісного зв’язку між наступними показниками ціннісних орієнтацій та особистісної спрямованості. У групі термінальних цінностей знайдено зв’язок цінностей професійної самореалізації та спрямованості на роботу, конкретних життєвих цінностей та спрямованості на себе (КА – 0,884). Взаємозв’язок також підтверджується через позитивний результат обрахунку коефіцієнту контингенції (К – 0,577). У групі інструментальних цінностей – зв’язок безпосередньо-емоційних світовідчуттів і спрямованості на спілкування, цінностей професійної самореалізації та спрямованості на роботу (КА – 0,946). Взаємозв’язок також підтверджується через позитивний результат обрахунку коефіцієнту контингенції (К – 0,686).

Результати проведеного емпіричного дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

1. Старшокласники з вадами психофізічного розвитку схильні обирати професії типу: «Людина-Техніка» (створення, монтаж, збірка, експлуатація та ремонт технічних пристроїв), «Людина-Природа», (вивчати, досліджувати, аналізувати стан, умови життя рослин або тварин; вирощувати рослини, доглядати за тваринами; проводити профілактику захворювань рослин і тварин); «Людина-Художній образ» (створення, проектування художніх творів; відтворення, виготовлення різних виробів за зразком; розмноження художніх творів у масовому виробництві).

2. У підлітків діагностовано мотиваційну спрямованість на спілкування, тобто бажання постійно, за різних умов підтримувати відносини з людьми. Спостерігається орієнтація на спільну діяльність, соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності й емоційних відносинах з людьми. Такі люди найкраще проявляють свої можливості у колективі та будь-якій груповій діяльності.

3. Результати ранжування термінальних цінностей засвідчили домінування конкретних життєвих (здоров’я, робота, друзі, сімейне життя), поряд з якими перебувають цінності професійної самореалізації (цікава робота, продуктивне життя, творчість, активне діяльне життя). Серед інструментальних домінуючими є цінності безпосередньо-емоційного світовідчуття (життєрадісність, чесність, чуйність) та цінності професійної самореалізації (відповідальність, ефективність у справах, тверда воля).

4. Визначено, що підлітковий період супроводжується професійним самовизначенням , адже саме професійні цінності стоять на вищих щаблях. Вони також залежать і від особистісної спрямованості старшокласника, що доводять результати обрахунку коефіцієнта асоціації та контингенції. Зв’язок цінностей професійної самореалізації та спрямованості на роботу, конкретних життєвих цінностей та спрямованості на себе (КА – 0,884), (К – 0,577), безпосередньо-емоційних світовідчуттів і спрямованості на спілкування, цінностей професійної самореалізації та спрямованості на роботу (КА – 0,946), (К – 0,686) можна вважати підтвердженим, адже коефіцієнти Юла більші за 0,5, а коефіцієнти контингенції менші за коефіцієнти Юла, але більші за 0,3.

Джерела та література:

1. Васильева Л. П. Профессиональное консультирование школьников с нарушениями психофизического развития и состояния здоровья на этапе выбора профессии / Л. П. Васильева // Специальная адукация. – 2010. – № 3. – С. 9–15.
2. Гошовська Д. Т. Вплив самоакцептації на професійне самовизначення підлітків // Професійне самовизначення дітей з особливими потребами: зміст та організація формування : навч.-метод. посіб. / за ред. М. О. Коця, Л. І. Волинець. – Луцьк : Вісник+К, 2012. – С. 89–99.
3. Коць М. Вікова динаміка професійного самовизначення дітей з особливим потребами / М. Коць, О. Поліщук // Психологічні перспективи. – Випуск 26. – 2015. – С. 177–187.