ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ РІЗНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Дослідженням проблеми міжособової взаємодії в Україні займаються багато вчених психологів в різних аспектах соціального життя: Гончар О. В. (міжособ. відносини в педагогічній сфері), Єрмакова Н. Г. (відносини літніх жінок), Ковбасюк Т. (міжособ. відносини і спілкування), Колот С. А. (відносини в діаді викладач-студент), Маріна О. В. (відносини студентів-першокурсників), Малахова О. В. і Сікорська Л. (міжособ. взаємодія молодших школярів) та ін. [3; 4; 5; 6; 7].

Проте варто зазначити, що міжособові стосунки нелегко піддаються безпосередньому вивченню, спостереженню і фіксації. Зазвичай ставлення і почуття приховані від стороннього спостерігача, а суб’єкт почуттів і ставлень не завжди може їх адекватно відрефлексувати. Дослідження міжособових відносин стає можливим завдяки тому, що вони виявляють себе у взаємодії і комунікації між людьми [1].

Дане дослідження міжособових відносин студентів першокурсників відбувалось в контексті вивчення комунікативно-мовленнєвих стилів особистості. На думку М. М. Слюсаревського, поняття «спілкування» і «комунікація» варто об’єднати, оскільки на відміну від радянської психології, де спілкування трактувалось дуже широко, у західній психології термін «спілкування» не використовують. Водночас комунікацію (спілкування) логічно вважати складовою чи аспектом взаємодії, в якій дістають вияв міжособові стосунки [1, с. 53].

Дослідження відбувалося на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна. В якості вибірки виступили реальні студентські групи, загалом у дослідженні взяло участь 167 студентів (128 дівчат та 39 хлопців), середній вік 17,2 років.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів від 27 серпня 2010 р. № 787 серед досліджуваних спеціальностей були: 0101 Педагогічна освіта: - дошкільна освіта; - початкова освіта; ‑ соціальна педагогіка; 0301 Соціально-політичні науки: - психологія; 1401 Сфера обслуговування: - готельно-ресторанна справа; ‑ туризмознавство; 0401 Природничі науки: - біологія; - географія; 0402 Фізико-математичні науки: - фізика; 0801 Геодезія та землеустрій: - землеустрій та кадастр. Такий вибір спеціальностей для дослідження зумовлений гуманітарним (94 студ.) і природничим (73 студ.) їх спрямуванням.

В ході дослідження нами був використаний «Тест Т. Лірі». Автор методики стверджує, що в процесі взаємодії з оточуючими особистість проявляється в певному стилі міжособової поведінки. Реалізуючи потребу в спілкуванні та досягнення поставлених цілей, людина узгоджує свою поведінку з оцінками значущих інших на рівні усвідомленого самоконтролю, а також несвідомо з символікою ідентифікації. Тест-опитувальник містить 128 характеристик, на які досліджуваному пропонується дати відповідь двічі: спочатку – помітити ті характеристики, які відповідають уявленню про себе респондента; потім – ті характеристики, які б респондент хотів мати в ідеальному варіанті. Т. Лірі пропонує наступний перелік восьми типів міжособистісних відносин: авторитарний; егоїстичний; агресивний; підозрілий; підлеглий; залежний; дружелюбний; альтруїстичний; домінантність; дружелюбність [2].

При оцінці «Я-реальне» студентами гуманітарних спеціальностей (рис. 1), найбільш вираженими виявились: альтруїстичний (8,58), дружелюбний (7,57) та підлеглий (5,7) тип відносин. Найменш – егоїстичний (4,29) та агресивний (4,7).

 

Рисунок 1. Груповий профіль розподілу типу міжособистісних відносин студентів-першокурсників гуманітарних спеціальностей (Я-реальне, Я-ідеальне), середнє значення

 

Оцінюючи «Я-ідеальне» найбільшу кількість балів отримав авторитарний (7,31), альтруїстичний (6,02) та дружелюбний (5,23) типи; найменшу – підозрілий (1,91) і підлеглий (2,91). Отримані дані свідчать про незначне розходження між реальною та ідеальною картиною взаємовідносин у досліджуваній групі. Основна відмінність спостерігається у зменшенні діапазону профілю та у його зміщенні в сторону вектора домінування.

При оцінці «Я-реальне» студентами природничих спеціальностей (рис. 2), найбільш вираженими виявились: альтруїстичний (8,01), дружелюбний (7,69) та авторитарний (7,12) тип відносин. Найменш виражений підлеглий (5,61) та підозрілий (5,94). 

 

Рисунок 2. Груповий профіль розподілу типу міжособистісних відносин студентів-першокурсників природничих спеціальностей (Я-реальне, Я-ідеальне), середнє значення

 

При оцінці «Я-ідеальне» найбільшу кількість балів отримав авторитарний (6,36) і альтруїстичний (5,21) типи; найменш – підозрілий (3,1) і підлеглий (3,34), що також свідчать про розходження між реальною та ідеальною картиною взаємовідносин.

Щодо тенденцій домінування-дружелюбність (рис. 3), то при оцінці «Я-реальне» значно переважає фактор дружелюбності. Проте цікавим є факт, що в студентів природничих спеціальностей при оцінці «Я-реальне» переважає тенденція домінантності (2,99), а в студентів гуманітарних спеціальностей тенденція дружелюбності (8,09) Натомість, аналізуючи показники отримані по «Я-ідеальне», варто зазначити перевагу тенденції домінування у всіх досліджуваних, що свідчить про значне придушення прагнення до лідерства.

 

Рисунок 3. Показники факторів домінування і дружелюбності, середнє значення

 

Отже, проведене дослідження дозволяє зробити ряд висновків щодо особливостей міжособової взаємодії студентів-першокурсників різних спеціальностей. Варто зазначити, що найбільш на найменш виражені оцінки «Я‑рельне» та «Я-ідеальне» студентами природничого профілю повністю співпадають, що свідчить про свідоме уявлення про власне «Я». Проте спостерігається незначне зменшення діапазону профілю при оцінці «Я-ідеальне».

Говорячи про студентів гуманітарного профілю, можна зробити висновок про конгруентність в контактах з оточуючими (виражені дружелюбний та альтруїстичний типи відносин) та слабке вираження неконформних тенденцій (мінімальні оцінки відповідних типів відносин: егоїстичний, агресивний, підозрілий, підлеглий). Спостерігається також незначне зменшення діапазону профілю, що, як і в студентів природничих спеціальностей, свідчить про здатність ставити перед собою реалістичні цілі та приймати себе такими як є, тобто знаходитися в бадьорому працездатному стані.

 

Джерела та література:

1. Донченко О. А. Основи соціальної психології : навч. посіб. / О. А. Донченко, М. М. Слюсаревський, В. О. Татенко, Т. М. Титаренко, Н. В. Хазратова, П. І. Бублик; АПН України, Ін-т соц. та політ. психології. - К. : Міленіум, 2008. - 496 c. - укp.
2. Исследование коммуникативно-характерологических тенденций (Т.Лири) / Диагностика межличностных отношений ДМО Лири / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М., 2002. C.125-129.
3. Ковбасюк Т. Міжособистісні взаємини і спілкування як соціально-гуманітарна проблема сьогодення / Т. Ковбасюк, В. Омельчук // Нова пед. думка. - 2012. - № 1. - С. 13-16. - Бібліогр.: 8 назв. - укp.
4. Колот С. А. Особенности построения межличностных отношений в диаде преподаватель - студент, на основе эмоционального менеджмента / С. А. Колот // Наука і освіта. - 2008. - № 3. - С. 128-134. - Библиогр.: 21 назв. - рус.
5. Малахова О. В. Методика визначення рівнів соціалізованості молодших школярів у контексті стосунків з однолітками / О. В. Малахова // Наука і освіта. - 2006. - № 1/2. - С. 112-115. - Бібліогр.: 3 назв. - укp.
6. Маріна О. В. Формування міжособистісних відносин студентів-першокурсників у навчально-виховному процесі педагогічного університету : автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / О. В. Маріна; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2010. - 22 c. - укp.
7. Сікорська Л. Психологічні умови оптимізації міжособистісної взаємодії як засобу сприяння інтелектуальній активності молодшого школяра / Л. Сікорська // Педагогіка і психологія проф. освіти. - 2011. - № 2. - С. 143-152. - Бібліогр.: 22 назв. - укp