ОСОБИСТІСНА ЗНАЧУЩІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО МІКОСЕРЕДОВИЩА ДУХОВНОГО ВНЗ ДЛЯ СТУДЕНТА-БОГОСЛОВА

Великий вплив на процес адаптації здійснює середовище духовного ВНЗ. Найбільш важливою і впливовою соціальною спільністю, в яку включений студент в процесі своєї навчальної діяльності, є студентська навчальна група. Взаємовідносини та спілкування в ній здійснюють істотний вплив на формування навчальної діяльності та особистості студента.

Специфіка студентської групи визначається її практично одновіковим складом, характером спільно-роздільної діяльності. У спільній діяльності здійснюється процес формування своєрідного загального фонду думок і почуттів, що виникає завдяки обміну інформацією. Становлення починається з утворення спільності у поглядах, судженнях, оцінках у основних аспектах життєдіяльності групи. Потім проходить через усвідомлення членами групи своєї спільності і завершується формуванням норм, цінностей, традицій і установок.

Відносини типу «студент-студент» у вузівському середовищі здійснюється за горизонтальним рівнем взаємодії, що характеризується інтенсивністю неформального спілкування, задоволенням психологічних потреб, формуванням рис характеру і властивостей особистості. Відносини між студентами являють собою форму взаємодії з однолітками, що містить специфічні завдання професіоналізації [3].

Враховуючи ситуацію часткової соціальної депривації та постійного проживання на території духовного ВНЗ майбутніх священнослужителів, процес адаптації до нового середовища може полегшитись за рахунок впливу значущих для студентів груп. Такі значущі групи, які здійснюють ціннісний вплив на поведінку та діяльність людини називають референтними.

Під референтною розуміється група, на яку орієнтується людина, чиї цінності, ідеали і норми поведінки вона поділяє. Тобто, це коло значущих людей, думки яких є визначальними для особистості, з якими вона співвідносить свої оцінки, дії та вчинки, а також може перебувати і у безпосередньому контакті, і лише подумки [2, с. 266]. Виділяють еталонну, оціночну, порівняльну, ціннісно-нормативну, вибіркову функції референтних груп. Студенти, для яких академічна група є референтною, значно більше часу відводять навчанню.

Студентська група «розглядається, з одного боку, як об'єкт виховного впливу більш широкого соціального оточення, а з іншого – як могутній засіб впливу на особистість і інтелект майбутнього фахівця, як мікросередовище його формування та розвитку» [1, с. 101-102].

Отже, метою дослідження є виявлення рівня значимості студентської групи для майбутніх священнослужителів.

Дослідженням було охоплено 152 студенти-богослови віком 16-28 років з Рівненської духовної семінарії, Київської та Волинської православних богословських академій (духовних ВНЗ) Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП). З них 27 студентів І, 40 – ІІ, 31 – ІІІ, 17 – ІV, 22 – V та 15 – VI курсу навчання.

Дослідження значимості для студентів соціального мікросередовища ми здійснювали за допомогою методу зовнішньої референтометрії, а саме нас цікавила значимість студентської групи для майбутніх священнослужителів (Див. рис. 1). Так, на основі аналізу середніх значень було виявлено, що найбільш значимою групою для опитаних студентів є батьки (х=4,08). Другу та третю позицію за значимістю займають відповідно кращий друг (х=3,45) та друзі загалом (х=2,64).

Рис.1. Зовнішня референтометрія студентів духовних ВНЗ,

Примітка 1: 1. – Батьки (батько, мати); 2. – Родичі (дідусь, бабуся, дядько, тітка); 3. – Брат, сестра; 4. – Дорослий знайомий; 5. – Знайомий батьків; 6. – Друзі; 7. – Кращий друг (подруга); 8. – Компанія, приятелі; 9. – Знайома дівчина, знайомий юнак; 10. – Товариші по навчанню, роботі; 11. – Товариші по кружку, секції, студії тощо; 12. – Історична особистість; 13. – Відома всім людина; 14. – Людина, про яку ти знаєш від інших; 15. – Літературний персонаж.

Четверта за рівнем значущості позиція виявлена у групі братів та сестер (х=2,51). П’ятий та шостий ранг за рівнем значущості для студентів духовних ВНЗ займають відповідно родичі (х=1,63) та знайомі дівчата та юнаки (х=1,59). І нарешті сьому позицію за рівнем значущості займають товариші по навчанню (х=1,54). Усі інші групи виявились не достатньо важливими для означеної вибірки, середнє значення за цими показниками менше одиниці (х < 1).

Отримані показники дали можливість визначити відсотковий розподіл отриманих даних за рівнем значимості. Для майже половини — 47,4% досліджуваних характерний низький рівень значимості товаришів по навчанню. Для цих студентів група не є важливим колом людей та її думка не оцінюється як еталонна. У 30,9% опитаних виявлено середній рівень значимості групи товаришів по навчанню. Так, ці студенти можуть багато часу проводити із одногрупниками, проте вони не мають на них ціннісний чи інші види впливу. І лише для 21,7% досліджуваних характерний високий рівень значимості групи товаришів по навчанню. Так, цю групу для них можна означити як референтну.

Для більш детального аналізу отриманих даних, ми порівняли рівень значимості групи товаришів по навчанню для студентів духовних ВНЗ на різних етапах професійної соціалізації (рис.2.). Так, було виявлено, що на етапі адаптації та оволодіння рівень значущості групи товаришів по навчанню незмінний (х=1,41), проте на етапі реалізації цей показник значно вищий (х=1,78).

Рис.2. Значимість групи товаришів по навчанню на різних етепах професійної соціалізації, х

Розглянувши рівень значущості групи товаришів по навчанню відповідно до курсу в межах етапу оволодіння, було виявлено, що на третьому курсі (х=2,0) він значно вищий ніж на другому (х=0,95). Крім того, на другому курсі такий рівень значущості є найнижчим у порівнянні із іншими курсами навчання. В межах етапу реалізації ми виявили найвищі показники значимості групи товаришів по навчанню на п’ятому курсі (х=2,55). На четвертому та шостому курсах показники значущості мало відрізняються і відповідно становлять х=1,29 та х=1,20.

Отже, здійснений емпіричний аналіз рівня значимості для студентів соціального мікросередовища духовного ВНЗ дав підстави стверджувати, що група товаришів по навчанню за важливістю займає лише сьому позицію із 15. Така позиція утримується на етапах адаптації та оволодіння. Проте, на етапі реалізації значущість групи товаришів по навчанню значно зростає, цьому сприяє їхня спільна практична діяльність. Також, ми можемо стверджувати, що товариші по навчанню не є референтною групою для половини опитаних студентів, і лише третина студентів визначає її як референтну. Такі дані свідчать про необхідність згуртовування колективу духовного ВНЗ під час навчання.

Джерела та література:

1. Березовин Н.А. Проблемы и методы социально-психологического изучения студенческой группы / Н.А. Березовин, Я.Л. Коломинский // Студент и вузовский коллектив. — Каунас, 1973. — C. 101-105.
2. Волошина В.В. Загальна психологія: практикум / В.В. Волошина, Л.В. Долинська, С.О. Савицька, О.В. Темрук. – К.: Каравела, 2010. – 280 с.
3. Данилова Е.Л. Особенности межличностных отношений в студенческой группе / Е.Л. Данилова // Актуальные вопросы современной психологии: материалы II междунар. науч. конф.— Челябинск: Два комсомольца, 2013. — С. 70-72.