ДИНАМІКА НАДХОДЖЕННЯ РАДОНУ-222 В ЖИТЛОВІ ПРИМІЩЕННЯ

Радонова проблема є надзвичайно актуальною в сучасному суспільстві. Радон – це α - радіоактивний інертний газ, який утворюється при розпаді Урану і Торію, надходить в атмосферу з ґрунту, води, природного газу, будівельних матеріалів і при вдиханні потрапляє в легені. α - активні дочірні продукти розпаду Радону-222 відкладаються в дихальних шляхах легенів («активний наліт») спричинюючи зростання ризику виникнення ракових захворювань: аденокарциноми, лусковидної карциноми та саркоми лімфатичних вузлів [1].

Сумарна швидкість надходження радону в приміщення першого поверху в певний момент часу зумовлена двома основними механізмами: дифузійним з ґрунту і будівельних матеріалів підлоги, стін та стелі, а також конвективним – за рахунок різниці тисків на вулиці і в приміщенні. В наслідок цього, атмосфера будь-якого приміщення є складною нерівноважною системою з постійним перерозподілом концентрації радону.

Миттєві значення об’ємної активності (ОА) радону в одному приміщенні можуть змінюватися протягом доби в десятки разів. Середньодобові значення ОА радону змінюються протягом місяця і року в меншому діапазоні – в декілька разів. На рис. 1 представлені типові результати вимірювання ОА радону в квартирі на першому поверсі цегляного будинку. Для досліджуваного приміщення визначена швидкість дифузійного надходження радону S_D=95 Бк/м³ год

Запропоновано динаміку зміни ОА для приміщень визначати за допомогою рівняння [2]
Please use another browser to view content (1)

де функція S(t) швидкість надходження радону в одиничний об’єм приміщення, Бк/(м³год); λ_v(t)  – функція, що описує залежність значення кратності повітрообміну (КПО) від часу, год^-1; λ_Rn=0.00755 год^-1  – стала розпаду Радону-222; OA_Rn^atm – концентрація радону в зовнішньому повітрі, Бк/м³. Тут S = S_D+S_C, де S_D і S_C відповідно швидкості дифузійного і конвективного надходження радону в приміщення.

Оскільки залежність λ_v(t)   визначити експериментально достатньо важко, то моделюванням за допомогою програми Matlab вдалось підібрати потрібну залежність, так щоб розв’язок диференційного рівняння (1) описував криву 2 рис.1.

 

Список літератури:

1. Жуковский М.В., Ярмошенко И.В. Радон: Измерение, дозы, оценка риска. – Екатеринбург: УрО РАН, 1997. – 231 с.

2. Васильев А. В. Радоновая безопасность современных многоэтажных зданий. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата технических наук, Курск, 2014. – 22 с.