Постановка проблеми. Існування сучасної людини неможливо уявити без телебачення та Інтернету. На сьогодні засоби масової комунікації (ЗМК) є не лише основним джерелом інформування з приводу того, що відбувається навколо, а й виступають одним з найважливіших інститутів соціалізації особистості.
Завдяки зростаючим можливостям технологічного прогресу, інформація миттєво доходить до споживача, багаторазово тиражується та активно входить у маси. В наш час ЗМК здійснюють сильний психологічний вплив на свідомість і підсвідомість людей та є потужним важелем в управлінні соціумом. Завдяки мас-медіа до населення може бути донесена будь-яка інформація та дезінформація. Таким чином, виконуючи інформативну функцію, ЗМК можуть здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на людство, а особливо на найбільш активну його частину – студентство, оскільки дана вікова група є найбільш сприятливою до інформації, легко її сприймає та недостатньо критично оцінує. Загалом для молоді ЗМК стали звичним місцем існування, і тому відіграють значну роль в життєдіяльності молодого покоління.
Виклад основного матеріалу. Масова комунікація розуміється як соціально обумовлене явище, основною функцією якого є вплив на аудиторію через ЗМКст інформації, що передається. Обов’язковою умовою її здійснення є наявність технічних засобів, що забезпечують її регулярність та тиражованість. На сьогодні вдосконалення технічних можливостей ЗМК значно розширило масштабність маніпуляцій людською свідомістю, яка легко піддається впливу [3]. В інформаційну епоху роль медіа в формуванні людських цінностей, орієнтацій та поглядів значно зростає. О. Тузиков стверджує, що ЗМК мають змогу значною мірою програмувати масову свідомість, щоденно пропонуючи не лише повістку дня, а й задаючи схеми інтерпретації подій [2]. До того ж ЗМКстився акцент з виховної функції мас-медіа на функцію розваг та задоволення споживчих інтересів.
Ми вже зазначали щодо неоднозначності впливу ЗМК на людину. З однієї сторони, мас-медіа висвітлюють різноманітні актуальні суспільні проблеми, тим самим інформуючи людей про наявний стан справ, що дозволяє «тримати руку на пульсі суспільного життя» та бути в курсі усіх подій. З іншого боку, ЗМК активно маніпулюють людською свідомістю, провокують «стадність» особистості, знеособлюють її у прийнятті рішень, стандартизують погляди та спонукають до поведінки, сприяючи виробленню одноманітних реакцій.
Лише незначна частина усієї інформації, яку отримує особистість, є дійсно важливою та корисною, доволі часто мас-медіа репрезентують людям домисли та науковоподібну брехню. Сучасні ЗМК також діють як засіб невротизації та стимуляції агресивних імпульсів аудиторії. Зокрема, низка експериментальних досліджень вітчизняних та західних вчених (А.Бандури, Дж.Гербнера, Е.Доннерстейна, В.Франкла та ін.) засвідчують про негативний вплив переглядів фільмів зі сценами насилля, бійок та жахів, а також комп’ютерних ігор та інтернет-сайтів, де пропагується насилля [1].
Метою дослідження було з’ясування впливу засобів масової інформації на студентство. Оскільки особи цієї вікової групи зазвичай сприймають норми поведінки, етичні вимоги, естетичні принципи, які пропагуються мас-медіа як позитивний стереотип способу життя, стилю одягу, форми спілкування тощо. Таким чином й відбувається їх соціалізація згідно норм, бажаних для суспільства.
Для реалізації поставленого завдання, ми розробили авторський опитувальник, який провели на студентах факультету психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки віком від 17 до 21 років (загальна кількість респондентів 67 осіб). Респондентам пропонувався ряд питань стосовно пріоритетного джерела інформації, оцінки діяльності мас-медіа, дратівливих елементів ЗМК, а також впливу останніх на них.
Аналіз відповідей респондентів на запитання засвідчив наступне:
- 58% осіб зазначили, що з-поміж усіх ЗМК надають перевагу Інтернету, 38% студентів – телебаченню та 4% респондентів – пресі, жоден з опитуваних не виділив радіо в якості джерела інформації. Варто наголосити, що телебачення та електронні засоби масової інформації забезпечують можливість наочно-образного сприйняття, а отже сильнішого емоційного впливу на індивіда;
- на запитання «Чи довіряєте ви засобам масової інформації?» 52 % опитуваних дали позитивну відповідь, 48% студентів – негативну. Діяльність ЗМК як незадовільну оцінило 67% респондентів, а 21% осіб виявились задоволеними роботою мас-медіа;
- 23% респондентів, відповідаючи на запитання «Як би ви оцінили вплив ЗМК на особистість?», зазначили, що вплив мас-медіа на людину є нейтральним (тобто виключно інформативним та не несе ніякого маніпулятивного впливу), 46% осіб наголосили на негативному впливи, а 31% опитуваних на позитивному;
- відповідаючи на запитання «Чи могли б ви уявити своє життя без ЗМК?» лише17% студентів дали стверджувальну відповідь, в той час як 83% досліджуваних засвідчили, що без засобів масової інформації вони не уявляють свого існування.
Висновки. Отже, сучасна ситуація породжує неоднозначність в оцінці діяльності засобів масової інформації. Вони настільки міцно влились в людську повсякденність, що більшість із нас вже не може уявити свого буття без них. Вплив ЗМК на особистість починається із самого раннього віку та відбувається впродовж усього життя. Сьогодні під впливом мас-медіа формуються не лише ціннісні орієнтації, смаки, погляди, звички, а й громадська думка та суспільні настрої. Тому дійсно актуальним стає вислів У.Черчиля стосовно того, що, той, хто володіє інформацією – володіє світом.
Сьогодні з впевненістю можна стверджувати те, що той, хто контролює ЗМК, здатний активно впливати на погляди людей, їх поведінку, на свідомість мас. Оскільки від інформаційних потоків неможливо самоізолюватися або залишитись осторонь, процес їх впливу відбувається незалежно від бажань індивіда. Тому наскільки вдасться направити цей процес в конструктивне русло залежить психологічне та навіть психічне здоров’я нації.
Перспективу подальшого наукового пошуку вбачаємо у розширенні вибірки та методичного інструментарію дослідження.
Джерела та література
- Моисеев Н. Информационное общество как этап новейшей истории / Моисеев Н. // Свободная мысль. – 1996. – №1. – С.76-82.
- Тузиков А. Р. Теории идеологии в западной социологии: от критики «ложного сознания» к анализу дискурсивных масс-медиа: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра соціол. наук : спец 22.00.06. «Социология культуры, духовной жизни» / А. Р. Тузиков. – М,: 2003. – С.21
- Фрейд З. Массовая психология и анализ человеческого «Я». // Фрейд З. – Питер: Мерани, 1991. – 138 с.
inforum.in.ua@ukr.net