ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ КОПІНГ-ПОВЕДІНКИ В СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Актуальність дослідження. Процеси подолання людиною важких життєвих подій в психології прийнято позначати як переборення, адаптивну поведінку або копінг-поведінку (від англ. – “переборювати, упоратися”). Введений Л.Мерфі термін “копінг” (1962) характеризував способи подолання дітьми потреб, що висуваються кризами розвитку. Він зазначав, що до способів подолання відносилися активні зусилля особистості, спрямовані на подолання складної ситуації.

Копінг–поведінка розуміється нами, як самостійна поведінка особистості по подоланню стресових ситуацій в залежності від значущості їх у власному житті, враховуючи особистісні ресурси, що в більшості й визначають поведінку людини. Це поведінка, що береться під контроль особистістю та підкорюється суб’єктивному впливу. 

У аспекті проблеми гендерних відмінностей у копінг - стратегіях проводилися різноманітні дослідження. Вивчаючи відмінності у виборі способів поведінки між жінками і чоловіками, необхідно враховувати як біологічні, так і соціокультурні фактори. З точки зору теорії еволюції статі, жінкам більш властиво пристосовуватися до важкої ситуації, так як жіноча стать має високу адаптивність. Чоловіки ж виходять із ситуації, прагнучи знайти нове рішення, труднощі лише стимулюють їх пошук, а такі більш властиві чоловікам якості, як спритність, кмітливість, винахідливість, забезпечують їм виживання у важких умовах. Слідуючи за природними особливостями жіночої та чоловічої сутності, більшість культур у свою чергу приписують і заохочують такі особливості поведінки дівчинки (майбутньої жінки), як пасивність, концентрація на почуттях, прояв емоцій та прагнення розділити їх з іншими; а особливості поведінки хлопчика (майбутнього чоловіка) - прагнення бути активним, не емоційним, не проявляти слабкості[9].

Баканова А. у своїй роботі «Екзистенційний контекст подолання кризових ситуацій у зрілому віці» відзначає, що в цілому оволодіння стресом має у чоловіків і жінок загальні закономірності, обумовлені культурно і соціально, які полягають у частому використанні копінг - стратегій когнітивної сфери, а це говорить про тенденції раціонально переробляти ситуацію, що склалася[1]. Цікаво, що жінки більшою мірою, ніж чоловіки використовують такі стратегії, як «релігійність», «емоційне розвантаження» і «покірність / безнадійність». У поведінці ж чоловіків частіше зустрічаються стратегії «самоспостереження», «додавання сенсу» і «придушення емоцій». Чоловіки і жінки відчувають найбільші труднощі у використанні ефективних копінг - стратегій емоційної сфери, так як такі стратегії, як «придушення емоцій», «самозвинувачення» або «безнадійність» - найбільш деструктивно позначаються на психологічному здоров'ї особистості. Жінки більш емоційно реагують на кризові ситуації і суб'єктивно вище оцінюють силу своїх переживань, частіше вдаються до зовнішньої допомоги для їх вирішення і довше сприймають ситуації як остаточно невирішені. Чоловіки, навпаки, у кризовій ситуації намагаються контролювати свої емоції, спиратися у вирішенні проблеми на власні ресурси і більш рішуче справлятися з труднощами, які виникли, не залишаючи їх на майбутнє.

За результатами пілотажного дослідження серед студентів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (факультет психології та історичний)  можна сказати про те, що для хлопців і дівчат досвід подолання проблем є потужним внутрішнім ресурсом у кризових ситуаціях, що допомагає вибирати ефективні копінг - стратегії й успішно справлятися з життєвими труднощами. Причому, успішно впоратися з кризовими ситуаціями хлопцям допомагають такі копінг - стратегії, як співпраця зі значущими людьми, звернення за допомогою та альтруїзм, а дівчатам – збереження рівноваги, самоспостереження, надання подіям, які відбуваються, сенсу та оптимізму.

На підставі досліджень Баканова А. відзначає, що специфічною особливістю дівчат є глибоке емоційне відчуття кризової ситуації та вміння побачити в ній сенс. Дівчата, стикаючись з кризою, заглиблюються в її переживання й осмислення, внаслідок чого стають здатними звертатися до екзистенціальних аспектів важких життєвих обставин, наділяти їх особливим змістом. Специфічною ж особливістю юнаків є прагнення знижувати емоційну значущість кризової ситуації за рахунок відходу від її глибокого усвідомлення. Юнаки губляться, стикаючись з кризою, виявляються занадто захоплені негативними переживаннями, що змушує їх у результаті уходити від усвідомлення своїх переживань [1, с.82-84].

Чехлатий Є. у своїх дослідженнях зазначає, що в розподілі бажаних копінг - стратегій поведінки у чоловіків і жінок з невротичними розладами є як багато спільного, так і відмінності. Чоловіки віддають велику перевагу «Плануванню вирішення проблеми», а ніж «Пошуку соціальної підтримки», тоді як жінки, навпаки, більше перевагу віддають стратегії «Пошук соціальної підтримки», ніж «Планування вирішення проблеми». Чоловіки більш схильні використовувати стратегію «Позитивна переоцінка», ніж «Втеча-уникнення»; у жінок встановлені зворотні співвідношення [12, с.20]. Також були виявлені гендерні відмінності в стилях адаптації: жінки більш гнучко використовують стратегії оволодіння в різних сферах життя, вдаючись до підтримки соціального оточення, пошуку емоційної підтримки, соціального порівняння та ін. При використанні стратегії «Пошук соціальної підтримки» чоловіки частіше шукають додаткову інформацію, а жінки також емоційну підтримку оточення [4, с.63].

Говорячи про статеворольові стереотипи реагування на стресс, Дж.Бланчедфілд і Д. Сік відзначають, що жінки (і фемінні чоловіки) схильні, як правило, захищатися і вирішувати труднощі емоційно, а чоловіки (і маскулінні жінки) - інструментально, шляхом перетворення зовнішньої ситуації [10, с.28].

С.Хобфол розробив двохсторонню модель копінга за шкалами активної, пасивної,  просоціальної та агресивної копінг-стратегії. За його дослідженнями чоловіки і жінки не розійшлися за параметрами активності чи пасивності, але жінки більшою мірою використовували просоціальні копінг- стратегії. Крім того, чоловіки опинилися на краю соціальної шкали (занадто соціальні чи антисоціальні) більшою мірою страждали від емоційного дистресу ніж жінки, що може вказувати на деяку обмеженість в цілому для чоловіків використання соціальної копінг-стратегії.

Метою нашого дослідження було виявити гендерні особливості копінг-поведінки в стресових ситуаціях у студентської молоді.

Для реалізації мети та завдань дослідження було використано  психодіагностичні методики: копінг-поведінка в стресових ситуаціях (С.Норман, Д.Ф.Ендлер, Д.А.Джеймс, М.І.Паркер, адаптований Т.А.Крюковою), індікатор копінг-стратегій (Дж. Амірхан, адаптована Н.Сиротою, В.Ялтонським), локус контроль Дж.Роттера. 

Вибірку дослідження склали студенти факультету психології та історичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Загальна кількість досліджуваних 67 осіб, віком 18-20 років.

  Результати емпіричного дослідження показали, що в дівчат сильніше виражена стратегія «Орієнтація на емоції», а в юнаків - «Орієнтація на вирішення задач». Зауважимо, що при виникненні труднощів у спілкуванні дівчата частіше відчувають негативні емоції, тобто засмучуються або зляться, в той час як юнаки частіше не роблять активних дій. Результати дослідження гендерних відмінностей свідчать про те, що у юнаків активне подолання труднощів пов'язано з лідерськими якостями, а у дівчат - з вираженістю у них чуйності та емпатії. Від юнаків, як правило, очікують більш активної поведінки та прямої спроби вирішити проблему, в тому числі й в спілкуванні з ровесниками, в той час як у дівчат традиційно цінується скромність і вміння завоювати прихильність за допомогою гнучкої поведінки.

Дж. Амірхан на основі факторного аналізу різноманітних копінг-відповідей на стрес розробив «Індікатор копінг-стратегій». Він виділив три групи копінг-стратегій: вирішення проблем, пошук соціальної підтримки та уникнення проблем (Amirkhan J., 1990). «Індикатор копінг-стратегій» можна вважати одним з найбільш вдалих інструментів дослідження базисних стратегій поведінки людини. Ідея цього опитувальника полягає в тому, що всі поведінкові стратегії, які формуються у людини в процесі життя, можна розділити на три великі групи, а саме: стратегія вирішення проблем – це активна поведінкова позиція, при якій  людина прагне використати всі наявні особистісні ресурси для пошуку можливих способів ефективного їх вирішення; стратегія пошуку соціальної підтримки – це активна поведінкова стратегія, при якій людина для ефективного вирішення проблеми звертається за допомогою і підтримкою до навколишнього середовища: сім’ї, друзів значущих людей; стратегія уникнення проблем - це поведінкова стратегія, при якій людина прагне уникнути контакту з оточуючою дійсністю, піти від вирішення проблем. Стратегія уникнення – одна з провідних поведінкових стратегій при формуванні дезадаптивної, псевдодолаючої поведінки. Вона направлена на подолання або зниження дистресу людиною, яка перебуває на нижчому рівні розвитку та характеризує скоріше особу незрілу. Використання цієї стратегії зумовлене недостатністю розвитку як особистісних ресурсів, так і копінг-ресурсів середовища, а також навиків активного вирішення проблем. Проте вона може носити адекватний або неадекватний характер залежно від конкретної стресової ситуації, віку та стану ресурсної системи особистості (Сирота Н.А., Ялтонський В.М., 1996).

У нашому дослідженні (вибірку склало 62 особи) за методом Дж. Амірхана проаналізовано та виявлено наступні гендерні відмінності: при сильному стресі для дівчат більш характерним є пошук соціальної підтримки (53%) та вирішення проблеми (28%) на середньому рівні,  уникнення проблеми - на низькому рівень (19%); для хлопців є потреба у прагненні змінити конкретну ситуацію, вирішити проблему – на середньому рівні (43%), пошук соціальної підтримка у 28% і стратегія уникнення проблеми – на середньому рівні у 29% юнаків.

Зауважимо, що серед наших досліджуваних за результатами методики локус контроля Дж.Роттера 47% -це екстернали та 53% - інтернали. Вони  вибирають різні копінг-стратегії на стрес, а саме: інтернали  стараються вирішити проблему (63,5%), а екстернали – уникають проблем (46,5%), але і інтернали, і екстернали шукають соціальної підтримки в конкретній стресовій ситуації.

Виявлено, що юнаки використовують більш активні, сфокусовані на проблемі копінг- стратегії, хоча менша частина юнаків  старається уникнути проблеми в загалі; в той час як жінки використовують стратегії засновані на емоціях, щоб висловити свої емоції, шукають соціальної підтримки і часто звинувачують себе. Також  було виявлено, що дівчата більшою мірою бажають соціальної підтримки для подолання стресу, а також більше ніж хлопці фокусуються на внутрішніх міжособистісних аспектах конфліктної ситуації.

У цілому можна зробити висновок, що молодь по-різному реагує на стрес,  використовуючи копінг-стратегії відповідно до домінуючих у суспільстві гендерних стереотипів рольової поведінки: дівчата більше фокусуються на міжособистісних і емоційних аспектах ситуації, в той час як юнаки концентруються на концепціях вирішення та планування виходу з проблеми, хоча немала їх частина уникає проблемної ситуації. 

Перспективу подальших досліджень в даному аспекті вбачаємо у більш глибокому вивченні емоційно-вольових та когнітивних детермінант прояву рольової поведінки молоді, а також розширенні вікового діапазону досліджень.

Джерела та література

1. Баканова А.А. Экзистенциальный аспект преодоления кризисных ситуаций в юношеском возрасте//Безопасность жизнедеятельности – профессия XXI века: проблемы становления и перспективы развития: Сборник трудов Всероссийской научно-практической конференции, Санкт - Петербург, 19-20 ноября 2002 г. – СПб., 2002. С. 82-84.
2. Водопьянова Н. Е. Психодиагностика стресса / Н. Е. Водопьянова.  – СПб.: Питер, 2009. – 336 с. : ил. – (Серия «Практикум»).
3. Волкова О.Н. Исследование качества жизни и стратегий совладания в гендерном аспекте// Волкова О.Н., Коссова Е.Г., Чехлатый Е.И. Вестник психотерапии. 2005. - №13(18). – С.65-75.
4. Волкова Н. В. Coping strategies как условие формирования идентичности /Волкова Н. В. // Мир психологии. – 2004. – №2. – С. 119-124.
5. Бодров В. А. Проблема преодоления стресса. Часть 1: "Coping stress" и теоретические подходы к его изучению / В. А. Бодров // Психологический журнал. - 2006. - Т.27, №1. - С. 122-133.
6. Крюкова Т. Л. Психология совладающего поведения в разные периоды жизни: Дис. психол. наук : 19.00.13. ­ Кострома: РГБ, 2006.
7. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования // Эмоциональный стресс. - Л.: Лениздат, 1970. - 202 с.
8. Либина А. А. Стиль реагирования на стресс: психологическая защита или совладение со сложными обстоятельствами / Либина А. А., Либин А. В. // Стиль человека: психологический анализ. – М.: Смысл, 1998. – С. 190-204
9. Москвитина О.А. Гендерные различия в способах совладающего поведения. // Проблемы психологии XXI века глазами молодых ученых. Тезисы. М - лы научно-практической конференции. МГППУ – М., 2002.
10. Совладающее поведение: Современное состояние и перспективы / Под ред. А.Л.Журавлева, Т.Л.Крюковой, Е.А.Сергиенко. - М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2008. - 474 с.
11. Нартова-Бочавер С.К. “Coping-behavior” в системе понятий психологии личности // Психологический журнал. - 1997.- Т. 18. -№5.-С. 20-30.
12. Ялтонский В. М. Копинг-поведение здоровых и больных наркоманией: дисс. докт.мед. наук / Ялтонский В. М. – СПб., 1995. – 396 с.
13. Чехлатый Е.И. Совладающее поведение у больных неврозами, лиц с преневротическими нарушениями и в социальных группах повышенного риска нервно-психических расстройств: Автореф. дисс. д-ра мед. наук: 19.00.04, 14.00.18 / Чехлатый Евгений Иванович; ГУ СПб НИПНИ им. В.М.Бехтерева Росздрава. – СПб., 2007. – 58 с.