СІМЕЙНІ ВЗАЄМИНИ ТА РИЗИК ХАРЧОВИХ РОЗЛАДІВ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ

Підлітковий вік – один з найскладніших і суперечливих періодів вікового розвитку індивіда. Він характеризується фізичними і гормональними «бумами» – активно і стрімко протікають змінні процеси у всіх системах та органах людського організму, напружено працює серцево-судинна, опорно-рухова та ендокринна системи. Мінливість настрою, конфліктність, агресія, незадоволеність – стають частими і постійними явищами у поведінці підлітка.

Провідною діяльністю цього періоду стає спілкування з однолітками, що є для підлітка першочерговим і важливим. Він цінує думку оточуючих про себе і прагне справляти гарне враження, особливо в колі референтної групи (таких же підлітків). Оточення дорослих вже мало цікавить і захоплює, більше викликає роздратування. Проте, підліток прислухається до думки дорослих і визначає свою поведінку на базі норм, уподобань та цінностей, що закладаються сімейним впливом та вихованням. Батьки, прагнучи дитині добра, вимагають від неї покори і послуху, як в ранні роки дитинства. Проте, наражаються на шквал нервозних «вибухів» і «заявок» про право на самостійність. Так відбувається в звичайних сім’ях, що не можна сказати про сім’ї, де панує напружена і конфліктна ситуація.

Пубертат є також чутливим і сприятливим періодом виникнення різного роду психічних порушень та розладів, які в подальшому здатні перерости в серйозні проблеми та захворювання. Саме до таких відносять порушення харчової поведінки та загального емоційного стану.

Харчова поведінка – це ціннісне ставлення до їжі та її прийому, стереотип харчування в повсякденних умовах і в ситуації стресу, поведінка, спрямована на образ власного тіла і діяльність з формування цього образу. Вона включає в себе установки, форми поведінки, звички та емоції, – як індивідуальні для кожної людини. На харчову поведінку впливають сформовані звички і стратегії мислення, що закладаються в дитинстві під впливом оточення [7].

В підлітковому віці часто відзначається підвищена увага до своєї зовнішності, а також думка оточуючих про неї. Несформованість «скелету» та незграбність, різкість рухів викликають розчарування своєю зовнішністю. Підліток прагне виглядати гарно і приваблювати погляди протилежної статі, проте не все так, як би хотілося, тут ще й зайва або недостатня вага. Все викликає внутрішній «бум», незгоду з долею і прагнення щось змінити. Особливо небезпечним стає ефект відторгнення образу власного тіла та зовнішності. Підліток починає не любити себе, впадає у відчай, вдається до «екстремальних» дій (сідає на жорстку дієту, виснажує себе фізичними вправами, компульсивному переїданню тощо). В таких випадках важливим є підтримка сім’ї та її позитивний вплив.

Харчова поведінка спрямована на задоволення не лише біологічних, фізіологічних, а й психологічних та соціальних потреб. З точки зору психології, процес прийняття їжі являє собою: контакт зі світом (перша форма контакту поряд з диханням); взаємини в родині і особливо з матір’ю, як основним годувальником; проекцію сімейної історії і традиції країни; харчову моду, що особливо характерно для дітей молодшого шкільного і підліткового віку [5].

Отже, харчова поведінка починає формуватися з перших років життя, тому важливо сприяти правильному її формуванню та запобігати появі звичок переїдати, недоїдати, однобічного чи вибіркового харчування, харчовим страхам та розладам тощо [3].

Відповідальними за харчові порушення в дітей є батьки. Важливим фактором ризику формування неправильної харчової поведінки є особистий приклад в сім’ї, особливо матері, звички, риси і поведінка якої безумовно впливають на дитину на рівні несвідомого. Образ матері живе в нас протягом всього життя і формує стиль поведінки та реакції на зовнішні стимули. Саме, її слова і ставлення здатні істотно вплинути на деякі наші риси. Проте, значущим є і образ батька, що характеризує правильну статеву ідентифікацію, особливо в дівчат.

До харчових розладів відносять: нервову анорексію, нервову булімію, компульсивне переїдання. З кожним днем зростає число захворювань порушення харчової поведінки. Від анорексії страждають 2-5% підлітків і молодих жінок. При відсутності лікування смертність досягає 20%, ще 5% страждають від булімії, але смертельних випадків вона майже не дає [5]. Деякі автори стверджують, що для сімей хворих анорексією притаманні такі особливості батьківських позицій: мати власна і деспотична, позбавляє дітей ініціативи, душить їхню волю. Батько відіграє другорядну роль, і виступає, як безініціативний і неактивний [1].

Подібні тенденції відмічає В.Шебанова: «…сім’ї дівчат з ризиком РХП (розладів харчової поведінки) відмічаються відчуттям емоційного дискомфорту, порушення відносин із значущими людьми, переживаннями недостатньої захищеності і любові, домінуюча роль де належить саме матерям і бабусям по материнській лінії» [10, c.35]. Групою ризику стають також постійно конфліктуючи сім’ї, в яких підлітки відчувають свою непотрібність і, тим самим, намагаючись привернути до себе увагу батьків [1].

Нервова анорексія – психічне захворювання, що характеризується патологічними переконаннями своєї надмірної ваги і прагнення за будь що зменшити її. Дівчата вдаються до знесилення власного організму виснажливими дієтами, фізичними вправами, подавлення почуття голоду. Відбувається істотна втрата ваги, дистрофія найбільш важливих життєвих органів [2].

Нервова булімія – психічне захворювання, що може супроводжувати нервову анорексію або виникнути самостійно. Хворі слідкують за вагою, займаються фітнесом, дотримуються дієти, проте, виникають приступи переїдання, за яких з’їдається велика кількість калорійної їжи. При цьому їжа не пережовується, а буквально заковтується. Це призводить до болів в животі і жертви намагаються викликати блювоту або вживають багато проносних і сечогінних препаратів. Від цього страждають всі внутрішні органи і слизові горла та ротової порожнини [2].

Харчові розлади починають формуватися вже з перших років життя. Існують фактори ризику закладання розладів харчової поведінки. Дорослим не слід в присутності дитини розмовляти про те, що дитина нічого не їсть або «не їсть овочі», оскільки це провокує подальші розлади апетиту.  Не варто соромити дитину за особливості її харчування, особливо перед іншими, або вихваляти поведінку інших дітей, які «їдять усе, що їм пропонують» чи «їдять капусту» [9, c.122]. Надмірне переїдання дитини призводить до несприятливих наслідків: блювоти, здуття, анорексії, булімії, ожиріння, невротичних розладів, шлунково-кишкових розладів тощо [8]. Конфлікти в родині формують в дитини почуття власної неповноцінності, наслідками яких можуть бути розлади харчової поведінки, як реакція на неприйняття власного образу, власного тіла. 

Культурні і здорові навички харчової поведінки визначаються, передусім, сімейним впливом та суспільними стереотипами. Спотворені цінності та пріоритети згубно впливають на несформовану і незрілу психіку молоді та дітей підліткового віку, особливо це стосується представників жіночої статі. Викривлені установки та цінності призводять до неприйняття власного образу тіла і зовнішності, що в результаті сприяє формуванню харчових розладів.

Джерела та література:

1. Александрова Р.В., Мешкова Т.А. Особенности внутрисемейных отношений девочек-подростков с риском нарушений пищевого поведения / Александрова Р.В., Мешкова Т.А. // Клиническая и специальная психология. – 2016. – Том 5. – №2. – С.33-45.
2. Вайтгед Лінет Подолати розлад харчової поведінки / Лінет Вайтгед. – Львів : Видавництво Украінського католицького університету: Свічадо, 2014. – 112 с.
3. Васильева Е. Худо – бедно. О природе нервной анорексии у девочек подростков / Васильева Е. // Юнгианский анализ.– 2016. – №3. – С.23-45.
4. Смоляр В.І. Генетичні та середовищні аспекти харчової поведінки/ В.Смоляр. – Киів : Інститут екогігієни і токсикології імені Л.І.Медведя, 2015. – 135 с.
5. Занозин А.В. Клинико-епидемиологические и психопрофилактические аспекты нервной анорексии : [Електронный ресурс] / А. В. Занозин. – Режим доступу :  cyberleninka.ru/.../sotsialn6ye-i-pravovye-aspekty-lecheniya-nervnoy-anoreksii-i-nervno. [Назва з екрана].
6. Малкина-Пых И.Г. Терапия пищевого поведения / И.Г. Малкина-Пых. – М. : Эксмо, 2007. – 139 с.
7. Николаева Н., Мешкова Т. Нарушения пищевого поведения: социальные, семейные и биологические предпосылки / Н.Николаева, Т.Мешкова // Вопросы психического здоровья детей и подростков. – 2011. – №1. –  С.39-40.
8. Психотерапія дітей та підлітків / під ред. Х. Ремшмидта. – М. : Світ, 2000. – 214 с.
9. Филиппова Е.В. Детская и подростковая психотерапия / Е.В. Филиппова. – М., 2013. – 234с.
10. Шебанова В.И. Особенности восприятия семейных отношений девушек-подростков с разным типом пищевого поведения / В.И. Шебанова // Проблема здоровья личности в теоретической и прикладной психологии: материалы международной научно-практической конференции. – Владивосток, 2011. - С. 230-234.