ПСИХОЛОГО-АКМЕОЛОГІЧНІ УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЖИТТЄВИХ СЦЕНАРІЇВ УКРАЇНСЬКИХ ЕМІГРАНТІВ

У полі вітчизняних наукових зацікавлень останнього десятиліття чільне місце продовжують займати крос культурні дослідження (С.Федько та ін.), проблема міжкультурної адаптації, зокрема мовленнєва адаптація (І.Тарасюк та ін.), поведінка в інокультурному середовищі (О.Іванченко та ін.), трансформаційні процеси (А.Борисова та ін.), копінг-поведінка (Н.Родіна та ін.) та ін.. Актуальними є проблеми трудових мігрантів та їхніх дітей (О.Блинова, І.Крупнік та ін.), стратегії життєвої успішності внутрішньо переміщених осіб (І.Боровинська та ін.), чинники адаптації, зокрема роль життєстійкості у цьому процесі (В.Панченко, Т.Ларіна та ін.). Однак,  не розв’язаними залишаються питання успішної реалізації життєвих планів мігрантів у акмеперіоді –віковому період життєвого шляху, що є найбільш сензитивним для цього процесу (В.Гладкова, У.Гуменюк, С.Пожарський, В.Ямницький та ін.). Головною специфікою міграції є намір індивіда змінити свій життєвий простір, що своєю чергою має вплив й на змістовність розгортання життєвого сценарію. Останній розуміємо,  як когнітивно-емоційне новоутворення ідентифікації індивіда, що прогнозує поведінкові стратегії внутрішньої моделі власного Я у вимірі психологічного імунітету на рівнях адаптації, самореалізації та акмеологізації, виражає життєву позицію та включає акмебар’єри й акмепотенціал, необхідний для соціальної взаємодії у досягнення акмецілі в умовах еміграції. Міграція у нашому дослідженні розглядається як чинник, що ускладнює реалізацію життєвих планів. Адже інокультурне середовище презентує свій культурний сценарій, тому модифікація, модернізація чи трансформація індивідуального життєвого сценарію є неминучим процесом. Міру змін визначає критерії вимушеності чи добровільності та тривалості. У акмеперіоді життєвий сценарій мігранта репрезентує позитивний (акмересурси) та негативний (акмебар’єри) індивідуальний життєвий досвід. Такі його конструкти, як уявлення  про своє життя  та  покликання, ставлення до себе та інших, тобто психологічна позиція (когнітивно-емоційний) та система цінностей і смислів (ціннісно-смисловий), спрямовують поведінку (вольовий, мотиваційно-регулятивний конструкт) й відповідно стратегію адаптації мігранта до інокультурного середовища. Відтак, актуальності набуває потреба пошуку шляхів відновлення акмересурсів та корегування акмебар’єрів для успішної реалізації життєвих сценаріїв мігрантів.

Еміграція, як стресогенний чинник [1], створює умови для розвитку акмеологічних ресурсів [3], що й підтверджують відмінності у показниках життєстійкості українських емігрантів порівняно з не емігрантами [2]. Так, за допомогою застосування опитувальника на самооцінку життєстійкості (модифікація опитувальника Фольверга на контактність Т.Ларіної) та дисперсійного аналізу нами було встановлено, що розподіл рівнів осмисленості та сформованості життєстійкості у досліджуваних групах є статистично відмінним = 37,175, p =0,001. Відмітимо, що у емігрантів вищими є показники третього (характерна риса), четвертого (активно проявляється) і п’ятого (проявляється повною мірою) та нижчими – першого (низький) та другого (середнього) рівнів життєстійкості у порівнянні з показниками не емігрантів. Наголосимо, що найбільш вираженим у емігрантів є четвертий рівень (35,3%), тоді як у не емігрантів  він становить всього 9,8%. Окрім життєстійкості показники акмеологічного потенціалу життєвого сценарію включають психологічну позицію (повнота життя), смисложиттєві орієнтири, реалізацію домінуючих інстинктів. За допомогою застосування методики «Повнота життя» (Дж. Пауелла), опитувальника В.Гарбузова для виявлення домінуючого інстинкту, тесту смисложиттєвих орієнтацій (Д.Леонтьєва), що є адаптованою версією теста «Ціль в житті» (Purpose-in-Life Test, PIL) Джеймса Крамбо і Леонарда Махоліка, та дисперсійного аналізу та нами було виявлено статистично значимі відмінності між показниками психологічної позиції (повноти життя (F= 8,133; р=,005), окрім шкали «Яке життя», та показниками домінуючих інстинктів (F=5,618; р= ,020). Вищими на статистично значимому рівні виявлено поканики у емігрантів у порівнянні з не емігрантами. Відмінності є й між показниками смисложиттєвих орієнтирів досліджуваних груп, зокрема показниками шкали «Результативність життя» (F=5,583; р=,020), «Шкали  Локус контролю-Я» (F=36,095; р=,000) та «Локус контролю –Життя» (F=92,001); р=,000). Однак, вищими на статистично значимому рівні є показники у не емігрантів у порівнянні з емігрантами. Такі результати свідчать про вагомість розробки акмеологічної технології для українських емігрантів [2].

Акмеологічний простір виокремлено основною психолого-акмеологічною умовою актуалізації резервів акмеологічного потенціалу життєвих сценаріїв емігрантів, провідним механізмом чого є рефлексія. У зв’язку з цим нами запропоновано психолого-акмеологічний супровід мігранта, який включає групову та індивідуальну  роботу. У межах психодраматичного, наративного та гештальт-аналітичного підходів розроблено акмеологічний тренінг, мета якого спрямована на самопізнання мігрантів та розвиток навиків використання акме ресурсів для досягнення акме цілі. Оптимізація акмеологізації емігрантів передбачають корегування деструктивних когнітиво-поведінкових установок та модифікацію ціннісно-смислових орієнтирів.  Сприятливою умовою виокремлено пошуки ефективних стратегій само презентації, апробацію та присвоєння ресурсних життєвих ролей за допомогою психотерапевтичних технік,  зокрема «Проекція в майбутнє» (алгоритм досягнення цілі), «Ампліфікація» (перетворення історії в метафору), «Деконструкція» (вивчення контексту виникнення дискурсивних приписів), «Відновлення участі», тобто залучення інших учасників групи до пошуку нових точок зору на вирішення проблеми та ін. Корегувальні вправи, що включає акметренінг, спрямовані на розвиток саногенного мислення та самоцінності емігранта. Засобом осмислення та інтерпретації дійсності, саморозвитку та само проектування виділено наративізацію. У зв’язку з цим запропоновано Щоденник психологічної самодопомоги для мігранта («Як знайти акме ресурс»), спрямованого на дослідження акмеологічних ресурсів його життєвого сценарію. Структурну композицію щоденника розроблено відповідно до рівневої моделі акмеологічного потенціалу життєвого сценарію, де стрижневим акмересурсом, що організовує розподіл інших ресурсів для продуктивної акмереалізації мігранта виокремлено мрію-ціль. Згідно до технології акмеологічний потенціал життєвого сценарію мігранта, який розуміємо, як акумулятивну систему зовнішніх і внутрішніх ресурсів для адаптації індивіда у соціумі та його максимальної самореалізації, досліджується та розвивається за допомогою комплексу завдань у вимірі процесу індивідуації (К.Юнг)та включає такі етапи: духовна ідентифікація – колективне несвідоме (усвідомлення досвіду предків), гендерна ідентифікація – Аніма/Анімус (вирішення інтра- та інтер- персональних конфліктів), творча ідентифікація – Тінева сторона (активація творчої енергії), соціальна ідентифікація – Персона (корегування сценарних установок та модифікація стратегій самопрезентації), Его (смислотворення) – особистісна ідентифікація та індивідуальна ідентифікація – Самість (прагнення до інтеграції). Щоденник самодопомоги містить матеріали, які можуть використовувати психологи у консультуванні та терапевтичній роботі, зокрема для усвідомлення інтроектованих родинних смислів, які мали вплив на формування сценарію, та породження власних, що сприяють його реалізації в акме періоді.

Джерела та література:

1. Блинова О.Є. Соціально-психологічна адаптація вимушених мігрантів: підходи і проблеми вивчення феномену акультурації / О.Є. Блинова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. – Херсон: Гельветика, 2016. – Випуск 3. – Том 1. – С.111-117
2. Гандзілевська Г.Б. Реалізація життєвих сценаріїв українських емігрантів у акмеперіоді крізь призму соціокультурної адаптації // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2018. Вип.6. С.65-70
3. Хватова М. В. Концепция развития акмеологических ресурсов психологического здоровья молодежи: автореф. дис….доктора психол. наук: 19.00.13/Хватова Марина Владимировна - Тамбовю - 2012. - 52 стр.