ГАРМОНІЙНІ СІМЕЙНІ СТОСУНКИ ЯК ОЗНАКА ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ

Постановка проблеми. Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут нації.

Аналіз останніх джерел та публікацій. У психологічній науці накопичений великий обсяг теоретичних знань про сімейні стосунки. Проблематика розвитку подружніх взаємовідносин представлена в роботах як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників (А. Н. Волкова, В. А. Сисенко, Л. Я Гозман, В. І. Зацепи, Т. В. Буленко, Г. С. Кочерян, М. І. Алексєєва, А. Г. Харчев В. С. Мерлін). Сферу психічного здоров’я досліджувало багато науковців в різних галузях гуманітарних наук. В філософії А. В. Брушлицький, В. М. Дімов та В. М. Розін. Таким видатними вченими психологами як Г. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс належало досліджувати проблеми психічного здоров’я, становлення особистості в соціумі. Російські наукові діячі О. Степанов, Б. С. Братусь, В. Ананьєв, І. М. Гурвич, І. В. Дубровіна, С Волкова, О. С. Васильєвої, Р. Ф. Філатова, В. Е. Пахальян. Багато сучасних українських психологів вивчали феномен психічного здоров’я С. Д. Максименко, Н. М. Колотій, І. В. Толкунова, М. А. Жукова, Г. О. Балл, О. В. Носков, І. Я. Коцан, М. І. Мушкевич, В. Л. Зливко, С. О. Копилов. В. П. Петленко, Є. Л. Щербина.

Постановка мети і завдань мета статті полягає у теоретичному аналізі гармонійних стосунків та виявленні їх впливу на психічне здоров’я особистості.

Виклад основного матеріалу гармонійні сімейні відносини  складаються із багатьох складників. Важливими рушійними чинниками яких є національні традиції, особистісні життєві цінності та орієнтації, індивідуально-типологічні якості, в тому числі особистісне психічне здоров’я людини.  Втілення таких сфер активності як: репродуктивна, батьківсько-виховна, інтимно-сексуальна, господарсько-побутова, сфера професійної та соціальної активності, внутрішньосімейного спілкування, переживання емоційної близькості, ціннісна та у якій мірі кожен з членів особистості задовольнив свої потреби і буде визначати гармонійність відносин у сім’ї [2]. Важливим, на наш погляд, є саме співставлення більшості складників перерахованих сфер на гармонізацію сімейних стосунків. Однією із ознак гармонійних відносин особистості є показник психічного здоров’я особистості. Такі українські вчені як М. Є Бачеринов,В. П. Патленко, Є. Л. Щебрина дають визначення психічного здоров’я як відносно стійкий стан організму і особистості, який дає можливість усвідомлено враховути свої як фізичні, так і психічні можливості. Також зважати на навколишні природні і соціальні умови, задовольняти свої особистісні, суспільно біологічні, соціальні потреби, за рахунок нормального функціонування всіх систем в організмі [1,с 68].

Одним із головних показників психічного здоров’я вважається стан суб’єктивного благополуччя особистості. Він визначається за зовнішніми ознаками, соціальними показниками чи загалом відчуття задоволеності життям як таким, відчуттям щастя та гармонії зі світом.

На наш погляд, сім’я створює той сприятливий емоційний фон  для розвитку здорової особистості, створює шлях соціалізації при цмові побудови гармонійних стосунків. Вона може стати  такою базою, платформою для збереження психічного здоров’я особистості, у ній вона росте, розвивається, знаходить свої життєві цінності, визначає життєві пріоритети, задовольняє такі потреби, як любов, емоційна близькість, розуміння та повагу. В сім’ї особистість має всі умови для самоствердження, реалізації й розвитку. В дитинстві батьки розвивають в дитині почуття любові, і це почуття вона буде переносити і в свої сімейні відносини, їй це буде робити набагато легше, ніж тим, кого не навчили любити. Діти переймають форму поведінки батьків, позитивні чи негативні реакції та звички. Створюючи свої власні сімейні відносини індивід несвідомо переносить в сім’ї модель відносин батьків не залежно від того, подобаються вони йому чи ні. Таким чином, гармонійні сімейні відносини залежать не тільки від любові, а й від психічного здоров’я особистості. На сьогоднішній час відбуваються різкі зміни  в економічній, політичній і соціокультурних сферах життєдіяльності. Стрімкий темп життя, перенасиченість інформаційним впливом та загальнокризова ситуація в країні внесла свій вплив і на сімейні стосунки, і на особистість. Для того, щоб іти в ногу з часом, відповідати вимогам які висуває суспільство, перш за все людина має бути здоровою психологічно, тілесно і духовно. Головною ознакою для цілісного розвитку особистості є психічне здоров’я, саме воно визначає ті загальні складники, чинники від яких залежать і гармонійні взаємовідносини з оточуючим світом. В швидких реаліях сучасного світу не достатньо вирішеними залишаються питання, пов’язані зокрема з розумінням ролі гармонійних стосунків як одних із ознак психічного здоров’я особистості.

Перспективним науковим пошуком, вважаємо, емпіричне вивчення та дослідження проблеми психологічного впливу стану психічного здоров’я особистості на побудову гармонійних відносин у сім’ї, виявлення та проведення кореляційних зв’язків між відчуттям суб’єктивного благополуччя, якості життя із критеріями психічного здоров’я.

Джерела та література:

1. Болтівець С. І. Ефективне застосування заходів пропагування серед молоді психогігієнічного виховання в навчальних закладах (методичні рекомендації) / С. І. Болтівець // Практ. психологія і соціальна робота. – 2010. – № 12. – С. 67-70.
2. Яблонська Т. М. Розвиток ідентичності дитини всистемі сімейних взаємин: [монографія] / Т. М. Яблонська. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2013. – 444 с.