СТАТЕВІ ВІДМІННОСТІ У ВИЯВІ ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ

Стрімкі суспільно-політичні та економічні перетворення висувають нові вимоги до особистісних рис, які б сприяли зростанню працездатності й успішній самореалізації особистості. Тому вивчення перфекціонізму, як поняття, що застосовується для опису прагнення особистості до самовдосконалення, привертає увагу значного кола дослідників. Зокрема, явище перфекціонізму розглядається не лише в працях західних психологів (П. Х’юїтт, Г. Флетт, Р.Фрост та інші), а й в роботах російських (Н. Гаранян, А. Холмогорова, В. Ясная та інші) та українських науковців (І. Гуляс, О. Лоза, Г. Чепурна та інші).

Мета статті полягає в емпіричному дослідженні особливостей вияву перфекціонізму з урахуванням статевої приналежності.

Перші теоретичні спроби дослідження перфекціонізму в психології датуються 30-ми роками ХХ ст., коли американські психоаналітики К. Хорні та А.Адлер розглянули прагнення до досконалості як один з головних мотивуючих чинників вчинку людини [1]. П. Хьюітт та  Г. Флетт розглядають перфекціонізм як прагнення бути досконалим та бездоганним у всьому. Науковці описали три складові перфекціонізму: перфекціонізм, орієнтований на себе; перфекціонізм, орієнтований на інших; соціально приписаний перфекціонізм [1, 3].

Цікавим є той факт, що жінкам приписують перфекціонізм згідно стереотипних уявлень. Зокрема, експресивній оцінці власного зовнішнього вигляду (феномен «нервової анорексії») [2], тенденції до посилення розходження між цілями та оцінками своїх можливостей на тлі підвищення значущості вимог соціуму [3], високій самооцінці зі зміщеним локус-конторолем на зовнішні орієнтири. В осіб чоловічої статі значення перфекціонізму пояснюють: схильністю до порушень усталеного порядку речей, бунтарством, незалежністю самооцінки, зменшенням диференційованості уявлень про себе [3].

Для визначення особливостей перфекціонізму було проведено емпіричне дослідження. Загальний обсяг вибірки – 48 осіб віком 17-19 років. Діагностованими виступили студенти 2 курсу факультету фізичної культури, спорту та здоров'я і факультету психології та соціології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Дослідницька вибірка була поділена на дві групи: група І – хлопці (26 осіб) та група ІІ – дівчата (22 особи).

В якості методичного інструментарію було застосовано методику «Багатовимірна шкала перфекціонізму» (Multidimensional Perfectionism Scale, MPS-H) П.Х’юїтта та Г.Флетта, опитувальник перфекціонізму Н.Гаранян, А.Холмогорової (модифікація Т.Завади).

Середньогрупові результати за проведеними методиками у групах досліджуваних зображено на рис.1-2.

Рис. 1 Середньогрупові результати досліджуваних за методикою вияву перфекціонізму П. Х’юїтта та Г. Флетта «Багатовимірна шкала перфекціонізму»

Згідно з рис.1 можемо констатувати, що показники перфекціонізму за шкалами: орієнтованого на себе (Хсер=74,77), орієнтованого на інших (Хсер=55,81) та соціально визначеного перфекціонізму (Хсер=61,77) у хлопців є дещо вищими, ніж у дівчат (Хсер=72,95, Хсер=54,14 та Хсер=59,27, відповідно). Хоча проведена методика демонструє, що хлопці, на відміну від дівчат, швидше схильні висувати завищенні вимоги до себе та до інших, статистично значущих відмінностей у шкалах методики виявлено не було.

Рис 2. Усереднені показники за опитувальником перфекціонізму Н.Гаранян, А. Холмогорової (модифікація Т. Завади)

Отже, рис.2 засвідчує наступні статеві особливості у вияві перфекціонізму:

-     дівчата сприймають інших людей, як таких, що делегують високі очікування щодо інших осіб (Хсер=17,09); мають завищені домагання та вимоги до себе (Хсер=14,82); делегують високі стандарти діяльності при орієнтації на полюс «найуспішніший» (Хсер=14,00); селектують інформацію про власні помилки та невдачі (Хсер=8,45); у них присутнє поляризоване мислення (Хсер=9,82) та самозвинувачення (Хсер=19,45);

-     натомість хлопці у своїй діяльності в більшій мірі залежать від позиції оточення (Хсер=17,69).

Емпіричне дослідження вияву перфекціонізму в хлопців і дівчат, дало досить неоднозначні результати, тому потребує подальшого ґрунтовного вивчення.

Перспективою подальшого наукового пошуку вбачаємо у розширенні вибірки досліджуваних та методичного інструментарію й з’ясуванні особистісних якостей осіб із різним рівнем перфекціонізму.

Джерела та література:

1. Гаранян Н.Г. Перфекционизм и враждебность как личностные факторы депрессивных и тревожных расстройств: автореферат дис. докт. психол. наук / Гаранян Наталья Георгиевна. - М, 2010. - 42 с.
2. Женский перфекционизм бывает смертелен // Робота для жінок. Електронний журнал. [Электронний ресурс] – Режим доступу : www.ladyboss.com.ua – Назва з екрану.
3. Ясная В.А., Ениколопов С.Н. Перфекционизм : история изучения и современное состояние проблемы / В.А. Ясная, С.Н. Ениколопов // Вопросы психологии. – 2007. – №7.– С. 157–168.
4. Hewitt P. Dimensions of perfectionism / P. Hewitt, G. Flett ІІ Cognitive Therapy and Research. – 1998. – № 27. – P. 21–45.