ОСОБИСТІСНІ РЕСУРСИ ПОДОЛАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ

Постановка наукової проблеми та її значення. Сучасне суспільство характеризується швидкими змінами у багатьох його сферах. Постійні зміни породжують критичні стани особистості, які переростають у психологічні кризи. Часто людина намагається самостійно подолати життєві кризи, без допомоги психолога. Вирішення складних життєвих ситуацій вимагає правильного використання внутрішніх ресурсів. Уміння правильно використовувати психологічні ресурси задля вирішення складних ситуацій  є запорукою ефективного виходу із складної життєвої ситуації та збереження психічного здоров’я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему знаходження і використання людиною внутрішніх ресурсів під час кризи досліджували О. Аннєнкова І. Шкуратова та інші вчені. Над дослідженням життєвих криз особистості працювали Т. Титаренко Василюк Ф. та інші видатні вчені. Засобам подолання стресу та кризових ситуацій була приділена увага у працях В.Бодрова, А. Деркача, В.Маркова.

Метою дослідження є теоретичний аналіз, узагальнення та систематизація особистісних ресурсів у подоланні психологічних криз.

Виклад основного матеріалу. Поняття «криза» (від гр. сrisis – рішення, поворотний пункт) означає, що наявна ситуація породжується проблемою, яка постала перед людиною. Оминути проблему  – не вихід, її оминути неможливо, але й розв’язати її звичним способом в коротких термінах теж неможливо. Визначення «життєва криза» – феномен внутрішнього світу людини, який виявляється в різних формах переживання власної непродуктивності протягом життєвого шляху. Т. Титаренко визначає  життєву кризу  як довгостроковий  внутрішній конфлікт з приводу життя в цілому, його сенсу, головних цілей та шляхів їх досягнення [6, с. 91].

Ф. Василюк визначає «кризу» як поворотний пункт життєвого шляху, що виникає в ситуації неможливості реалізації життєвого замислу, що вже склався. Причиною кризи людини може бути  конкретна подія чи ситуація в житті особистості,  загострення особистісних протиріч: наявних чи таких, що виникають. Загалом життєва криза, в розумінні Ф. Василюка, – це складний і багатовимірний стан, який мобілізує творчий потенціал особистості [4, с. 6]. Аби подолати життєві кризи, які стали на шляху людини, важливо визначити ресурси особистості, які їй можуть допомогти. Для подолання криз повинен бути достатній  рівень мобілізації психологічних ресурсів. У такій ситуації важко визначити однозначно, що є причиною кризової ситуації – внутрішні проблеми, які поступово загострюються, або вкрай несприятливі зовнішні обставини. Для екстерналів з їх умінням всюди бачити  руку долі, світову змову зовнішні причини будуть найсуттєвішими. Для інтерналів, навпаки, життєві обставини сприйматимуться як фон, на тлі якого розгортається складна внутрішня проблема. Коли починається криза, надовго втрачається спокій, врівноваженість, передбачуваність. Замість них приходить роздратування, невпевненість у собі, неприйняття свого оточення, своєї діяльності, колишніх планів. Разом з тим зростає внутрішній хаос. Поведінка втрачає цілеспрямованість, людина не може пояснити причини своїх вчинків. Людині, яка переживає кризу, доводиться докорінно себе перетворювати, відмовляючись від звичного і зручного уявлення про власну цінність, про своє призначення у цьому світі.

І. Шкуратова та О. Аннєнкова виділяють такі групи особистісних ресурсів, які допомагають особистості пережити кризи:  світогляд і вірування людини, сила духу; інтелект, креативність, інтерес до світу; системи навичок, вмінь та знань; енергетичний ресурс (фізичне та психічне здоров’я, витривалість, темпераментні характеристики); властивості особистості, що спрямовані на протистояння руйнівним впливам (життєстійкість, цілеспрямованість, оптимізм, локус контролю та ін.) [7]. А. Баканова підкреслює, що ефективність подолання кризи залежить від глибини внутрішньої роботи з власними переживаннями, використання проблеми, що виникла для  розвитку та усвідомлення екзистенційного контексту кризи [2].

В. Марков тлумачить особистісні ресурси як все те, що належить особистості – це її риси характеру, здібності, цінності та інші властивості, які утворюють цілісну систему, яка постійно розвивається [5]. А. Деркач до внутрішніх ресурсів особистості відносить психічні стани, здібності, особистісні якості, що можуть забезпечувати оптимізацію діяльності, підвищувати її ефективність [1]. В. Бодров визначив внутрішні ресурси людини як «функціональний потенціал, що забезпечує високий рівень реалізації її активності, виконання трудових завдань, досягнення заданих показників упродовж певного часу». А до особистісних ресурсів було віднесено «особистісні якості та установки, які впливають на регуляцію поведінки» [3, с.116-117].

Висновки та перспективи подальших досліджень. До особистісних ресурсів подолання психологічної кризи відносять адекватну самооцінку, емоційну стабільність, несхильність до почуття провини, наявність цілей у житті та інше. Також визначаємо такі ресурси: толерантність до невизначеності, життєстійкість, самоповага, професійні уміння, самоконтроль, життєві цінності. Ресурс визначається як стан, як засіб досягнення мети, як внутрішні сили, які необхідні людині для конструктивного подолання життєвих криз, тому атрибутами ресурсності вбачають ініціативність, відповідальність, прагнення сенсу. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у емпіричному дослідженні внутрішніх ресурсів особистості.

Джерела та література:

1. Акмеологическаяоценкапрофессиональнойкомпетентностигос. служащих / Подобщ. ред.А. А. Деркача. – М.: Изд-во РАГС, 2006. – 108 с.
2. Баканова А. А. Экзистенциальный аспект преодолениякризисныхситуаций в юношескомвозрасте / А. А. Баканова// Безопасностьжизнедеятельности – профессия ХХІ века: проблемыстановления и перспективыразвития: Сборниктрудоввсероссийской научно-практическойконференции, Санкт-Петербург, 19-20 ноября 2002 г. – СПб., 2002. – С. 82-84.
3. Бодров В.А. Проблема преодолениястресса. Часть 2. Процессы и ресурсы преодолениястресса / В. А. Бодров // Психологический журнал. – 2006. Т. 27. –  № 2. – С. 113–123.
4. Василюк Ф.Е. Психология переживания: анализ преодоления критических ситуаций / Федор Ефимович Василюк. – М.: Издво МГУ, 1984. – 200 с.
5. Марков В.Н. Личностно-профессиональный потенциал кадровуправления: психолого-акмеологическая оценка и оптимизация: дис. ... д-ра психол. наук : спец. 19.00.13 / В. Н. Марков. – М., 2004 – 453 c.
6. Титаренко Т. Життєві кризи: технології консультування. Перша частина / Тетяна Титаренко. – К.: Главник, 2007. – 144 с.
7. Шкуратова, И. П. Личностные ресурсы как фактор совладания с кризисними ситуациями / И. П. Шкуратова, Е. А. Анненкова / Психология кризиса и кризисних состояний. Междисциплинарный ежегодник. – 2007. – Вып. 4. – С. 17- 23.