ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ

Постановка наукової проблеми та її значення. Суттєві зміни в сoціально-еконoмічному та політичному житті українськoгo суспільства потребують покращення інформаційної культури, активних змін у використанні сучасних інформаційних технологій, зокрема телебачення, у формуванні інформаційної компетентності особистості, що має певні психофізіологічні особливості на кожному етапі вікового розвитку. Телевізійні програми можуть за певних обставин наносити шкоду психічному здоров’ю особистості. Тому особливо важливим у наш час є дослідження цих небезпек та їх попередження для досягнення психологічного благополуччя особистості. [1].

Серед усі ЗМІ телебачення займає провідні позиції. Можна без перебільшення стверджувати, що за рівнем свого впливу на духовний та психічних розвиток телебачення випереджає інші засoби масової інформації (зокрема, радіо та друковані періодичні видання). Вонo, пропагуючи певні цінності, є одним із чинників духовно-морального виховання народу.

Cтрічка новин також повинна конкурувати з розважальними програмами для своєї аудиторії та за їхній попередній телевізійний проміжок, відповідно це роблять, для маніпуляції нашим психічним станом, тобто підкреслюючи емоційно релевантні матеріали, такі як злочин, війна чи голод за рахунок більш позитивного матеріалу.

Мета статті полягає у аналізі інформативного наповнення телевізійних програм, що деструктивно впливають на усі аспекти розвитку особистості.

Аналіз основних публікацій. Аналіз наукової літератури показав, що ця проблема останнім часом викликає все більший інтерес дослідників і практиків, про що свідчить стрімкий ріст кількості досліджень та публікацій з питань впливу засобів масової інформації на психічне здоров’я індивіда [5;6].

Як вітчизняними, так і закордонними дослідниками вивчались проблеми виховання молоді, принципи взаємодії соціальних інститутів, фактори та умови виховання (І. Бех, Ю. Гальперін, Л. Гордін, В. Москаленко, І. Кон, В. Ксенофонтов, О. Первишева, Л. Сніжко), аналіз проблеми виховання молоді, принципи взаємодії соціальних інститутів, фактори та умови виховання (В. Гуров, І. Левшина, І. Звєрєва, В. Лізанчук, А. Толстих, А. Харчев, С. Хлєбик), медійні форми роботи з організації  навчально­виховного  процесу  й дозвілля старшокласників (Л. Біла, І. Дубровицький, Г. Камаєва, Л. Масол, Т. Сущенко, О. Педіско) [6; 7].

Актуальними є і праці дослідників присвячені аналізу різних аспектів функціонування ЗМІ в суспільстві. Зокрема, Н.В. Костенко розглядає теоретичні та методологічні засади функціонування ЗМІ, цінності і символи у масовій комунікації. Особливості діяльності ЗМІ, місце та роль мас-медіа, зокрема в українських реаліях, досліджують Л.В. Губерський, В.А. Вергун, В.Ф. Іванов, А.З. Москаленко та ін. Позитивні та негативні аспекти впливу засобів масової інформації, передусім, на молоде покоління вивчає В.Ю. Степанов. В роботах М.М. Матвійчик представлені дослідження організації медіа освіти в соціально-педагогічній сфері. Проте такі дослідження проводяться, переважно у соціологічних, культурологічних і соціально-психологічних дослідженнях. В рамках вікової та педагогічної психології вони практично відсутні, що й визначило наш інтерес до вказаної проблеми [4].

Виклад основного матеріалу та результатів дослідження. Засoби масoвої інформації – це потужний чинник впливу на свідомість людей і осoбливо підлітків з незміцнілою самосвідомістю та несформованим світоглядом.

Телебачення — загальний термін, що охоплює всі аспекти технології та практичної діяльності, які пов’язані з безпровідною передачею рухомих зображень зі звуковим супроводом у реальному часі [3].

Одним із аспектів життя молодих людей, який входить до сфери впливу засобів масової інформації є процес соціалізації. Навчання та отримання нової інформації є важливим процесом на різних етапах соціалізації. Дослідження показують, що медіа, зокрема телебачення, є первинним джерелом різноманітної інформації для усіх вікових груп. Дослідження, проведені в Сполучених Штатах Америки, показали, що близько 80% учнів 6-7 класів вказали ЗМІ основним джерелом інформації про президента та віце-президента, 60% — про Конгрес та 50% — про Вищий Суд. Близько 90% опитаних американців також вказали телебачення як первинне й основне джерело інформації про події 11 вересня 2001 року[2].

Телебачення сприяє низькому рівню самооцінки як серед чоловіків, так і жінок. Чоловіки відчувають невдоволення тілом, жінки страждають через низьку самооцінку та постійне порівняння себе  з нереалістичними ідеалами у ЗМІ. Такі ідеали можуть викликати депресію та порушення харчування у молодих дівчат-підлітків [7].

Окрім нереалістичних ідеалів, встановлених засобами масової інформації, гламуризація сексу у рекламі та кінофільмах є чинником формування нереальної Я-концепції особистого сексуального життя. Ця концепція передусім стосується підлітків, що  перебувають на шляху статевого розвитку. Часте використання медіа та надмірний перегляд телевізійних програм може привести до звикання або ж залежності від електроніки, найчастіше розумного телефону. Поряд із залежністю від соціальних медіа виникають і розлади сну [9].

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, ЗМІ, зокрема телебачення, відіграють чи не найважливішу роль у процесі навчання, виховання, формування особистісних ціннісних орієнтацій, процесу соціалізації, статевої ідентифікації та ін.

В основному, чим більша кількість телевізійного впливу, тим більше люди повинні розуміти, що інші мають думки, почуття та переконання, які можуть відрізнятися від їхніх. Це також пов’язує зростання проблем із психічним та фізичним здоров’ям серед молоді, включаючи ожиріння, розлади харчової поведінки, тривожний розлад, панічні атаки.

Джерела та література:

1. Варнава У. В. Психологічні особливості розвитку захисних механізмів дітей дошкільного віку / Уляна Володимирівна Варнава / Дис. … канд. психол. наук. − Одеса: ПУНПУ, 2013. − 205 с.
2. Донченко Е. Концепция социальной психіки общества // Философская и социологическая мисль / Е. Донченко. – 1994. – № 1-2. – С. 125.
3. Князєв А. Основи тележурналістики і телерепортажу : навч. посібник / А.Князєв. – Бішкек: Вид-во КРСУ, 2001. – 165 с.
4. Крат Д. А. Вплив засобів масової інформації на розвиток особистості у підлітковому віці / Д. А. Крат.//Серія 12: Психологічні науки. – 2016. – №4. – С. 241–247.
5. Назаров М. М. Массовая коммуникация в современном мире: методология анализа и практика исследований / М. М. Назаров. – М.: УРСС. – 2006 – 311 с.
6. Филатова О.Г. Социология массовой коммуникации / О.Г. Филатова – М.: Гардарики, 2006. – 303 с.
7. Шарков Ф.И. Социология массовой коммуникации / Ф.И. Шарков, А.А. Родионов. – М.: ИД Социальныеотношения, 2003. – 378 с
8. Проблеми впливу засобів масової інформації на дітей і підлітків [Електронний ресурс] // Рекомендації Американської академії педіатрії. – 2011. – Режим доступу до ресурсу: https://d-l.com.ua/ua-issue-article-129.
9. Який вплив медіа-психології [Електронний ресурс] // Ти заслуговуєш бути щасливим. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://www.betterhelp.com/advice/psychologists/what-is-the-impact-of-media-psychology/.