ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

Постановка проблеми. У звичних умовах праці неминуче настає накопичення досвіду і певних установок та створення певних стереотипів здійснення професійних функцій, дій, операцій, що спрощують виконання професійної діяльності, полегшує взаємовідносини з колегами тощо.

Традиційно під професійною деформацією розуміють зміни сформованої структури особистості внаслідок її професійної діяльності, які негативно впливають на продуктивність праці та особистого життя особи [2]. Девіантна поведінка, як причина і наслідок професійної деформації, науковці визначають, що це певне відхилення від норм або прийнятих в суспільстві стандартів і не відповідають соціальним очікуванням. Зважаючи на те, що соціальні очікування обумовлені поняттями соціального статусу людини, її етнічної і культурної приналежності, віку, статі [1, С. 198]. 

Аналіз останніх досліджень. Тому проблемам причин виникнення, профілактики і подолання наслідків професійної деформації серед працівників правоохоронних органів присвятили наукові роботи вітчизняні і зарубіжні психологи − В.С. Медведєв, О.М. Бандурка, Л.М. Балабанова, Т.Ю. Ваврик, С.І. Яковенко, Л.М. Мороз, І.В. Клименко, Е.П. Ильин, Н.В. Майсак, Ю.В. Осіпова, О.М. Цильмак, О.М. Буданов та інші. Адже, професійні стереотипи, як невід’ємний атрибут професійної діяльності, надають професійному життю стабільності, сприяють формуванню досвіду та індивідуального стилю діяльності.

Проте ці стереотипи є основою виникнення девіантної поведінки. Для прикладу, слідчі, які володіють обвинувальною установкою, можуть звинувачувати у вчиненні злочину осіб, які не є винними у його скоєнні. Такі ситуації виникають тоді, коли професійні вміння і навички перетворюються на стереотип мислення, поведінки і дій [3, С. 63]. Тому науковці стверджують, що професійна деформація у слідчих проявляється наявністю озлобленості, агресивності, байдужості до людей і їхньої долі надалі. Також було виявлено, що більшість слідчих віддають перевагу пасивному відпочинку, що зумовлено офісною роботою, зменшують коло свого спілкування, посилюється самовпевненість тощо [2]. Тому для визначення причин виникнення професійної деформації і як вона впливає на працівників в цілому і кожного окремого фахівця науковці запропонували кілька рівнів виникнення і проявів деформації.

Виклад основного матеріалу. Науковці виділяють кілька рівнів професійної деформації. Першим рівнем є загально професійні деформації, які типові для працівників певної професії та спостерігаються у великої кількості працівників з наявністю певного досвіду роботи, тобто для працівників правоохоронних органів характерним є синдром «асоціальної перцепції», адже для них, з часом, кожен індивід сприймається як потенційний порушник. Другим рівнем визначили спеціальні професійні деформації, які виникають в процесі конкретної спеціалізації, адже будь-яка професія об’єднує кілька спеціальностей, що мають свій склад деформації. Тобто, у юридичних і правозахисних професіях проявляються: у слідчого – правова підозрілість, у оперативного працівника – актуальна агресивність, у прокурора – обвинувальність тощо. Наступним рівнем виділяють професійно-типологічні деформації, які обумовлені накладанням індивідуально-психологічних особливостей особистості на психологічну структуру діяльності, коли відбувається посилення окремих рис характеру, деякі з них можуть трансформуватись у професійні негативні якості. Як наслідок у спеціаліста утворюються професійні та особистісно обумовлені комплекси, а саме:

1. деформації професійної спрямованості особистості, тобто утворюється спотворення мотивів діяльності, песимізм тощо;
2. деформації, що розвиваються на основі здібностей – це комунікативні, інтелектуальні, що як наслідок проявляються у нарцисизмі, відчутті особистісної переваги тощо;
3. деформації, які зумовлені рисами характеру, такі як: індиферентність, владолюбство тощо.

І останнім рівнем є індивідуальні деформації, які виникають в процесі виконання своїх обов’язків конкретною особистістю залежно від її характеру та особистих переконань [3, С. 24-26]. Як бачимо кожен із запропонованих рівнів по-різному проявляється у працівників правоохоронних органів, адже все залежить від різних факторів, а саме: починаючи від характеру особистості і закінчуючи конкретно обраною спеціалізацією.

Висновки. причини виникнення професійної деформації у правоохоронців є різними і по-різному вони впливають на особистість, адже тривала праця із злочинцями та правопорушниками чинить значний вплив особистісного характеру, що приводить до виникнення девіантної поведінки, особливо в особистому житті. Тому дослідження питання профілактики виникнення та реабілітації фахівця потребує більш детального дослідження.

Джерела та література:

1. Барко В. І., Криволапчук В. О. Девіантна поведінка працівників органів внутрішніх справ та психологічні механізми їх виникнення. Вісник Національного університету оборони України. 1 (38). 2014. – С. 198-203.
2. Ильин Е. П. Работа и личность. Трудоголизм, перфекционизм, лень. URL: https://www.e-reading.club/bookreader.php
3. Майсак Н. В. Профилактика личностных деформаций и деструкций специалистов стрессогенных профессий : учеб.-метод. пособие для студентов вузов. – М.: НОУ ВПО «МПСУ», 2012. – 288 с.