ОСОБИСТІСТЬ В КРИЗОВІЙ СИТУАЦІЇ: ПОВЕДІНКА, НАСТРОЇ, ЕМОЦІЇ

Говорячи про роль особистості у кризовій ситуації, матимемо на увазі такі ситуації в суспільстві, які можна розглянути під кутом суб’єктивної оцінки населення його життєдіяльності, умов задоволення життєвих потреб. Таких ситуацій у період української незалежності було достатньо, зокрема формування ринкових умов, особливості пристосування населення до них, Помаранчева революція та Революція гідності як боротьба за права та її наслідки як для розвитку суспільних інституцій, так і адаптації населення до змін. На сьогодні світова спільнота отримала новий виклик у вигляді пандемії коронавірусу, що з великою ймовірністю вплине не лише на усі сфери життєдіяльності населення, але і на стиль життя, поведінку окремого громадянина.

Мета публікації полягає у аналізі рівня самопочуття, емоційного стану населення у період поширення коронавірусу в Україні.

Інтерес до дослідження кризи, кризових ситуацій зумовлений наслідками, які незмінно будуть та впливатимуть на всі рівні. Психологи зауважують про життєві кризи особистості та їх вплив на психічне здоров’я [1]. Соціологи значною мірою звертають увагу на кризові ситуації, які можуть становити загрозу суспільній та національній безпеці, а також особистій безпеці [2] здійснюють моніторинг основних сфер життєдіяльності населення для здійснення прогнозів розвитку суспільства [3]. Окрім цього українськими соціологами Головахою Є. та Паніною Н. розроблена методика вимірювання інтегрального індексу соціального самопочуття населення (вперше була включена в інструментарій моніторингового дослідження Інституту соціології НАН України у 1995 році), що дає можливість визначити рівень самопочуття громадян за період моніторингу [3, с.302]. Згідно даній методиці спостерігався підвищений рівень соціального самопочуття громадян в усіх соціально-демографічних групах (35,1% - 1995 рік, 37,4% - 2012 рік, 40,7% - 2018 рік) [3, с. 304].

Але ці дані стосуються до пандемічної ситуації, яку вже зараз називають кризовою. Соціологічна група «Рейтинг» 1-2 квітня 2020 року, тобто в період поширення коронавірусу в Україні та карантину провела соціологічне опитування населення на тему: «Емоції і поведінка українців на карантині» [4]. Перебування українців на карантині теж може бути кризою для сім’ї та окремої особистості, оскільки впливає на їхній спосіб життя, задоволення потреб тощо. Отже, під час карантину значно зросла частота перегляду новин (майже половина опитаних стала частіше це робити), також майже половина опитаних зазначили, що рідше перебувають на свіжому повітрі, ніж до карантину. У гендерному розрізі жінки частіше готують їсти, а чоловіки більше часу приділяють часу заняттям спорту, більше часу витрачають на сон, алкоголь і секс. У віковому розрізі саме вікова група 18-29 років найбільше часу відводить переглядам фільмів, саморозвитку, спорту, власним хобі, спілкуванню з друзями та близькими, сну, їжі, слуханню музики, сексу.

Дослідники погрупували відповіді респондентів за 5 різними моделями поведінки на карантині. У першій групі – більше займаються саморозвитком (спорт, хобі, навчання, читання), у другій – частіше відпочивають (перегляд фільмів, їсти, спати, слухати музику), до третьої групи увійшли ті, хто більше часу витрачає на покупки речей та їжі онлайн, вживання алкоголю та секс (дослідники цю групу назвали «гедонізмом»), представники четвертої та п’ятої груп надають перевагу спілкування або домашнім справам.

Серед базових емоцій, найбільше респонденти відчували радість, зацікавленість/хвилювання. Менш виражені – здивування, гнів, сум та страх. Ще менш виражені – відраза, почуття провини, сором і байдужість Причому радість характерна більше для молоді 18-29 років, здивування більше відчувають у групі 30-39 років, а байдужість, неприязнь, хвилювання характерні для найстарших.

Безумовно, що емоційний стан особистості може змінюватися від різних обставин, це, у свою чергу, впливатиме на види занять та спосіб життя. Але на даний час, попри загрозу захворіти, українці  намагаються максимально з користю провести час на карантині: виконати домашню роботу, отримати нові знання та навички, більше проводити часу з рідними та близькими.

Джерела та література:

1. Особистість як суб’єкт подолання кризових ситуацій: психологічна теорія і практика : монографія / за ред. С. Д. Максименка, С. Б. Кузікової, В. Л. Зливкова. Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017. 540 с.
2. Криза в Україні: зони ураження. Погляд соціологів. К.: ТОВ «Друкарня «Бізнесполіграф», 2010. 116 с.
3. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Випуск 6 (20). К.: Інститут соціології НАН України. 2018. 414 с.
4. Емоції і поведінка українців на карантині URL: http://sau.in.ua/research/emocziyi-i-povedinka-ukrayincziv-na-karantyni-speczialnyj-proyekt/