МЕДІАЦІЯ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

Постановка наукової проблеми та її значення. У сучасній школі формується нова культура, що заснована на побудові мирного освітнього простору та зменшення рівня конфліктів в учнівському середовищі, вірі у можливості дитини, повазі до її особистості. Сучасні загальноосвітні навчальні заклади є основною ланкою, де учні набувають знань не лише із різноманітних предметів, але і як поводитись у соціальному середовищі, реагувати на різні життєві ситуації.

Сьогодні, в процесі реформування системи освіти, проблеми конфліктів, булінгу, насильства в шкільному  середовищі найчастіше стають перепоною для досягнення мети всебічного розвитку дитини. Тому впровадження відновних практик у навчально-виховний  процес закладів освіти – це один із шляхів досягнення даної мети. Медіація є ефективним інструментом відновного підходу, який поєднує цінності, принципи, практики і методи вирішення конфліктів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Учені позитивно оцінюють застосування медіації у різних сферах суспільного життя та описують переваги її використання, проте недостатньо звертається увага на використання медіації як альтернативного шляху у системі вирішення шкільних конфліктів.

Дослідження проблеми виникнення та врегулювання конфліктів за допомогою медіації ґрунтуються на працях вітчизняних і закордонних вчених: І. Айтерсен, Г. Гурп, Х. Бесемер, Р. Фолджер, Дж. Фолджер, Р. Вальц, Б. Вегманн, Н. Грішина, Н. Гайдук, Н. Волкова, А. Гірник, А. Бобро, Р. Коваль, А. Горова, Р. Безпальча, Б. Леко, Г. Чуйко та ін. Сформульовані висновки щодо конфліктів у школі висвітлено у працях: Л. Шестакова, А. Кашина, О. Громова, Н. Гришина, А. Анцупов, А. Шипилов.

Мета статті.Охарактеризувати технологію медіації як спосіб реалізації та  конструктивного вирішення конфліктів у школі.

Виклад основного матеріалу. Медіація як соціальний та юридичний інститут виникла в 30-х роках ХХ століття в часи Великої депресії – у якості технології переговорів між роботодавцями та працівниками. Водночас, технологія медіації має низку сфер застосування: цивільну, комерційну, кримінальну, сімейну, корпоративну, фіскальну, адміністративну, внутрішньо організаційну, трудову, земельну, сусідську. Також медіація використовується в соціальних діалогах та у школах.

Поняття «медіація» походить від лат. mediare, що означає «бути посередником». У перекладі з англійської мови термін «медіація» (mediation) означає посередництво, клопотання, заступництво. Медіація – це метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає проаналізувати конфліктну ситуацію так, щоб зацікавлені сторони самостійно змогли вибрати варіант рішення, який задовольняв би інтереси та потреби всіх учасників конфлікту. Унікальність інституту медіації полягає в тому, що медіатор допомагає опонентам досягти результату в ухваленні рішення без жертв і поступок стосовно один одного. Кожен учасник залишається задоволеним своїм вибором, оскільки метою технології медіації є взаємні поступки [1].

Медіаційна технологія заснована на принципах раціонального аналізу ситуації, раціонального виборудій і прийняття рішень. Медіація не є психологічним методом роботи. Медіатори лише повинні знати і чітко дотримуватись правил та принципів медіації, завдяки яким вона набуває статусу безпечної процедури, безпечної у фізичному, психологічному, соціальному розумінні.

Австралійські конфліктологи Кет Кронін-Лемп і Рон Кронін-Лемп наголошують, що школам необхідно прийняти той факт, що саме вони можуть виявитися тими найважливішими місцями, де зберігаються і передаються найважливіші цінності та засади людських відносин: як виправляти заподіяну шкоду, як шанобливо ставитися один до одного, як проявляти емпатію, співчуття, як бути чесним і як вирішувати конфлікти. Необхідно, щоб люди, які працюють у школах здійснили передачу таких цінностей можливою і наявною. Головне в хорошій школі – це доброзичливі стосунки.

Шкільна медіація сприяє швидкому та ефективному розв'язанню конфліктів на локальному рівні без залучення владних структур і адміністративного тиску. Медіаційну допомогу можуть здійснювати практичний психолог, соціальний педагог, інші представники педагогічного колективу школи, а також «зовнішні» стосовно до школи спеціалісти - медіатори.

Нині в різних школах світу представлено три основні підходи до запровадження медіаціїв школі. Перший підхід передбачає наявність у школі дорослого медіатора, до якого скеровують учасників конфлікту. Другий підхід передбачає створення шкільної служби порозуміння (ШСП), тобто наявність мінімум одного дорослого медіатора, який виступає координатором служби, та залучення до врегулювання конфліктів медіаторів-ровесників — учнів, які пройшли спеціальне навчання медіації. В окремих навчальних закладах США було запроваджено третій, суцільний підхід до шкільної медіації. Він включає всі заходи, що впроваджуються у шкільній службі порозуміння, а також навчання основ медіації та навичок ненасильницького спілкування (ННС) всіх педагогів та адміністрації. Додатково кожен педагог поглиблено вивчає певний аспект медіації та презентує його колегам.

Процес медіації являє собою сукупність фактичних і юридичних дій, чинених учасниками медіації протягом певного проміжку часу. Виділяють п’ять основних етапів медіації та два додаткових:

1. Складання угоди про медіацію.
2. З’ясування позицій сторін.
3. Виявлення інтересів, що стоять за позиціями сторін.
4. Знаходження рішення.
5. Кінцева угода за результатами медіації.
6. Правова процедура та підтвердження угоди.
7. Виконання, перегляд і корекція угоди.

Отже, медіація як практична технологія вирішення конфліктів у школі має потужний соціально-педагогічний потенціал. Основною метою впровадження медіації у навчальних закладах є формування у школярів навичок розв’язання конфліктів мирним шляхом, зниження конфліктності, профілактики правопорушень, дитячої злочинності, насильства та агресії. Медіація – це не панацея від усіх негараздів. Медіація – це один з підходів до вирішення конфлікту.

Висновки. Медіація як технологія дозволяє вийти зі складної ситуації, продемонструвативисокийрівенькультуриспілкуваннясторін. Технологія медіації поки що є новим інноваційним методом, який впроваджується у школи, що забезпечує позитивні результати взаємодії учасників навчального процесу, їхнього соціально-психологічного стану та поведінки як у навчальному закладі, так і в сім’ї, з друзями та оточенням.

Джерела та література:

1. Бесемер Христоф. Медиация. Посредничество в конфликтах / Пер. с нем. Н.В. Маловой. – Калуга, «Духовное познание», 2004, 176 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.e-reading.club/bookreader.php/105724/Mediaciya.pdf.
2. Не крадіть конфлікти, краще допоможіть в їх розв’язанні. Український жіночий фонд. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://empedu.org.ua/content/ne-kradit-konflikti-krashche-dopomozhit-v-yih-rozvyazanni.
3. Гірник А.М. Основи конфліктології: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А.М. Гірник. – К.: Києво-Могилян. акад., 2010. – 222 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/ 15660212/psihologiya/poserednitstvo_konfliktah.