ПСИХОЛОГО-МОТИВАЦІЙНІ ЧИННИКИ НАВЧАННЯ У СТУДЕНТІВ-ПРАВОЗНАВЦІВ

Актуальність дослідження. Пізнання людської діяльності, зокрема мотивація особистості як суб’єкта певної діяльності, є об’єктом вивчення ряду наук, серед них й соціальна психологія, соціологія. Психологія досліджує психологічні механізми мобілізації особистості, в яких мотив чи система мотивів виступають як найважливіший чинник, що актуалізує й пожвавлює поведінку індивіда в тій чи іншій конкретній соціальній ситуації, надає їй особистісно значущого смислу і певної спрямованості.

Мета дослідження – здійснити теоретичний аналіз підходів до вивчення мотиваційної сфери особистості та емпірично виявити диференціацію суттєвих мотиваційних проявів у студентів-правознавців чоловічої та жіночої статі. Було використано психологічні методики: тест-шкалу оцінки потреби в досягненні Ю. Орлова; опитувальник мотивації досягнень А. Мехрабіана.

Мотиваційна структура є невід’ємною і однією із найважливіших складових особистості в цілому. Структура особистості здійснює вплив на стани особистості, мотиваційну сферу, динаміку поведінки, процеси діяльності і всі види спілкування. Ця структура поступово складається у процесі соціального розвитку і є продуктом цього розвитку, ефектом усього життєвого шляху людини [1, с.112]. Під структурою особистості у літературі розуміють системну характеристику особистості, тобто «складну соціально-психолого-індивідуальну систему з певними властивостями, що постійно розвивається і реалізується у формі діяльності та спілкування» [2, с.45].

Вибірку дослідження склали студенти І-ІІ курсу спеціальності «Правознавство» юридичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (загальна кількість 94 особи).

Наше дослідження полягало у тому, щоб спробувати емпірично виявити та описати особливості мотиваційних проявів студентів спеціальності «Правознавство» різної статі заради подальшого розвитку уявлення про мотивацію як важливу психологічну характеристику у підготовці фахівців правоохоронної діяльності.

Структура особистості є цілісним утворенням і певною організацією її властивостей. Функціонування такого утворення можливе лише через взаємодію різних властивостей, що є компонентами структури. Дослідження компонентів, які мають стосунок до різних рівнів і аспектів розвитку особистості, при структурному вивченні цього розвитку обов’язково супроводжується дослідженням різних видів взаємозв’язків між самими цими компонентами [3]. Проведеним емпіричним дослідженням з’ясований ряд відмінностей у виявленнях мотивації в студентів-правознавців чоловічої та жіночої статі, що є не менш вагомою складовою їх компетентності, ніж академічна успішність. Потреба в самоствердженні у студентів-чоловіків, тобто в ідентичності, символізує прагнення студентів-хлопців творити, формувати себе і керувати собою, а не бути твореним, формованим, керованим соціальними іншими. У студентів-дівчат мотивація запобігання невдачам має причетність до депривації потреби в афіляції, почуття належності в площині міжособистісних стосунків в університетському середовищі. у діагностованих студентів чоловічої статі спостерігається високий та помірний рівні мотивації досягнення. Для обстежених студентів жіночої вибірки, навпаки, притаманна тенденція переважання мотивації оминання чи уникнення невдач (статистично достовірна значущість відмінностей у мотивації за t-критерієм Ст’юдента, відповідно, t-кр =2,69 (р ≤ 0,1). Це стало причиною для нашого узагальнення, що у студентів-правознавців жіночої статі спостерігається нижчий рівень мотивації прагнення до успіху, ніж у їхніх однокурсників чоловічої статі. Даний факт, отриманий емпіричним шляхом збігається з описаними в науковій літературі даними [1; 2; 3]. Стосовно до ступеня задоволеності основних потреб, то в діагностованих респондентів чоловічої групи були визначені наступні види потреб, котрі є належністю зон незадоволеності/часткової задоволеності: матеральні потреби; потреба у визнанні; потреба у самовираженні. категорії відповідних потреб (потреб зон незадоволеності/часткової задоволеності) настала можливість зарахувати: соціальні (міжособистісні) потреби; потреба у визнанні.

Перспективою прийдешніх досліджень одержаних результатів полягає у: можливості їх використання під час побудови психологічної допомоги відповідним студентам в особистісному та професійному зростанні; врахуванні отриманих даних під час розробки циклу тренінгових занять з метою підвищення рівня мотивації студентів спеціальності «Правознавство».

Джерела та література:

1. Бех І. Д. Виховання особистості : Сходження до духовності : Наук. Видання. / Бех Іван Дмитрович. – К. : Либідь, 2006. – 272 с.
2. Занюк С.С. Психологія мотивації / C. С. Занюк – К. : Либідь, 2002. – 304 с.
3. Кондратьева Я. Ю. Юридична психологія / [За заг. ред. Я. Ю. Кондратьєва]. – М., 2000. – 344 с.
4. Крысько В. Г. Социальная психология: учебник для вузов. / Владимир Гаврилович Крысько. – [2-е изд.] – СПб. : Питер, 2007 – 432 с.
5. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. учебное пособие. / Д. Я. Райгородский. – Самара. : Издательский дом «БАХРАХ-М» , 2002. – 672 с.