Постановка наукової проблеми та її значення. Батьківство є важливим фактором, що розкриває багатогранну структуру життя особистості, втілює в собі спектр культурних та індивідуальних характеристик. Швидкі зміни у суспільстві спричиняють переорієнтацію особистісних цінностей, прагнень людини, змінюють стереотипи сучасного повсякденного життя. В умовах сьогодення значна частина молоді надає перевагу матеріальним цінностям напротивагу сімейним. Особливої уваги заслуговує молодіжна субкультура «чайлдфрі». На нашу думку, цьому сприяє недостатня сформованість готовності до прийняття соціальних ролей матері чи батька, яка призводить до відсутності ідентифікації з образом батьківства, невмотивованістю до створення сім’ї, народження та виховання дітей, зміною особистісних ціннісних орієнтацій. Цими та рядом інших чинників зумовлена актуальність даної теми.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема «батьківства» як психологічного феномену досліджували І. Бех, О. Бондарчук, М. Боришевський, О. Власова, Т. Зелінська, О. Шукалова; дослідження теоретичних засад формування та психологічного супроводу батьківства і сімейного виховання відзначала А. Кульчицька, Р. Овчарова, ; вивчення батьківства як прояв особистісно-смислової сфери чоловіка було обґрунтовано у працях Н. Демчук. Готовність до материнства та батьківства досліджувались такими дослідниками як Ю. Борисенко, І. Браутсь, В. Брутман, Т. Веретенко, Н. Гусак, С. Котова-Олійник, Н. Максимовська. Щодо проведення роботи з підготовки молоді майбутнього батьківства наголошували зарубіжні науковці У. Бронфенбренер, К. Елві, А. Кульчицька, М. Міедзіам та інші видатні вчені.
Метою дослідження є вивчення особливостей психологічної готовності студентської молоді до усвідомленого батьківства.
Виклад основного матеріалу та результатів дослідження. Явище батьківства містить у собі вроджені біологічні компоненти, однак комплексно, батьківство – це культурний та історичний феномен, який перебуває під впливом суспільних норм і цінностей суспільства у якому проживає людина.
На думку дослідниці Р. Овчарової, батьківство – це соціально-психологічний феномен, що охоплює сукупність знань, уявлень та переконань людини стосовно самої себе в батьківській ролі, які реалізуються в усіх виявах поведінкової складової батьківства [4, с. 8].
Розвиненою формою батьківства є усвідомлене батьківство, яке за визначенням вченого В. Кравця, «…це повне взяття на себе відповідальності за процес зачаття й народження здорових дітей» [2, с. 244].
Сам процес формування готовності до усвідомленого батьківства, до виконання своїх батьківських охоплює два етапи. Перший етап стосується дошлюбного періоду, того періоду, який передує набуттю молодими людьми ролі батька та матері. Цей період характеризується наявністю емоційних образів, пов’язаних з процесом виховання дітей та плануванням способу життя в умовах батьківства, планування виховного процесу тощо. На цьому етапі закладається можливість стати батьками. Другий етап формування готовності до усвідомленого батьківства починається з моменту народження дитини. Це – етап реалізації батьківства, що триває протягом усього подальшого життя. Факт народження дитини «знаменує критичний період у розвитку особистості дорослого», а формування «батьківської позиції означає остаточне залучення до дорослого покоління» [3].
Волинська дослідниця О. Бартків розглядає усвідомлене батьківство, як взаємодію батьків чи осіб, які їх замінюють, між собою, іншими членами сім’ї, включаючи дітей, результатом чого є створення найбільш сприятливих умов для повноцінного, гармонійного розвитку дитини на всіх етапах її життя. Усвідомлене батьківство передбачає прагнення батьків до поповнення знань, умінь, здібностей та почуттів щодо процесу виховання дитини, гармонізації сімейних стосунків [1, с. 194].
Форма усвідомленого батьківства містить декілька компонентів:
- ціннісні орієнтації подружньої пари;
- батьківські установки та сподівання;
- батьківське ставлення; батьківські почуття;
- батьківські позиції;
- батьківська відповідальність і стиль сімейного виховання.
Дані компоненти включають у себе усвідомлення себе як батьків, уявлення про ідеальних батьків, знання батьківських функцій, суб’єктивні батьківські відчуття, ставлення до дитини, ставлення до чоловіка/жінки як до батька спільної дитини.
В емпіричному дослідженні розглядаються психологічні особливості готовності до усвідомленого батьківства у студентської молоді. За допомогою психологічних методик ми здійснили діагностику складових готовності студентів до усвідомленого батьківства (адекватність самооцінки, ступінь зрілості Я- концепції, емпатійність), вираженості потреб у дітях та рівня компетентності майбутніх батьків, що дало можливість забезпечити реалізацію мети і завдань дослідження.
В результаті проведеного емпіричного дослідження за методикою «Реальна і ідеальна самість» (за К. Роджерсом), було виявлено, що більшість студентів характеризуються що середнім рівнем загальної самооцінки (36% респондентів), низький – у 13% респондентів, неадекватний та психотичний у 15% та 10% відповідно. Отже ,у студентів переважає оптимальний рівень загальної самооцінки.
Проведене нами дослідження рівня емпатійності студенів (як головного компонента емоційної складової батьківства) за методикою дослідження рівня емпатійних тенденцій (І. Юсупов) показало, що високий рівень студентської молоді до усвідомленого батьківства спостерігається у 31% респондентів, тому при формуванні образу батьківства у молоді необхідно акцентувати увагу на методах розвитку у них емпатійності. Вивчення потреби студентської молоді в дітях показало, що 31% респондентів характеризуються позитивним ставленням до створення сім’ї та сімейного життя в цілому, батьківської ролі, до народження дітей, психологічно готові до батьківства. У 40% респондентів потреба мати дітей в майбутньому шлюбі не виражена. 29% досліджуваних виявили поверхневість уявлень про функції батьківства, нерозуміння уявлень про права й батьківські обов’язки, негативне ставлення до сімейного життя та виражену відсутність потреби у дітях.
Вивчення психологічної готовності студентської молоді до батьківства за даними модифікованої методики незакінчених ситуацій (МНС) для діагностики компетентності майбутніх батьків (за Н. Міхєєвою) показало, що тільки у 27% респондентів переважає високий рівень психолого-педагогічної компетентності як майбутніх батьків. Студенти з високим рівнем психолого-педагогічної компетентності продемонстрували необхідний комплекс умінь для її вирішення, вміння описати дії дитини, висловити свої почуття з приводу поведінки дитини тощо. Студенти з низьким рівнем психолого-педагогічної компетентності (44%) надали некомпетентні відповіді та відповідно виявили низький рівень психолого-педагогічної компетентності як майбутні батьки.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Батьківство розглядаємо як біологічний, психологічний, та соціокультурний феномен. Батьківство – це соціально-психологічне явище в структуру якого входять: діяльність батьків з догляду, утримання, виховання та навчання дитини; суб’єктивне сприйняття людини себе одним із батьків, яке аналізується з позицій індивідуально-особистісних особливостей батьків, сімейної системи в цілому, у взаємозв’язку з батьківськими сім’ями та системою суспільства.
Отримані за допомогою емпіричного дослідження дані дозволяють зробити висновок, що значна частина студентської молодї ще не усвідомлює відповідальності за виховання й розвиток майбутніх дітей, недостатньо обізнана щодо функцій майбутніх батьків, не усвідомлює ступінь відповідальності, яку беруть на себе батьки, що вирішили народити дитину. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці корекційно-психологічної програми щодо готовності студентської молоді до усвідомленого батьківства.
Джерела та література:
- Бартків О. С. Усвідомлене батьківство : теоретичні аспекти / О. С. Бартків. // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки ; Розділ V. Соціальна педагогіка – №23. – 2010. – С. 192–195.
- Кравець В. П. Ґендерна педагогіка : [навчальний посібник] / В. П. Кравець. – Тернопіль : Джура, 2003. – 416 с.
- Кульчицька А.В. До питання підготовки фахівця з психологічного супроводу материнства та дитинства: освітній аспект / А.В. Кульчицька, Д.Т.Гошовська // Сучасна наука та освіта Волині: зб. матеріалів науково-практичної конференції, 22 листопада 2018 року, м. Володимир-Волинський / упоряд., голов. Ред.. Б.Є. Жуковський. – Луцьк: Волиньполіграф, 2018. – С. 462-465
- Овчарова Р. В. Психологическое сопровождение родительства / Р. В. Овчарова. – М. : Институт психотерапии, 2003. – 319 с.
- Педагогічний словник для молодих батьків. – К. : ДЦССМ, 2002. –348 с.
inforum.in.ua@ukr.net