АРТ-ТЕРАПІЯ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНОГО РЕСУРСУ

Левак Дар'я
магістрантка факультету психології та соціології, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки,
Вічалковська Наталія
кандидат психологічних наук, доцент, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Одним з найефективніших засобів, який дає можливість людині відчути багатомірність соціального та культурного життя у всіх його проявах та гармонізувати буття у соціумі є саме мистецтво, яке знаходить втілення в терапевтичному методі – арт-терапії. Саме мистецтво – це шанс проникнути у свій внутрішній світ і пізнати себе коли людина малює, ліпить з декоративної глини або втілює себе в інших видах мистецтва, це дозволяє їй розслабитися, розкритися і хоча б ненадовго опинитися в гармонії з собою.

Дослідження психологічних і педагогічних аспектів арт-терапії представлені у роботах Б. Карвасарського, О. Копитіна, А. Грішиної, Л. Лебедєвої та інших. Дослідження поняття «арт-терапія» педставленні у зарубіжних арт-терапевтів – Е. Крамер, М. Лібман, М. Наумбург. Теоретико-методичні аспекти арт-терапії аналізували українські вчені – О. Вознесенська, Л. Калініна, О. Смілянець, О. Сорока та інші.

Проаналізувавши сучасні підходи науковців до арт-терапії як наукової категорії визначаємо, що вони передбачають художню творчість, образотворчу діяльність для «гармонізації розвитку особистості через розвиток здібностей самовираження і самопізнання в мистецтві, у порівнянні, наприклад, з грою, що пов’язано з продуктивним характером мистецтва – створенням естетичних продуктів, що об’єктивують у собі почуття, переживання і здібності людини» [1, с. 208]. Крім того, у арт-терапії існує безліч напрямків, оскільки кожен вид мистецтва можна використовувати в психотерапії та психологічній корекції. Виділяють такі види арт-терапії: артсінтезтерапія, бібліотерапія, відеотерапія, драматерапія, ігротерапія, ізотерапія, лялькотерапія, маскотерапія, манадала-терапія, музикотерапія, пісочна терапія, глинотерапія, танцювальна терапія, казкотерапія, кольоротерапія, фототерапія, тощо.

Використання методів арт-терапії дає можливість отримати відносно величезний доступ до глибинного психологічного матеріалу і психічних ресурсів людини завдяки різноманітним технікам, які забезпечують опрацювання несвідомих переживань.

Мистецтво створює позитивні умови для вивчення внутрішнього світу та емоційного стану особистості. Воно є своєрідним психологічним полем, на яке людина преносить свій внутрішній світ. У процесі описування того, що продукує людина, вона звертається до власного минулого досвіду, з якого і бере образи та відображає власні настрої і потреби [2]. Саме арт-терапія завжди надає ресурс, тому що зіштовхується з творчою складової психіки, відбувається пошук можливостей зцілення, залучення внутрішніх ресурсів людини.

Крім того, арт-терапія характеризується такими ознаками:

-     знімає втому, зменшує негативні емоційні стани й прояви;

-     дає можливість на символічному рівні експериментувати з найрізноманітнішими відчуттями, досліджувати й виражати їх у соціально прийнятній формі;

-     створює умови для експериментування з відчуттями, стимулює розвиток сенсомоторних умінь та правої півкулі головного мозку, що відповідає за інтуїцію й орієнтацію в просторі;

-     розвиває відчуття внутрішнього контролю;

-     спирається на здоровий потенціал особистості, внутрішні механізми саморегуляції і зцілення;

-     дає змогу корегувати взаємини на основі любові й прихильності, і тим самим, компенсувати їх відсутність у сім’ї [3].

Підводячи підсумки проведеного теоретичного дослідження, зазначимо, що арт-терапія – це зцілення за допомогою будь-якої творчості. Розглянуті наукові твердження дають можливість з’ясувати суть арт-терапії, що передбачає терапевтичний і корегувальний вплив творчості на людину. При цьому у людини в арт-терапевтичному процесі виникають нові позитивні враження, емоції і потреби. Застосування даного методу дозволяє особистості аналізувати свої особливості, діагностувати рівень розвитку самосвідомості. Арт-терапія здатна простими засобами актуалізувати внутрішній потенціал кожної людини, сприяти встановленню гармонії особистості, формувати її творчу позицію.

 

Джерела та література:

  1. Возрастно-психологический подход в консультировании детей и подростков: учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений / Г. В. Бурменская, Е. И. Захарова, О. А. Карабанова [и др.] – М.: Академия, 2002. – 416 с.
  2. Карвасарского Б. Д Психотерапевтическая энциклопедия / Б. Д. Карвасарского — 2-е изд. — СПб. : Питер, 2002.
  3. Лебедева Л.Д. Практика арт-терапии: подходы, диагностика, система занятий / Людмила Дмитриевна Лебедева. – СПб. : Речь, 2003. – 256 с.
Коментарі до статті:
© inforum.in.ua, 2014 - 2024
+38 (068) 322 72 67
+38 (093) 391 11 36
inforum.in.ua@ukr.net