ГУБРИСТИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ СТАЛОГО ОРТОБІОЗУ ОСОБИСТОСТІ

Стабільний ортобіоз особистості є важливою умовою психологічного здоров’я та процвітання індивіда. Гармонія із собою є ключовим фактором самоактуалізації у сучасному суспільстві. Аналіз наукової літератури говорить про необхідність прийняття особистістю власних характеристик та особливостей. Проте не завжди цей процес є легким, інколи людині доводиться аналізувати власні чесноти та мотиви задля кращого розуміння себе.

Особистість формується не лише з соціально-прийнятних рис, великий вплив на неї мають також негативні характеристики – заздрість, честолюбство, жага влади тощо. Суспільство часто змушує індивіда відмовлятись від цих сторін власної особистості, характеризуючи їх як певну характерологічну ваду, з якою необхідно боротись та придушувати. Схожі мотиви можна прослідкувати у роботах Карла Густава Юнга. Вчений стверджує, що ті установки та риси, котрі не можуть бути прийняті людиною, формують автономну частину особистості - архетип Тіні [3]. Для людини дуже важливим  моментом в житті є його визнання та знаходження балансу між Тіню та Самістю. Боротьба з власною Тіню не є продуктивною, оскільки остання є складовим елементом Его людини.

Впродовж ортобіозу людина часто стикається з оцінкою власної особистості зі сторони оточення. Тому в залежності від соціуму ті чи інші її риси схвалюються або засуджуються. Так в сучасному суспільстві існує тенденція позитивного ставлення до альтруїзму, проте бажання досягнути власних цілей та здобути успіх нерідко розцінюються як надмірна амбіційність та честолюбство. Проте це бажання є таким же природнім, як і будь-яке інше, а тому перед нами постає питання доречності боротьби особистості з власними прагненнями. Цілком об’єктивним буде погляд на світ як на складну систему, на який не лише наші, але й бажання інших людей чинять вплив. Така ситуація неодмінно призводить до певного конфлікту інтересів і, як наслідок, до своєрідної боротьби за виживання. Тому такі риси як честолюбство, гординя, хитрість, амбіційність є важливими елементами адаптації до навколишнього середовища. Вони дозволяють людині мобілізувати власні ресурси та спрямувати сили на віднайдення свого місця в суспільстві. Тому, на нашу думку, робота з цими рисами та віднайдення балансу власної особистості є більш доречними, ніж боротьба з самим собою. Ми вважаємо, що розвиток губристичних рис особистості призводить до розвитку у людини самостійності, проникливості, вміння прогнозувати та планувати власні дії тощо.

Хитрість, амбіційність, бажання досягнути вершини не завжди чесними шляхами – усе це є важливими складовими губристичної мотивації. Цей термін був введений Ю. Козелецьким для характеризування прагнення людини отримати владу або досягнути вершини майстерності в соціумі [3]. Саме це бажання дозволяє людині повністю розкрити власні таланти та вміння, навчає адаптуватись до мінливих умов життя та розвиває флексибельність. Таким чином губристична мотивація нерідко є ключем до успішного досягнення кар’єрних вершин та опанування нових талантів [2].

Для нашого дослідження нами був використаний ряд методик: опитувальник «Губристична мотивація» К.І. Фоменко, тест EQ Н.Холла, опитувальник «Діагностика соціально-психологічних установок особистості у сфері мотивацій і потреб» О.Ф. Потьомкіної, шкала потреби в досягненні Ю.М. Орлова, тест цінностей Ш. Шварца, методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса, методика діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач Т. Елерса, опитувальник «Схильність до демонстративного споживання» О.С.Посипанової, методика «Діагностика мотиваційної структури особистості» В.Е. Мільмана. Статистична обробка отриманих даних та застосування методу множинного регресійного аналізу щодо масиву даних дозволили створити інформативну картину щодо вибірок респондентів з різними рівнями губристичної мотивації.

Так серед осіб з низьким рівнем губристичної мотивації виявились вираженні тенденції до орієнтації на егоїзм та ігнорування власного комфорту. Виходячи з цього ми стверджуємо, що невміння працювати з власними амбіціями та прагненнями призводить до більших проявів егоїзму. Людина не може правильно оцінити власні бажання, або ж засуджує їх і намагається боротись з ними. Небажання створювати для себе комфортні умови для життя може бути перенесення інфантильного бажання «покарати» себе за егоїстичні тенденції.

Коефіцієнти множинного регресійного аналізу (а) для вибірки респондентів із низьким рівнем ГМ

Примітка: a – залежна змінна «загальний рівень емоційного інтелекту»;

рівень достовірності: * р ≤0,05; **  р ≤0, 01.

Регресійний аналіз даних серед респондентів з середнім рівнем губристичної мотивації свідчать про зростання рівня самостійності та комунікабельності. Людина розузміє свої бажання та цілі, схильна планувати свої подальші дії для досягнення мети. Важливо й те, що у неї не проявляється яскрава схильність до гедонізму, а отже людина готова жертвувати власним комфортом задля реалізації власних планів. Крім того, вона проявляє більшу відкритість у комунікативній сфері.

Коефіцієнти множинного регресійного аналізу (а) для вибірки респондентів із середнім рівнем ГМ

Примітка: a – залежна змінна «загальний рівень емоційного інтелекту»;

рівень достовірності: * р ≤0,05; ***  р ≤0,001.

Серед осіб з високим рівнем губристичної мотивації домінує тенденція піклуватись про свій соціальний статус. Таким чином він є не лише цілю людини, але й засобом досягнення мети і забезпечення своєрідного захисту від невдач та життєвих негараздів. Досягнення визнання в суспільстві може відбуватися за рахунок демонстративного споживання. Людина орієнтується на результат та схильна будь-якими шляхами досягати мети.

Коефіцієнти множинного регресійного аналізу (а) для вибірки респондентів із високим рівнем ГМ

Примітка: a – залежна змінна «загальний рівень емоційного інтелекту»;

рівень достовірності: * р ≤0,05; ** р ≤0,01; ***  р ≤0,001.

Отже, базуючись на результатах проведеного дослідження постає ствердження про важливість губристичної мотивації для особистості людини. Не зважаючи на домінування в соціумі негативних упереджень щодо складових губристичної мотивації (гордості, амбіційності тощо), вона слугує ключем до успіху, оскільки високий рівень губристичної мотивації дозволяє розвинути важливі якості, такі як орієнтація на досягнення успіху, гнучкість та універсалізм. Людина задля досягнення мети вчиться виходити за межі норм та своїх можливостей, розвиває ті сторони своєї особистості, котрі не помічала раніше, що  говорить про вагомість губристичних рис у житті індивіда.

Список використаних джерел:

1. Козелецкий Ю. Человек многомерный / Ю. Козелецкий. – Київ: Лыбидь, 1991. – 285 с.
2. Фоменко К. І. Психологія губристичної мотивації субєкта діяльності : дис. докт. псих. наук : 19.00.01 / Фоменко К. І. – Харків, 2018. – 465 с.
3. Jung C. G. The Collected Works of C. G. Jung, Vol. 9, Part 1: The Archetypes and the Collective Unconscious / C. G. Jung, G. Adler, R. Hull., 1969. – 400 с. – (Collected Works of C.G. Jung).