ДО ПРОБЛЕМИ САМОЕФЕКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ В ПЕРІОД ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Сучасні умови життя в часі пандемії COVID 19 змінили багато форм роботи та навчання. В період карантину українські виші були змушені перейти на змішану та дистанційну освіту зі своїми студентами. Відсутність розподілу між домашнім місцем та робочим породив певні психологічні труднощі, актуалізував наявні проблеми організації навчання та роботи серед студентської молоді. Проблема самоефективності особистості постала на рівні суб’єктивного відчуття та реальної загрози, породжуючи негативні відчуття тривоги та загалом невпевненості у багатьох студентів. Сьогодні відомі психологічні теорії зарубіжних учених, котрі певним чином визначають понятійні аспекти самоефективності Ф. Херцберг, Л. Портер, Е. Лоулер, Д. Мак-Грегор, Д. Мак-Клелланд, В. Врум та інші [6; 9]. Часто говорять про концепцію самоефективності в рамках погляду на особистість А. Маслоу [6]. Автор соціально‑когнітивної теорії (Теорії соціального научіння) Альберт Бандура (Bandura, 1997; 2000), вважає, що «самоефективність – це усвідомлена здатність людини протистояти складним ситуаціям та впливати на ефективність діяльності і функціонування особистості в цілому» [1, с. 200]. Таким чином відповідно до трактування А. Бандури, даний психологічний феномен є наслідком трьох взаємопов’язаних головних джерел – поведінки, впливу оточення і особистісних факторів (віри, очікувань, самосприйняття, пізнання, прогнозування майбутнього, здатності до соціального навчання тощо) [1; 6; 9].

В сучасній психологічній літературі самоефективність визначають як інтегративну властивість особистості, взаємопов’язану із самооцінкою власних компетенцій, досягнень, наявністю мотивації, ефективного використання особистісних ресурсів, сил, власних пізнавальних процесів, тощо [2; 3; 4; 5; 7; 8; 9]. Дана якість є динамічною, здатна змінюватись відповідно до психологічного та фізичного стану, ситуативних умов та чинників. Кожній особистості важливо будувати самомотивацію заради поставлених цілей, завдань, планів, мрій. Досягнення поетапно конкретної мети підкріплює мотивацію особистості, відповідно підживлює відчуття само ефективності особистості. В умовах дистанційного навчання не усі студенти є зрілими особистостями, здатними до самоорганізації, виконання та утримання поставлених задач. Тому проблема само ефективності є важливою, адже вона виражається у здатності особистості реально оцінити певні труднощі, подолати їх на шляху до поставленої мети, досягнувши оптимального результату, використовуючи збалансованість власних ресурсів, психічних та фізичних сил. Відчуття самоефективності сприяє особистості зберігати внутрішній спокій, позитивний емоційний стан, будувати адаптаційні стратегії поведінки в умовах невизначеності, подолання труднощів, в період змін та трансформацій. Нами було проведено емпіричне дослідження суб’єктивного відчуття самоефективності в рамках мотиваційного підходу в умовах дистанційного навчання. Вибірку дослідження склали студенти денної та заочної форми навчання юридичного факультету, філології та факультету психології та соціології ВНУ імені Лесі Українки.

Загальна кількість опитаних – 126 осіб. За гендерною ознакою – вибірка не диференціювалась. Ми здійснили спробу дослідити суб’єктивну картину розвитку самоефективності в рамках психолінгвістичного дослідження крізь призму становлення професіоналізації студентської молоді в умовах карантину, дистанційного навчання.

Нами було запропоновано написати ессе про особливості освіти та самомотивації в період проживання пандемії COVID 19. Контент аналіз текстів засвідчив прихований зміст висловлювань про розвиток самоефективності щодо досвіду навчально-професійної діяльності: важливо «ставити мету, ціль», «визначати, розставляти пріорітети»; «необхідно вчитися мотивувати та самоорганізовувати себе»; «умій мріяти»; «розвивай лідерські якості», «породжуй нові підходи, нові способи навчання». В результаті контент аналізу, простежується головна тема текстів: необхідність саморозвитку, потреба навчатись в нових умовах, необхідність самоорганізовуватись, самодисципліновуватись в умовах дистанційного навчання. Зміст ессе дозволив здійснити інтент-аналіз опрацьованих  студентських текстів. Ми змогли виокремити смислові одиниці, що зводяться до «пропозицій»: 1) мотивувати (себе), 2) розвивати (себе). Загалом тональність тексту містить оптимістичний характер, що засвідчує про достаній рівень самоефективності студентської молоді. Головний інтенціональний зміст 95 % ессе засвідчує ідеї до адаптації в навчально-професійному становленні, прагненні до саморозкриття власних ресурсів, саморозвитку. Заклик 5 % ессе виражений у інтенціях студентів до бажання та готовності навчатись дистанційно. 87 % студентів у власній самооцінці емоціного стану засвідчили суб’єктивну тривогу із не можливістю безпосереднього прямого контакту із викладачем, труднощами інтернет зв’язку. 13% студентів виявили намір продовжувати начатись дистанціно, навіть по закінченні карантину.

Дане вивчення окресленої проблеми феномена самоефективності в студентської молоді в умовах дистанційного навчання не вичерпує усіх можливостей дослідження. Перспективним вбачаємо провести комплексне вивчення усіх характеристик самоефективності особистості як інтегративної властивості, досліджуючи емоційну, когнітивну, конотативну складову данного явища.

Список використаних джерел:

1. Бандура А. Теория социального научения / А. Бандура. – Санкт-Петербург : Евразия, 2000. – 320 с.
2. Гальцева Т.О. Види самоефективності особистості: їх характеристика та дослідження / Т.О. Гальцева // Науковий вісник Херсонського держ. ун-ту : серія Психологічні науки. – 2015. – Вип. 4. – С. 110-114.
3. Головина Е.В. Когнитивно-стилевая структура феномена уверенности / Е.В. Головина, И.Г. Скотникова // Психологический журнал. – 2010. – Т. 31.– №4. – С. 69-82.
4. Кревська О.О. Мотиваційна детермінація професійної самоефективності особистості / О.О. Кревська. // Психологічні перспективи. – 2017. – №30. – С. 86-95.
5. Ліпінська Н.Ф. Самоефективність особистості як психологічна проблема / Н.Ф. Ліпінська. – Вісник Одеського нац. ун-та ім. І.І. Мечнікова ; Психологія. – 2014. – Т. 19. – Вип. 4 (34). – С. 53-59.
6. Первин Л. Психология личности: теория и исследования / Л. Первин, О. Джон ; [пер. с англ. М. С. Жамкочьян под ред В.С. Магуна]. – Москва : Аспект Пресс, 2001. – 607 с.
7. Сняданко І. І. Дослідження рівня навчально-професійної самоефективності в студентів технічних університетів / І. І. Сняданко // Практична психологія та соціальна робота. – 2014. – №4. – С. 7 – 12.
8. Черножук Ю. Особливості самоефективності осіб з різним типом емоційності / Ю. Черножук // Наук. вісн. Миколаївського нац. ун-ту ім. В.О. Сухомлинського. Психологічні науки : збірник наукових праць / за ред. І. Савенкової. – № 2 (18). – Миколаїв : МНУ імені В.О. Сухомлинського, 2017. – С. 205 – 209.
9. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность : в 2-х т. / Х. Хекхаузен. – Москва : Педагогика, 1986. – Т.1. – 408 с.