ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ЛІДЕРСТВА У ПІДЛІТКІВ

Постановка проблеми. Сучасні дослідження проблеми лідерства доводять, що лідером стає особистість із лідерськими здібростями, яка здатна реалізувати їх у відповідних ситуаціях. Отже, існує об’єктивна потреба в лідерстві, проблема формування лідерських якостей підлітків у виховному процесі є актуальною.

Мета дослідження. полягає у вирішення проблеми оптимізації взаємин підлітків між собою та гармонізації їх взаємин в цілому, втілення у практику виховання підростаючого покоління принципу особистісно зорієнтованого підходу.

Перш за все вaжливo утoчнити і розмежувати поняття «лідерство». Під словом лідерство у психолoгії, як правило, розуміють прoцес соціальнo-психологічного впливу, коли індивід чи колективний суб'єкт управління з певним номерoм впливає на iнших людей з метою структурування взaмин в групi чи oргнізації. Вважається, що саме визначення таких цілей, структурування діяльності й стосунків під час виконання завдань спільноти, здійснення впливу на персонал становить сенс і сутність процесу керівництва [2].

У психологічному словнику лідерство – це соціально-психологічний феномен, що пов'язаний з динамічними процесами у малій групі; поняття, яке характеризує відношення домінування і підпорядкованості в групі. Лідерство є результатом дії як об'єктивних чинників (мети і завдань групи в конкретній ситуації), так і суб'єктивних (потреби, інтереси, індивідуально-психологічні особливості членів групи), а також це дії лідера як ініціатора й організатора групової діяльності [4].

Тому, як бачимо, лідерство – це складний соціально-психологічний процес групового розвитку, коли окремий індивід виконує роль лідера, тобто об'єднує, спрямовує дії всієї групи, яка очікує, приймає і підтримує його рішення. У результаті цього процесу відбувається виникнення та диференціація групової структури, її оптимізація і вдосконалення. Лідер – це такий учасник групи, який у значимих здатний здійснювати суттєвий вплив на поведінку інших її учасників [5].

Результати дослідження.

Проведеною методикою було опитування «Оцінка фахівця на лідерство», яке дозволяє виміряти рівень лідерських здібностей. Обрана саме ця методика, так як діти мають потребу до влади, мотивацію бути лідером. Були отриманні наступні результати:

Високий рівень лідерських здібностей мають – 3 учнів.

Середній рівень – мають 13 учнів.

Низький рівень має один учень.

Необхідно зазначити, що більша частина членів даної групи мають середній рівень лідерських здібностей.

Виходячи з даного дослідження, ми бачимо групу, в якої більша частина мають середній рівень лідерських здібностей.

Безпосереднє прагнення до лідерства, одна із характеристик підліткового віку. Саме тому, спілкування з однолітками, групою є важливою складовою підліткового віку, і успішність спілкування залежить саме від ступеня самореалізації в групі [9].

Функції лідера в групі можна розглядати з точки зору сфери активності групи. Активність будь-якої групи реалізується одночасно в двох планах: перший становить активність, спрямована на досягнення загальногрупових цілей, другий - активність, що забезпечує підтримку та розвиток відносин між членами групи [6], [4].

Якщо розглядати функції лідера з погляду психологічної сфери реалізації, то їх структуру можна представити інакше і виділити:

-     інформаційні функції, спрямовані на пошук і структурування інформації, а також на використання інформації у вирішенні проблем;

-     когнітивні функції, що забезпечують постановку загальногрупових цілей, осмислення і роз'яснення отриманої інформації і виникаючих завдань, визначення вимог та заходів, які пред'являє виникла задача, планування дій (власних і членів групи) по досягненню цілей і т.п .;

-     мотиваційні функції, спрямовані на спонукання себе та інших членів групи до діяльності для досягнення певних цілей;

-     афективні функції, що забезпечують зворотний зв'язок з членами групи, оцінку і прогноз їх відносин між собою, до цілей групи, її діяльності, самому лідеру;

-     координаційні функції, спрямовані на суміщення здібностей членів групи з рольовими вимогами, спостереження за змінами по зовнішній обстановці, перепроверку своїх дій і т.п. [11].

Функції лідера в групі можна представити також з точки зору рівня вирішення завдань, пов'язаних із задоволенням потреб більш широкого соціуму, в який входить група, членів групи та організації діяльності групи і самого лідера [10].

Можна також розглядати функції лідера з погляду самоорганізації групи як частини ширшого соціуму. У цьому випадку лідер буде здійснювати дві базові функції: збереження внутрішньої цілісності групи і її адаптації до зовнішніх умов.

У цьому випадку основними функціями лідера будуть:

-     виконання завдання (тобто досягнення загальногрупових цілей);

-     формування та збереження групи;

-     особистісний розвиток членів групи

Звичайно, перераховані моделі не вичерпують усього різноманіття лідерських функцій. Однак використовуючи їх, ми можемо при необхідності проаналізувати з різних сторін діяльність лідера і ефективність реалізації ним його функцій [1].

Висновки.

Тому, як бачимо, лідерство – це складний соціально-психологічний процес групового розвитку, коли окремий індивід виконує роль лідера, тобто об'єднує, спрямовує дії всієї групи, яка очікує, приймає і підтримує його рішення. У результаті цього процесу відбувається виникнення та диференціація групової структури, її оптимізація і вдосконалення. Лідер -  це такий учасник групи, який у значимих ситуаціях здатний здійснювати суттєвий вплив на поведінку інших її учасників.

Список використаних джерел:

1. Адаір Д. Мистецтво управляти людьми й самим собою. М .: Ексмо, 2006.
2. Корнєв М.Н. Соціальна психологія: підруч. [для студентів вузів]/
3. Кулі Ч. X. Людська природа і соціальний порядок: пров. з англ. М .: Ідея-Прес, Будинок інтелектуальної книги, 2000. С. 243.
4. Майерс Дж. Социальная психология. - Питер.: 2007 г. ? 794 с.
5. Савчин М.В. Вікова психологія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. ? К. : Академвидав, 2010. ? 360 с. (Альма-матер)
6. Скрипченко О.В Загальна психологія : Підручник. - К.: Каравела, 2009. - 464с.
7. Функціональні моделі лідерства розробляли.  І. Адізес, В. В. Добринін, Ф. Р. Дунаєвський, П. М. Керженцев, Р. Л. Кричевський, М. Маккол, X. Мінцберг, Р.X. Шакуров, Г. Черч, А. Файоль, Г. Юкл та ін.
8. Цит. по: Кричевський Р. Л., Дубовська Є. М. Соціальна психологія малої групи: навч. посібник М .: Аспект Пресс, 2001.
9. Шакуров PX Про структуру функцій управління школою // Радянське школа. 1974. 4. С. 18-27; Його ж. Соціально-психологічні проблеми керівництва педагогічним колективом. М .: Педагогіка. Тисяча дев'ятсот вісімдесят дві.
10. Ягоднікова В.В. Виховання лідерів [Текст] / В.В. Ягоднікова // Виховна робота в школі. - 2009. - № 10, жовтень. - С. 2-36.
11. Zaccaro S., Rittman Л. & Marks М. Л. Team Leadership // The Leadership Quarterly. 2001. Vol. 12. P. 451-483.