ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ПОЯВУ ТА РОЗВИТОК ТРИВОЖНОСТІ У ОСОБИСТОСТІ

Актуальність дослідження. У наш час соціальні медіа дедалі частіше використовуються для зв’язку, споживання новин та обміну інформацією. Медіа стали основою нашого життя, взяли над людиною контроль. Вони мають значний вплив на культуру, економіку та формують світогляд особистості, її погляд на світ. Таким чином медіа системи побороли комунікаційні бар’єри та дали можливість виражати свої почуття та емоції.

Хоча це принесло багато переваг, що дозволяє нам легко спілкуватися з друзями та родичами по всьому світу, руйнувати міжнародні кордони та культурні бар’єри, соціальні медіа мають свою ціну. Вони негативно впливають на наше життя, оскільки позбавляють затишку, що ми колись надавали одне одному, замінюючи реальне спілкування на віртуальне. Це спричиняє втрату довіри до іншого, створює сумнів та навіть небезпеку для споживача інформаційного простору, позбавляє нас самоконтролю та здатності мислити самостійно. А натомість, створює передумови для появи проявів тривожності. Отже, вищезазначені фактори і актуалізують розгляд даної проблеми.

Мета статті полягає у теоретичному та емпіричному аналізі впливу засобів масової інформації на появу та розвиток тривожності у особистості.

Аналіз основних публікацій. Аналіз наукової літератури показав, що ця проблема останнім часом викликає все більший інтерес дослідників і практиків, про що свідчить стрімкий ріст кількості досліджень та публікацій з питань впливу засобів масової інформації на психічне здоров’я індивіда [4; 5].

Актуальними є і праці дослідників присвячені аналізу різних аспектів функціонування ЗМІ в суспільстві. Зокрема, Н. В. Костенко розглядає теоретичні та методологічні засади функціонування ЗМІ, цінності і символи у масовій комунікації. Особливості діяльності ЗМІ, місце та роль мас-медіа, зокрема в українських реаліях, досліджують Л. В. Губерський, В. А. Вергун, В. Ф. Іванов, А. З. Москаленко та ін. Позитивні та негативні аспекти впливу засобів масової інформації, передусім, на молоде покоління вивчає  В. Ю. Степанов. В роботах М. М. Матвійчук представлені дослідження організації медіаосвіти в соціально-педагогічній сфері [3].

Виклад основного матеріалу. Засoби масoвої інформації – це потужний чинник впливу на свідомість людей і осoбливо підлітків з незміцнілою самосвідомістю та несформованим світоглядом [4].

Дослідники спробували з’ясувати, як медіа впливають на загальний рівень тривожності, сон і концентрацію уваги. Дослідження, опубліковане в журналі «Комп’ютери і поведінка людини» (Computers and Human Behaviour) [7], встановило, що люди, які користуються сімома і більше мережами, мають втричі вищий загальний рівень тривожності, ніж користувачі 0-2 платформ.

Більшу частину свого історичного існування люди перебувати у темряві, і тільки в останні століття у наших будинках з’явилося штучне освітлення. Разом із прогресом виникла і загроза нашому здоров’ю, як фізичному, так і психічному [2]. Дослідники визначили, що це освітлення пригнічує вироблення гормону мелатоніну, який сприяє сну. Найгірше впливає на нього саме блакитне світло від екранів ноутбуків та телефонів. Тобто, звичка, що притаманна багатьом людям, перевіряти стрічку новин у соціальних мережах безпосередньo перед сном, погано впливає на якість сну і відповідно провокує появу безсоння, апатії та тривожності у людини [1].

Окрім того, що соціальні медіа є джерелом депресії та тривоги, це також відоме джерело стресу для своїх користувачів. Опитування, що було проведене серед матерів, показало, що 42% досліджуваних, що використовують додаток Pinterest для обміну фотографіями, зазначили, що відчувають тривогу після використання цієї мережі [6].

За результатами емпіричного дослідження нами було визначено, що у 24 % досліджуваних рівень суб’єктивної тривожності є високим. Це означає, що на час проведення дослідження вони почуватися стурбовано, відчувати дискомфорт та страх. 57 % опитуваних відчувають тривожність на середньому рівні, відчувають легку напругу, проте для них цей стан ще не є критичним, відчувають легку скутість, дещо засмучені. Натомість, 19 % досліджуваних мають низький рівень ситуативної тривожності. Це означає, що вони не відчували ніякої загрози на момент опитування, почувалися впевнено та радісно, вони спокійні, перебувають у стані внутрішнього задоволення. Також за результатами методики нами було визначено рівень особистісної тривожності опитуваних. У 33 % опитуваних особистісний рівень тривожності на високому рівні, 51 % досліджуваних відчувають середній рівень вираженості тривожності, що теж є досить високим показником та характеризує їх як кволих і дещо розгублених осіб, а 16 % натомість майже не відчувають тривожності, оскільки вона на низькому рівні.

Загальний рівень тривожності у 28,5 % досліджуваних на високому рівні, 54% – на середньому та у 17,5 % – на низькому.

Висновки. Підсумовуючи, варто зазначити, що незважаючи на позитивну користь швидкого обміну інформацією, засоби масової інформації дозволяють людям створювати фейкові особистості та поверхневі зв’язки, викликають депресію та є основним інструментом вербування злочинців та терористів. Нарешті, оскільки соціальні медіа відносно нове явище та проведені дослідження впливу також є досить новими, переваги ЗМІ наголошуються досить часто, на відміну від їх негативних аспектів, які дуже рідко обговорюються публічно.

Нами було визначено, що засоби масової інформації впливають на появу та розвиток проявів тривожності. Активні користувачі, що знаходяться у мережі більше 4 годин на день та складають 28,5 % мають високий рівень особистісної та ситуативної тривожності, 54 % опитуваних мають середні рівень вираженості тривожності та у 17, 5 % тривожність на низькому рівні.

Список використаних джерел:

1. Анхимова Р. В. Психологические особенности влияния СМИ на личность // Международный журнал экспериментального образования. – 2015. – № 3-3. – С. 359-365
2. Буданцев, Ю.П. Социология массовой коммуникации / Ю.П. Буданцев. М.: Издательство МНЭПУ, 2014. – 111 с.
3. Крат Д. А. Вплив засобів масової інформації на розвиток особистості у підлітковому віці / Д. А. Крат. // Серія 12 : Психологічні науки. – 2016. – №4. – С. 241–247.
4. Назаров М. М. Массовая коммуникация в современном мире: методология анализа и практика исследований / М. М. Назаров. – М. : УРСС. – 2006 – 311с.
5. Филатова О. Г. Социология массовой коммуникации / О. Г. Филатова – М. : Гардарики, 2006. – 303 с.
6. Чачановский А. А. Инстанция истины: СМИ и жизнь: возможность, поиск, ответственность. / А. А. Чачановский. — М: Политиздат, 1987. — 265 с.
7. Computers in Human Behavior [Електронний ресурс]. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://www.journals.elsevier.com/computers-in-human-behavior.