КОПІНГ-ПОВЕДІНКА СПІВРОБІТНИКІВ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ

У статті розглянуто існуючі напрацювання з проблематики психологічних особливостей працівників правоохоронних органів, виявленні особливості пристосування та вирішення кризових, стресових ситуацій, що дає можливість корегувати наявні проблеми. Проведено теоретичний аналіз сучасних українських та зарубіжних досліджень, присвячених стрес – долаючій поведінці. Описано особливості долаючої поведінки в різних аспектах життя особистості. Узагальнено, що чим ширший діапазон копінг-стратегій, які використовує особистість, тим вищий показник її благополуччя, більш варіативні вектори її життєконструювання. Перспективою подальших досліджень є проведення глибшого теоретичного аналізу копінг-поведінки й особливостей її прояву в осіб із різним травматичним досвідом.

Ключові слова: психологічні особливості професійної діяльності співробітників патрульної поліції, психологічно напружені ситуації, копінг-стратегія, захисні механізми, адаптація особистості до професійної діяльності, копінг-поведінка у психологічно напружених ситуаціях, конструктивна копінг-поведінка, стрес-долаюча поведінка, психологічне здоров’я.

Постановка проблеми. Діяльність фахівців правоохоронних органів спрямована на захист суспільства від злочинців, завжди протікає в екстремальних умовах і піддається впливу численних стресових факторів. Останні роки, які наша країна прожила в умовах невизнаної війни з постійними територіальними, соціальними, демографічними та економічними втратами, підняли проблему функціонування психіки працівників правоохоронних органів на новий рівень дослідження, показавши тим самим величезне поле для досліджень та можливості для розвитку правоохоронної сфери за рахунок збагачення наукових даних про наявні проблеми в цій області.

Мета нашої статті полягає у аналізі теоретичних положень про дослідження явища стрес-долаючої поведінки працівників правоохоронних органів, виявленні особливостей сформованості у них копінг-стратегій для подолання кризових ситуацій.

Виклад основного матеріалу дослідження. Копінг є індивідуальним методом взаємодії особистості із ситуацією відповідно до власної логіки, значенням цієї ситуації у житті особистості та наявними у неї психологічними можливостями [7].

Дослідниками стресу розроблена безліч класифікацій реакцій на стрес та типів поведінки в ситуації стресу [1]. Кожна людина індивідуально, по-своєму переживає стрес. Відповідно від сили стресових подразників, тривалості, частоти їх виникнення, індивідуально-психологічних параметрів особистості, формуються характерні для неї способи подолання стресу – стрес-долаючі копінг-стратегії.

Вітчизняними психологами поняття копінгу інтерпретується як одна із форм психологічного подолання стресу.

А. Маслоу зазначає: копінг є готовністю особистості до вирішень життєвих проблем через пристосування до обставин, що склалися. При цьому передбачається наявність сформованого уміння використовувати різноманітні засоби, спрямовані на подолання стресу [6]. Вибір активних форм поведінки забезпечує підвищення вірогідності усунення стресогенних факторів на особистість. Зазначене вміння пов’язується із «Я-концепцією», емпатією, локусом контролю та умовами середовища. Прийнято вважати, що копінг є антононімічним явищем стосовно експресивної поведінки [3].

Виділено три основні методи подолання стресових ситуацій: оцінка ситуації, втручання в неї, уникання. Також виділено пасивні (неконструктивна поведінка) та активні (конструктивна поведінка) методи реагування на стресові ситуації [3].

Р. Лазарус та С. Фолькман [8] трактують копінг  якості динамічного процесу, який може бути визначений суб’єктивним переживанням ситуації, стадіями розвитку, на яких перебуває конфлікт, сутичкою особистості із зовнішнім світом. Згідно із цим визначенням, психологічне подолання є сукупністю когнітивних та поведінкових зусиль особистості, котрі спрямовуються на редукцію впливу стресогенних чинників.

Активна форма копінг-поведінки, активне подолання є цілеспрямованим усуненням або послабленням впливу стресової ситуації. Пасивна копінг-поведінка, або пасивне подолання, передбачає використання різного арсеналу механізмів психологічного захисту, які спрямовані на зниження емоційної напруги, а не на зміну стресової ситуації [8].

Серед детермінант особистісних стратегій копінг поведінки визначають самооцінку, локус-контроль, стать, вік, самоприйняття, рівень тривожності, соціальний та професійний досвід (І. О. Корнієнко, С. А. Хазова, Т. Л. Крюкова, Г. Ю. Каленська, Е. Dоuvаn, R. Kulkа, J. Vеrоff та ін.).

Узагалі, прийнято вважати, що існує декілька рівнів у структурі подолання стресових ситуацій: копінгові дії → копінг-стратегії → копінг-стилі → копінг-поведінка.

Таким чином, подолання стресу передбачає використання власних стратегій, що базуються на особистісному досвіді та наявного психологічного резерву – копінг-ресурсів – стосовно стабільних особистісних характеристик та стресових ситуацій, завдяки чому відбувається розвиток методів їх подолання [4].

Копінг-стратегія – це узагальнююче поняття для системи заходів, спрямованих людиною на подолання стресових ситуацій. Загальновідомим є той факт, що стресові ситуації супроводжуються складністю, невизначеністю та тривогою. Копінг-стратегії дозволяють ці фактори подолати. Такі стратегії можуть носити емоційний чи поведінковий характер. У вітчизняній психології послуговуються терміном «подолання» для опису копінг-стратегій. Суть такого подолання полягає у здатності людини подолати життєві труднощі (або ж мінімізувати їх вплив на власний організм).

Копінг-реакції – це індивідуальні методи боротьби зі стресовими ситуаціями, що розробляються кожною людиною. На даний момент дослідження копінг-реакцій та копінг-поведінки займають чільне місце у вивченні стресу та його наслідків. Окрім адаптації до стресових ситуацій серед задач копінг-поведінки також ослаблення надмірних стресових реакцій організму.

Копінг-стратегії із конструктивним характером прийнято поділяти на окремі групи: поведінкові стратегії, когнітивні стратегії, спеціальні технічні прийоми, спрямовані на зняття емоційного напруження.

Поведінкові стратегії включають у себе різноманітні методи зміни діяльності та фізичної активності, завдяки чому реалізується редукція зайвої напруги.

Фізична активність включає в себе не лише заняття спортом, а й фізичну працю взагалі. Перевагою такого методу є те, що фізична активність досить ефективно мінімізує напругу, підвищуючи при цьому емоційний тонус (завдяки вивільненню значної кількості ендорфінів).

Підбір видів діяльності, спрямованих на мінімізацію напруги, проводиться індивідуально через значне розмаїття. Досить часто відмічається ефективність водних процедур у редукції зайвого напруження [5].

Ще один ефективний когнітивний прийом – позитивне переформулювання. Прийом полягає у зміні формулювання проблеми таким чином, щоб у ситуації, що виникла, можна було знайти позитивні моменти.

Спеціальні техніки, спрямовані на зняття емоційного напруження базуються на різноманітних методиках релаксації, візуалізації, заняттях йогою тощо. Такі навики, спрямовані на редукування стресу, можна виробити самостійно завдяки методу проб та помилок (хоча значно більша ефективність спостерігається після підбору методу завдяки спеціалізованій психологічній допомозі).

Працівники правоохоронних органів у силу особливостей професійної діяльності практично постійно стикаються з дією стрес-чинників [2]. Отже, можна припустити, що в них сформовано загальні поведінкові особливості, що виявляються як реакції на дію стресових факторів.

Учасники процедури дослідження. До участі у дослідженні було залучено 50 правоохоронців віком 23-33 років (середній вік – 28 років), усі досліджувані чоловіки. Дослідження проведено протягом 2019-2020 років на базі патрульної поліції Волинської області.

Методики дослідження. Для діагностики особливостей копінг-поведінки працівників правоохоронних органів використовувались методика «Діагностика копінг-механізмів» (Е. Хейм); методика «Копінг-поведінка в стресових ситуаціях» (адаптований варіант методики Н.С. Ендлера, Д.А. Паркера); методика «Фрайбургський багатофакторний особистісний опитувальник» (FPI); та «Багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність»» (МЛО-АМ) (А.Г. Маклаков, С.В. Чермянін).

Висновки та перспективи подальшого дослідження.

У контексті теоретичного та практичного матеріалу нашої роботи ми прийшли до висновку, що досягненню комфортного психологічного стану та психофізіологічного здоров’я сприяє ефективна стрес-долаюча поведінка, яка визначається їх професійно-особистісними якостями.

Згідно отриманих результатів дослідження стратегій стрес-долаючої поведінки правоохоронців було виявлено такі особливості розвитку: переважання середнього та високого рівня використання когнітивних копінг-стратегій (аналіз труднощів, пошук способів вирішення ситуації, розставлення пріоритетів, віра у себе, в Бога, оцінка власних можливостей), низький та середній рівень прояву емоційних копінг-стратегій (обурення, придушення власного емоційного стану, безнадійність, емоційне відреагування, перекладання відповідальності на інших), низький та середній рівень поведінкових копінг-стратегій (співпраця, спілкування з старшими, досвідченішими людьми, пошук соціальної підтримки серед оточуючих, активна підтримка інших, уникнення думок про стрес через замученість у певні види діяльності).

Дослідження особливостей особистісної сфери виявило у досліджуваних високе вираження таких характеристик: комунікабельність, врівноваженість, інтровертованість та маскулінність.

Дослідження копінг-механізмів виявило: переважання низького та середнього рівня прояву проблемно-орієнтованого копінгу (раціональність та розсудливість у прийнятті рішень), низький та середній рівень емоційно-орієнтованого копінгу (зосередженість на власних переживаннях, глибоке переживання розчарування, страху, відчаю, схильність до самозасудження), низький та середній рівень прояву копінгу орієнтованого на уникнення (відволікання від стресової чи критичної ситуації за допомогою виконання інших видів діяльності).

Дослідження особливостей адаптації виявило, що у опитаних  спостерігається середній та високий рівень адаптаційних здібностей та нервово-психічної стійкості.

Список використаних джерел:

1. Бодров В. А. Психология профессиональной деятельности / В. А. Бодров. – М. : Институт психологи РАН, 2006. – 623 с.
2. Левенець А. Є. Стрес-чинники в діяльності працівника пенітенціарної служби / А. Є. Левенець // Сучасна наука – пенітенціарній практиці : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 24 жовтня 2013 р.) / відп. ред. І. М. Копотун, С. Г. Стеценко – К. : Інститут кримінально-виконавчої служби, 2013. – С. 307–309.
3. Либина А.В. Совладающий интеллект: человек в сложной жизненной ситуации. / А.В.Либина. – М. :Эксмо, 2008. - 400 с.
4. Гринберг Д. Управление стрессом. / Д.Гринберг. – СПб.: Питер, 2002. – 496 с.
5. Малкина-Пых И.Г. Психосоматика: Справочник практического психолога.  / И.Г.Малкина-Пых. – М., 2005. – 992с.
6. Маслоу А. Самоактуализация. / А.Маслоу. // Психология личности: тексты. Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, А.А.Пузырея. - М.: МГУ, 1982. – 288 с.
7. Нартова-Бочавер С.К. «Coping-behavior» в системе понятий психологии личности. / С.К.Нартова-Бочавер. // Психологический журнал. – 1997. - №5. – с.20-30.
8. Folkman S., Lazarus R. An analysis of coping in a middle-age-community sample // Jornal of Health and Social Behavior. 1980. Vol.21.P219-239.