ВІКОВА ДИНАМІКА УЯВЛЕНЬ ПРО СІМ’Ю

Постановка наукової проблеми та її значення. Погляд на сучасний розвиток суспільства визначає низку важливих практичних та наукових питань і завдань стосовно сімейних стосунків. Як показує аналіз літератури на тему стосовно вікової динаміки уявлень про сім’ю, можна виділити такі площини, яких стосується дана тема : дослідження в сфері взаємовідносин Батьки – Діти, стосунки між шлюбними партнерами, сучасні трансформації інституту сім’ї, сім’я як цілісна система, сім’я як соціальний інститут.

Аналіз наукових досліджень та публікацій. Вікові особливості та етапи становлення індивідуальних уявлень про світ були предметом дослідження таких науковців : Ю. Аксьонової, І. Бушая, Е. Еріксона, М. Зінов’євої, І. Кона, М. Лісіної, Д. Медвєдєва, І. Маякової, В. Мухіної, М. Осоріної, О. Сапогової та ін. Такі науковці як Т. Андреєва, С. Ковальов, Н. Москвічева, С. Моцарь, О. Рижкова, Л. Шнейдер; рольові очікування та домагання розглядались в працях таких науковців : Алёшина Ю.С., Гозман Л.Я., Ішмуратов  В.А., Лященко Н.О., Н. Волковой.

Мета дослідження. Дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні вікової динаміки уявлень про сім’ю.

Виклад основного матеріалу. Динаміка вікового уявлення про сім’ю бере свій початок у батьківсько-дитячих взаємостосунках. У кожної особистості з народження є приклад, модель поведінки, з якої починається формування уявлень про роль свою, свого партнера і сім’ї. Сім'я є першорядним інститутом соціалізації дитини, має безпосереднє значення для його всебічного розвитку. Від родини багато в чому залежить становлення дитини як особистості. Саме в родині дитина вперше відчуває любов і турботу, вчиться їх прояву. В родині закладається ставлення до себе, інших людей, світу, природи.

Досліджуючи уявлення про сім’ю особистостей різної вікової категорії, можна прослідкувати зміни у формуванні уявлень сім’ї. Важливим фактором динаміки бачень респондентів сім’ї є той факт, що на різних вікових етапах уявлення респондентами обов’язків членів своєї статі і обов’язків членів протилежної статі є зміненими. При розвитку бачення сім’ї, розвиваються і рольові очікування. Рольові очікування є залежними як і від віку респондента, так і від стажу шлюбу, в якому перебуває респондент нашого дослідження.

Найперші уявлення і образ світу створюються в родині, тоді як цей перший образ і бачення світу є «віддзеркаленням» образу світу дорослих, котрі є оточенням дитини. В період вікової динаміки, що припадає на вік молодшого школяра, в дитини вже сформовані певні бачення сім’ї, проте в даний відрізок часу відбуваються такі важливі становлення та зміни, як початок приналежності до певної статі, тобто дитина починає розуміти відмінність між чоловіком та жінкою, відбувається формування основних якостей особистості, розвиваються окремі пізнавальні процеси, такі як самосвідомість та унаслідування норм моралі. Відповідно, відбуваються і зміни уявлення сім’ї.

Досліджуючи динаміку уявлення про сім’ю в підлітковому віці особистості, можна зазначити, що, на відміну від дитячого віку, в даний період видозмінюються ставлення до певних емоційних компонентів сім’ї, видозмінюється бачення функцій, розвивається формування бачення рольових очікувань вже не «батька» а «чоловіка», не «матері» а «жінки» в світі сімейних взаємостосунків, яскраво вираженими стають моральні критерії, за якими підліток оцінює себе та інших. Загалом, в підлітковому віці, за динамікою уявлень сім’ї відносно дитячого віку, можна спостерігати розширення спектру аналізу сімейних стосунків та рівня їх налагодження задля узгодженого прийняття партнера, що спостерігається вже у старшому підлітковому віці, коли підліток починає свої перші стосунки із партнером протилежної статі.

У юнацькому віці самосвідомість характеризується своїм головним продуктом – уявленням про себе, образом Я, який може набувати різної модальності. Образ Я є результат самопізнання, форма узагальненого уявлення людини про себе. Образ Я включає уявлення про себе як про жінку чи чоловіка; певний зміст інтересів, нахилів, ціннісних орієнтацій. Основу, ядро образу Я складає самооцінка, яка є однією з умов успішної діяльності особистості. В юнацькому віці динаміка уявлень про сім’ю набуває вже нового бачення. Юнацький вік має вирішальне значення в ґендерному розвитку індивіда, в становленні особистості майбутнього сім’янина. На цьому віковому етапі соціальна ситуація полягає у прагненні соціального і особистісного самовизначення, що передбачає орієнтування і визначення свого місця у світі дорослого [3]. Молоді люди вже мають сформовані уявлення сім’ї, бачення свого «Я», мають уявний образ партнера. Соціальна ситуація розвитку полягає в активному залученні в сферу суспільного виробництва, сферу трудової діяльності, а також створенні власної сім'ї і вихованні дітей. Суб'єктивно соціальна ситуація розвитку визначається прагненням до самостійності, незалежності і, головне, відповідальності. Усвідомлення особистої відповідальності за своє життя і життя близьких, готовність прийняти цю відповідальність - ключове переживання соціальної ситуації розвитку ранньої дорослості [1].

Віковий період пізньої дорослості характеризується динамікою генеративності або ж стагнації. В людей даного періоду закріплюються наявні принципи та відсуваються ті уявлення, котрі виявляються неефективними або ж негативними, більш виражене наявне бажання допомогти іншим людям та страх, що не встиг щось значуще зробити  в житті. Значна кількість партнерів в даному періоді переживає багато змін, які торкаються усіх факторів провідних діяльностей особистостей [2].

Соціальна ситуація розвитку у старості, зокрема на її початку пов’язана із відходом від активної участі у виробничому житті суспільства та виходом на пенсію. У цей час, на думку М.В. Єрмолаєвої, людина стикається з вибором між соціальним та індивідуальним життям. Саме цей вибір і визначає стратегію подальшої адаптації до старості, і, відповідно, структуру емоційних переживань у цьому віці [1].

Ґрунтуючись на фундаментальних положеннях розуміння особистості як активного суб’єкта діяльності і відносин зі світом, соціальні очікування розглядаються як прояв самосвідомості особистості, базовий психологічний механізм саморегуляції поведінки, а також як компонент соціальних цінностей і ціннісних орієнтацій особистості [6]. Кожна людина виконує в суспільстві безліч соціальних ролей. У зв'язку з цим виникає проблема рольового конфлікту [4]. Рольові позиції особистість набуває ще з дитинства, коли в ході формування уявлень про сім’ю спостерігає і набуває певного бачення своєї майбутньої ролі і рольових очікувань стосовно сімейних цінностей. Адже першими, хто формує певну роль і певні рольові очікування дитини є люди, що її оточують з народження, тоді й починається формування позицій, бачень і хід вікової динаміки уявлень.

Аналіз впливу рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування потребує визначення сімейно-рольової сумісності. Адже сімейні рольові очікування, їх узгодженість, є показником сумісності саме такого рівня. Змістом сімейно-рольової сумісності є співробітництво шлюбних партнерів у галузі реалізації сімейних функцій [5].

Висновки. Теоретичний аналіз теми «Вікова динаміка  уявлення про сім’ю» дозволив зробити наступні висновки стосовно того, що сфера уявлення про сімейні взаємостосунки є змінним поняттям, залежним від вікового етапу зростання особистості. Вивчаючи наукові джерела, ми виділили такі основні етапи, де відбуваються зміни стосовно уявлень сім’ї та її ролі : дитинство, молодший шкільний вік, підлітковий вік, юність, молодість, дорослість, вік літніх  людей.

Найперші уявлення і образ світу створюються в родині, тоді як цей перший образ і бачення світу є «віддзеркаленням» образу світу дорослих, котрі є оточенням дитини, проте в період підліткового зростання відбуваються зміни уявлення сім’ю стосовно видозміни певних емоційних компонентів, бачення функцій сім’ї, розвивається формування бачення рольових очікувань в світі сімейних взаємостосунків, яскраво вираженими стають моральні критерії, за якими підліток оцінює себе та інших. У юнацькому віці головним продуктом є уявлення про себе, що може набувати різної модальності та відігравати головну роль в динаміці уявлень світу сімейного життя. Віковий період пізньої дорослості характеризується динамікою стагнації, тобто закріплюються основні погляди, натомість неефективні погляди та уявлення втрачають місце в житті людини. Соціальна ситуація розвитку у старості пов’язана із відходом від активної участі у виробничому житті суспільства та виходом на пенсію.

Сімейні партнери, маючи певні рольові очікування та домагання в шлюбі, демонструють зміну цих компонентів життя, залежно від вікових етапів формування уявлень про сім’ю.

Подальший аналіз даної теми повинен стосуватись дослідженню змін в різних сферах вікової динаміки уявлень сімейного життя партнерами шлюбу та самотніх людей. Тому як ми визначили, що предмет дослідження, а саме   не є сталим процесом, є сенс проводити оновлення тієї інформації, що можна вважати застарілою, не актуальною. Сучасна сім’я характеризується значними структурними та змістовими трансформаціями, що спричиняють зміну її функціонування як системи. Глибоке вивчення цих трансформацій та їх наслідків є одним із перспективних, малорозроблених напрямків психологічних досліджень сім’ї.

Список використаних джерел:

1. Єрмолаєва М. В. Психология развития. Методическое пособие для студентов заочной и дистанцеонной форм обучения / М. В. Єрмолаєва. – Москва : МПСИ, 2003 – 376 с.          
2. Круглов Б.С. Правовое сознание как элемент психологической подготовки молодежи к семейной жизни / Борис Самойлович Круглов // Вопросы психологи. – 1986. – № 4. – 108 с.
3. Лященко Н.О. Подружні ролі в молодіжній сім'ї / Наталія Олександрівна Лященко // Київ : Український соціум. – 2007. – №1. – 16-23 с.
4. Обозов Н. Н. Диагностика супружеских затруднений / Н. Н. Обозов, А. Н. Обозова// Москва : Психологический журнал. –1982. – № 2. – 54 с.
5. Обозов Н.Н. Три подхода к исследованию психологической совместимости / Н.Н.Обозов, А.Н.Обозова // Москва : Вопросы психологии. – 1984. – №2. – 112 с.
6. Федоренко Р. П. Психологія молодої сім’ї та сімейна криза : монографія / Р. П. Федоренко. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім.Лесі Українки, 2007. – 168 с.