Постановка наукової проблеми та її значення. Проблема подолання міжособових конфліктів є актуальною для будь-якої сфери людської взаємодії, у тому числі й у групі підлітків. Учнівська група надає підлітку можливість побудувати нові стосунки із самим собою та з іншими, допомагаючи зрозуміти себе, своє призначення, дозволяє випробувати почуття ризику й спробувати свої сили в ситуації змагання. Під впливом референтної групи однолітків складаються правила поведінки підлітків, для яких важливо не просто спілкуватися з однолітками, бути разом з ними, але і, головне, займати серед них задовільне становище. Міжособові конфлікти при цьому можуть відігравати як позитивну так і негативну роль.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наш час основна увага в психології та педагогіці приділяється вивченню наступних напрямків: конфлікти в колективі школярів (В. М. Афоньковой, Е. А. Тімоховец); сутність конфліктів, їх причини в підліткових колективах (Б. С. Аліша, Т. А . Чистякова); підготовка майбутніх вчителів до розв’язання конфліктів (Г. М. Болтунова); конфлікти між учнями і вчителем (О. Н. Лукашенок, Н. Є. Щуркова ). В останні роки ідея про визначальну роль конфліктів у розвитку особистості дитини та формуванні міжособистісних стосунків стала в психології та педагогіці загальновизнаною. Тільки сильна особистість, здатна конструктивно вирішувати конфлікти, а не уникати їх, готова жити і працювати в безперервно мінливому світі, здатна сміливо розробляти власні
стратегії поведінки, самостійно і нетрадиційно мислити, здійснювати моральний вибір і нести за нього відповідальність перед собою і суспільством. Психологічний супровід роботи педагога з конфліктними підлітковими групами, оптимізація особистісних стосунків учасників цих груп потребують досліджень соціально-психологічних умов їх формування та функціонування.
Метою дослідження є з’ясування соціально-психологічних особливостей конфліктної підліткової групи.
Виклад основного матеріалу. Мала соціальна група – це група людей, які об’єднані спільною діяльністю, спільними цілями і інтересами, і які знаходяться в безпосередніх взаємовідносинах один з одним. Кількісний склад малої групи може бути від двох-трьох чоловік до декількох десятків членів[1].
Груповий конфлікт – це протистояння, в якому хоча б одна із сторін представлена малою соціальною групою.
У підлітковому і юнацькому віці найбільш значущою стає сфера спілкування з однолітками, в якій переважають дві тенденції: прагнення до спілкування і прагнення отримати визнання, бути прийнятим у даній групі, тобто: вміти познайомитися з симпатичною людиною; вільно почувати себе в компанії, поділяючи норми й інтереси значущої для нього групи; відчувати, що при спілкуванні з однолітками він не втрачає індивідуальність, може висловлювати свої думки і висловлювати почуття. У процесі спілкування оформляються спільні погляди на життя, на відносини між людьми, на своє майбутнє, іншими словами - формуються особистісні смисли життя. При цьому молоді люди вступають в певні відносини один з одним і з дорослими в залежності від різних завдань і вимог життя, орієнтуючись на особистісні особливості і якості людей, свідомо підкоряючись нормам і правилам, прийнятим у суспільстві. Сучасна молодь перебуває в складних умовах реальної ситуації швидко змінити стиль життя, ідеології, системи цінностей. І, як правило, потреба молодих людей у сприятливому довірчому спілкуванні з однолітками (яке є необхідним умовам психічного і особистісного розвитку) не отримує свого задоволення. Бажання домогтися визнання з боку однолітків, породжуючи у підлітка прагнення відповідати їх вимогам, чинить серйозний вплив на моральний розвиток школяра [3].
Істотний вплив на поведінку починають надавати норми, які стихійно складаються в групі однолітків. Група захищає підлітка, дає йому підтримку, одночасно вона пред’являє до нього надзвичайно жорсткі вимоги. Більше того, підлітки бувають не тільки байдужі, але й жорстокі по відношенню до тих, хто їм не подобається. Групові норми є не єдиними регуляторами внутрішньо групового спілкування. В ході свого функціонування група виробляє свої традиції, свою систему цінностей, особливу мову. Будь-яка група є складним соціально-психологічним утворенням, в ній одночасно може функціонувати формальна і неформальна система відносин. Причому, група знаходиться в складній системі взаємовідносин з іншими групами. Іншими словами в групі, відображається все різноманіття, яке існує в суспільстві, а тому в ній можуть відбуватися найрізноманітніші конфлікти, а саме: внутрішньоособистісний конфлікт (через внутрішньогрупові проблеми, який принесений ззовні, і викликає внутрішньогрупову напругу); міжособистісний конфлікт (ціннісно-нормативний, статусно-рольовий, психологічної несумісності); конфлікт між особистістю і групою; конфлікт між підгрупами в окремій групі; конфлікт між формальною і неформальною системами відносин; міжгрупові конфлікти.
Розлад взаємин з однолітками нерідко призводить до формування підвищеної тривожності, розвитку почуття непевності в собі, агресивності, пов’язаної з неадекватною і нестійкою самооцінкою, зі складностями в особистісному розвитку, заважає професійному самовизначенню, орієнтації в життєвих ситуаціях, а також - до різних форм емоційної та соціальної ізоляції. Виявляється, що положення, яке людина займає в групі (тобто статус), дуже сильно впливає на його особистісні особливості і поведінка [4;5;6].
За матеріалами Є.І. Кульчицької основними причинами несприятливого положення в класному колективі є наявність у цих підлітків таких рис, як злостивість, мстивість, черствість, нечесність, грубість, брехливість, егоїзм. На думку відомого психолога і психотерапевта М. Раттера, непопулярність і соціальна відторгнутість дитини можуть бути провісниками відхиляється і психічних порушень, які виявляться через багато років. Агресивні підлітки, при всій відмінності їх особових характеристик і особливостей поведінки, відрізняються деякими загальними рисами. До таких рис відноситься бідність ціннісних орієнтацій, їх примітивність, відсутність захоплень, вузькість і нестійкість інтересів [2]. У цих дітей, як правило, низький рівень інтелектуального розвитку, підвищена навіюваність, копіювання, недорозвиненість етичних уявлень. Їм властива емоційна грубість, озлобленість, як проти однолітків, так і проти навколишніх дорослих.
Висновки. Середньостатусні підлітки в умовах загальноосвітньої школи є згуртовані, що забезпечує стійкість класу фундаментом, багато в чому визначають емоційний заряд психологічної атмосфери учнівського співтовариства, стають об’єктом міжособистісних уподобань своїх різностатусних однокласників, беруть найактивнішу участь у життєдіяльності шкільного співтовариства. Конфліктогенними у підлітковій групі можна вважати такі психологічні риси особистості її членів як вербальна агресія лідерів та почуття провини аутсайдерів. Лідери підліткових угрупувань конфліктного класу прагнуть отримувати у конфліктній ситуації власну перемогу. Стан вивчення проблеми потребує подальшої розробки та проведення досліджень. Особливу увагу слід приділяти профілактичним впливам та корекційним, якщо вже є в цьому необхідність. Оскільки саме конфліктність в групі може спровокувати прояви булінгу та інші негативні явища в учнівському колективі.
Список використаних джерел:
- Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1990. 240 с.
- Гокіна Л. Агресивна поведінка дітей - це крик про допомогу.Психолог.- 2007. №13-15. 84-87.
- Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки підлітків. Практична психологія та соціальна робота. 2000. №5. С. 14-16.
- Підготовка майбутніх учителів до запобігання і вирішення конфліктів у професійній діяльності як педагогічна проблема / Т. Ю. Осипова, К. В. Розум // Наук. часоп. НПУ ім. М. П. Драгоманова : зб. наук. пр. Серія 16, Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2012. – Вип. 15. – С. 149–155. –Бібліогр.: 9 назв. – Текст статті доступний в Інтернеті:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_016_2012_15_34
- Педагогічний конфлікт та методи його подолання / О. В. Мельнікова //Духовність особистості: методологія, теорія і практика = Spirituality of a personality: Methodology, Theory and Practice : зб. наук. пр. / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, Н.-д. ін-т духов. розв. людини, каф. «ЮНЕСКО» «Духов.-культ. цінності вихов. та освіти». – Сєвєродонецьк: [б. в.], 2012. – Вип. 1. – С. 119–126. – Бібліогр.: 3 назви. – Текст статті доступний в Інтернеті:http://nbuv.gov.ua/UJRN/domtp_2012_1_13
- Компетентнісний підхід до конфліктологічної підготовки педагогів / І. Л. Холковська // Наук. зап. каф. педагогіки : зб. наук. пр. – Харків, 2013. – Вип. 31. – С. 323–330. – Бібліогр.: 7 назв. – Текст статтідоступний в Інтернеті: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzkp_2013_31_48
inforum.in.ua@ukr.net