Постановка проблеми. Активне формування особистості відбувається, значною мірою під час навчання у школі. Саме тому перед навчальним закладом стоять першочергові завдання приділяти головну увагу розвитку особистості учнів з врахуванням їх індивідуальних психологічних особливостей, створювати належні умови для забезпечення становлення творчих здібностей кожного конкретного школяра.
Тому, компетенція практичного психолога в галузі освіти полягає у фіксації якісних змін психічного розвитку учнів, розумінні їх вікових та індивідуальних особливостей та допомозі педагогам школи максимально ефективно використовувати засоби і методи навчально-виховної роботи. Психологічна служба в освіті, заснована на фундаментальних дослідженнях з вікової та педагогічної психології, істотно допомагає поліпшенню виховання та навчання підростаючого покоління. Ці та ряд інших чинників зумовлюють актуальність даної теми.
Метою дослідження є вивчення діяльності практичного психолога в галузі освіти.
Виклад основного матеріалу. Виходячи з теми та мети дослідження, структурно-логічна послідовність викладу матеріалу передбачає розкриття завдань, видів, напрямів та перспектив діяльності психолога у зазначеній галузі.
Відповідно до Положення про психологічну службу у системі освіти України [1, 2], можна констатувати, що завдання психологічної служби системи освіти полягають у:
- сприянні повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі, створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
- забезпеченні індивідуального підходу до кожної дитини на основі її психолого-педагогічного вивчення;
- профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і особистісному розвитку дитини.
Актуальний напрям діяльності психолога вимагає орієнтації на вирішення сьогоденних проблем, пов'язаних з тими чи іншими труднощами у навчанні та вихованні школярів, а саме:
- вивчення причин неуспішності в навчанні та пошуки шляхів їх подолання.
- регуляція стосунків у системах: дорослий - дитина, дитина - дитина, дорослий - дорослий. Розв'язування конфліктів.
- виявлення труднощів, проблем індивідуального розвитку особистості та вживання відповідних заходів.
- розв'язування проблем особистого життя учасників навчально-виховного процесу (дітей, батьків, вчителів).
Ці та інші завдання передбачають роботу не тільки із здобувачами освіти, а й з педагогами, батьками та референтними групами учнів. Тому основними напрямками роботи психолога в галузі освіти вважаємо:
- консультативно-методичну допомогу всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання та виховання дітей і підлітків, допомога органам державного управління у плануванні освітньої діяльності;
- просвітницько-пропагандистську роботу з підвищення психологічної культури в навчальних закладах та сім’ї;
- превентивне виховання (через засоби масової інформації, в ході вивчення шкільних предметів в межах навчальних програм або як окремого предмета), метою якого є формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров’я, профілактика алкоголізму, наркоманії, СНІДу і злочинності серед неповнолітніх;
Реалізація поставлених завдань та напрямків забезпечується наступними видами діяльності:
- діагностика, яка передбачає психологічне вивчення дітей і підлітків, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку дітей та учнівської молоді, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток і навчання;
- корекція, що полягає у здійсненні психолого- педагогічних заходів з метою усунення, або корекції відхилень у психофізичному та індивідуальному розвитку й поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи;
- реабілітація, що надає можливість провадити психолого-педагогічну допомогу дітям, підліткам, молоді, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;
- профілактика, що передбачає своєчасне попередження відхилень у психофі- зичному розвитку та становленні особистості, міжособистіснихстосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально- виховному процесі тощо;
- прогностика, що покликана здійснювати розробку, апробацію і застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах, проектувати зміст і напрями індивідуального розвитку дитини та складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп, міжгрупових взаємин та освітньої ситуації у регіоні.
Перспективний напрям націлений на розвиток, становлення індивідуальності кожної дитини, на формування її психологічної готовності до життя, і передбачає такі завдання:
- збереження психічного здоров'я і попередження емоційних розладів, знімання психічного напруження, яким супроводжується у дітей період адаптації.
- cтворення умов, які сприяли 6 розвитку здібностей кожної дитини; можливості для самовираження, розкриття творчого потенціалу, розвитку самостійності мислення, активізації їхньої пізнавальної активності, зацікавленості у відкритті нового.
- cприяння розвитку кращого розуміння дитиною себе, самоприйняття, усвідомлення власного "Я", почуття впевненості у своїх силах.
- формування здатності до довільної психічної саморегуляції і самоконтролю у дітей.
- формування групової згуртованості і навичок спілкування з однолітками та дорослими, навичок навчального співробітництва.
- формування в учнів умінь опановувати соціально-прийнятні норми поведінки шляхом розвитку навичок психологічної компетентності.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Психологічна служба – необхідний компонент системи освіти як на сучасному етапі розвитку суспільства, так і в перспективі. Доцільність її функціонування визначається загальною потребою сучасної освіти в такій організації своєї діяльності, яка б забезпечила розвиток індивідуальних особливостей і творчого ставлення до життя кожного учня. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні роботи психолога в інших галузях суспільства.
Джерела та література:
- Закону України «Про освіту» [режим доступу] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
- Положення про психологічну службу у системі освіти України [режим доступу] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0885-18#Text
- Овчарова Р.В. Практическая психология образования: науч. пособ. / Р. В. Овчарова - М.: Издательский центр «Академия», 2003. - 448 с.
- Федорчук В. М. Тренінг особистісного зростання: навч. посіб. / В.М. Федорчук – К: «Центр учбової літератури», 2014. – 250 с.
inforum.in.ua@ukr.net