ТРЕНІНГ ЯК ЗАСІБ ДИНАМІЧНОГО НАВЧАННЯ ТА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Традиційно в практичній психології тренінг розглядають як процес «навчання, тренування, дресирування», який може слугувати як цікавим засобом пізнання себе та інших, спілкування, так і інструментом формування нових навичок, розширення  свідомості та досвіду. Тренінг на думку фахівців моделює життєві ситуації та реальні переживання учасників тренінгової групи, дає можливість в делікатній прийнятній формі змінити себе, або ж принаймі прислухатись до себе, зрозуміти власні стани та почуття і навчитись ними управляти за власним бажанням та інтересом тощо [1, c. 3].

Психологи-практики вказують на основні атрибути тренінгу: тренінгові група, тренінгові коло, спеціально прилаштоване приміщення та приладдя, тренер, правила групи, атмосфера взаємодії та спілкування, інтерактивні методи навчання, структура тренінгового заняття, оцінювання ефективності тренінгу. Та найбільш важливою характеристикою тренінгової роботи є її відмінність від традиційного навчання, а саме: традиційне навчання більш зорієнтоване на правильну відповідь і відомий  результат, а тренінг завжди передбачає пошук, роботу з потенціалом, динамічне самопізнання і саморозвиток. Для тренера важливим є  організувати так взаємодію учасників групи, щоб поєднати процеси інформування новими відомостями, опанування новими технологіями, зміна погляду на проблему, на себе в позитивному контексті, досягнення ефективності вирішення поставлених питань і проблем [3, c. 5].

Особливої популярності набули психологічні тренінги в школі: проводяться спеціальні тренінгові програми для вчителів, для учнів, адміністрації. Привабливими для підлітків стали заняття з саморозвитку особистості. У підлітковому віці з’являється інтерес до власного внутрішнього світу, виникає бажання краще зрозуміти та пізнати себе,загострюються проблеми само оцінювання, проявляється слабкий розвиток рефлексивного аналізу, що призводить до підвищеної тривожності, невпевненості. Отже, потрібна цілеспрямована корекційна робота з підлітками. На думку Е. Андрущенко, психолога підліткового кабінету, основними завданнями курсу тренінгових занять можуть виступати наступні: поліпшення суб’єктивного самопочуття й зміцнення психічного здоров’я; розвиток самосвідомості й запобігання емоційним порушенням на основі внутрішніх і поведінкових змін; підвищення само розуміння для зміцнення самооцінки й актуалізації особистісних ресурсів; формування мотивації самовиховання й саморозвитку [2, c. 5, 6].

Психологами гімназій пропонуються програми профілактики девіантної поведінки підлітків, тренування комунікативних навичок; для школярів юнацького віку – формування ефективних навичок спілкування в конфліктній ситуації, для вчителів – розвиток навичок опанування поведінкою, вміння підтримувати емоційне здоров’я, професійну взаємодію. Головна мета цих програм – формувати соціальну стійку та успішну особистість [2, c. 29, 51, 60, 115].

Вчитель середньої школи, який пройшов відповідну навчально-розвиваючу програму, зможе зовсім на інших принципах будувати власні професійні стосунки із колегами та учнями, більш ефективно виконувати професійні педагогічні і виховні завдання. Для нього наповниться новим змістом розкриття особистісних та суспільних ресурсів людини. І що важливо, з’явиться реальна турбота про формування в ході викладання свого навчального предмету майбутньої захищеності учнів перед життєвими труднощами і агресивним оточенням [5, 6].

Узагальнюючи аналіз різними дослідниками тематики психологічних тренінгів  та особливості їх ефективності в школі, можна зробити висновок, що основна ідея тренінгу полягає в тому, щоб не змушувати, не травмувати людину, а психологічно грамотно допомогти стати собою, спрямувати її на саморозвиток особистості. Це значимо як для дітей, так і для дорослих.

Джерела та література:

1. Ковалюк О.М. Здоров’язбережувальні технології та управління. Тренінг / ЖДУ ім..І. Франка. Житомир, 2018. – 68с.
2. Психологічні тренінги в школі: 2-ге вид., виправлене / упоряд. Т.Шаповал. – К.: Шк. Світ, 2010. – 128с.
3. Технологія тренінгу/Упоряд.:О.Главник, Г.Бевз / За заг.ред.С.Максименко – К.: Главник, 2005. – 112с. – (Психол.інструментарій).
4. Хлівна О.М. Розвиток позитивної Я-концепції студентів засобами психологічного тренінгу // Психологічні перспективи. – 2011. – Вип.17. – С. 142 – 152.
5. Хлівна О. М. Використання психодіагностичних засобів у консультативній роботі з тривожними школярами // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К.: 2004, Т.VІ, випуск 1. – с.319-32
6. Хлівна О. М., Вовк В. П. До проблеми розвитку психологічної компетентності в майбутніх учителів // Педагогічний дискурс: Зб. наук. праць / Гол. ред. А. Й. Сиротенко.– Хмельницький: ХГПА, 2009.– Вип. 5.– С. 40 – 45.
7. Хлівна О. М. Роль психологічної служби в управлінні навчальними закладами // Сучасні проблеми практичної психології у Волинському регіоні : Матеріали VІ науково-практичного семінару, (Луцьк, 20 жовтня 2011 р.) / ВНУ імені Лесі Українки ; кафедра медичної психології та психодіагностики ; за заг. ред. М.І.Мушкевич. – Луцьк : РВВ «Вежа», 2011.– С. 15 – 17.