ВПЛИВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНУ АДАПТАЦІЮ ШКОЛЯРІВ

Пандемія Covid-19 триває вже другий рік, що суттєво вплинуло на освітній процес в Україні. Некомерційний аналітичний центр Cedos проаналізував зміни, які запровадив уряд в організації навчального процесу під час карантину, а також рекомендації міжнародних організацій щодо дистанційного навчання. Звернули увагу на те, які проблеми та складнощі виникають зі здоров’ям та безпекою в учасників навчального процесу. Проаналізували вплив пандемії на якість та доступність освіти.

Дистанційне навчання – це технології, які реалізуються із застосуванням сучасних інформаційних та телекомунікаційних мереж, що дозволяють здійснювати процес навчання на відстані, без особистого контакту між вчителем і учнем[1].

Дистанційне навчання базується на принципі гнучкості місця, часу, темпу та траєкторії навчання, і використати ці переваги. Можливість впливати на деякі аспекти свого навчання підвищує внутрішню мотивацію учнів, тож варто дати їм вибір у тому, які завдання виконувати (наприклад, 3 з 5 запропонованих), у якому порядку, за яким розкладом (у межах навчального тижня). Самостійна відповідальність за власну навчальну траєкторію формується поступово, тому варто нарощувати автономність у процесі навчання[2].

Перехід на дистанційне навчання у зв’язку з пандемією COVID-19 спричинив погіршення якості та доступності освіти, а також загострення низки освітніх нерівностей. На початку пандемії 90% шкіл по всьому світу були зачинені. Весною 2020 року всі навчальні заклади в Україні перейшли на дистанційне навчання. Через кілька місяців в Україні було запроваджено «адаптивний карантин», який передбачав поділ України на зони епідеміологічної безпеки: «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону». Відповідно до цього заклади загальної середньої освіти постійно переходили з дистанційного на змішане навчання та навпаки, натомість заклади вищої освіти переважно залишалися на дистанційному навчанні[3].

Важливо забезпечити досягнення очікуваних результатів навчання, водночас пам’ятаючи, що деякі з них можуть бути недосяжними в нових умовах, деякі — потребуватимуть незначної корекції, а частина — залишаться незмінними. У ході планування навантаження кожного заняття слід мати на увазі, що самостійне опрацювання матеріалу учнями триває довше, аніж виклад цього матеріалу вчителем/ вчителькою. Варто скоротити, наскільки це можливо, обсяг матеріалу. Це означає оптимізувати тематичне планування, вилучити несуттєві фрагменти, комбінувати матеріал кількох тем в одну. Також доцільно переглянути очікувані результати навчання і встановити дещо нижчий їх рівень або цілком їх скоригувати, якщо в умовах дистанційного навчання їх досягнення є надто складним[2].

Якість освіти — вагомий чинник впливу на доходи та зайнятість населення, а отже, і на економічний розвиток суспільства, тож неперервне функціонування й адаптація освітнього процесу в умовах карантину є критично важливими.

За дослідженням, 86% українських вчителів не мали суттєвого досвіду користування інструментами онлайн-освіти, тож забезпечувались навчання вчителів навичок користування цими інструментами, створення чи перенесення курсів в онлайн-простір і загалом організації навчання — через випуск інструкцій, створення каналів у YouTube, Telegram, груп у Facebook, інструкції зі створення силабусу курсів для змішаного навчання. Але важливою проблемою стало збільшення навантаження на вчителів, зокрема додатковий час на оволодіння навичками користування цифровими технологіями в освіті, створення чи перенесення своїх курсів до систем дистанційної освіти, їхнє регулярне оновлення, доповнення та спілкування із учнями.

З початку пандемії по всьому світу різко виріс рівень домашнього насильства, пов’язаний з умовами вимушеної ізоляції. Тільки на початку пандемії ВООЗ повідомляла, що в Європі на 60% збільшився рівень домашнього насильства. Оскільки від домашнього насильства частіше страждають жінки, це могло впливати на учасниць освітнього процесу. За перші кілька місяців карантину кількість дзвінків на гарячу лінію з запобігання домашньому насильству збільшилася на 30%. Водночас за даними поліції за цей період кількість звернень не збільшилася, що може свідчити про те, що не всі жертви домашнього насильства мали змогу повідомити про злочин, бо проживали зі своїми кривдниками. Водночас збільшилась і кількість повідомлень про випадки домашнього та сексуального насильства над дітьми. Це підтверджують дані від «Ла Страда-Україна», за якими за 2020 рік було зафіксовано 100 тисяч звернень щодо насильства над дітьми, а за перші три місяці 2021-го — 41 тисячу звернень. Найчастіше про випадки насильства повідомляли дівчата. 31% повідомлень стосувалась випадків домашнього насильства над дітьми. Високий рівень домашнього насильства впливає на якість і процес навчання, особливо під час дистанційного навчання, коли всі або більшість членів родини перебувають удома. Через локдауни й перехід на дистанційне навчання школярки та більше перебували вдома і в інтернеті, що підвищило ризик сексуального насильства та харасменту онлайн. Відповідно до досліджень, проведених у Великобританії, батьки та вчительки розуміють проблему з погіршенням безпеки дітей в інтернеті. Однак 63% батьків ніяк не обмежували користування інтернетом для своїх дітей протягом пандемії, батьки не можуть повністю контролювати діяльність своїх дітей онлайн, важливим є роз’яснення для самих дітей, яке має надаватися в школі, щодо безпеки в інтернеті та розпізнавання різних видів насильства.

Дистанційне навчання виявило: є група учнів, яким складно навчатися в таких умовах, що їм потрібна підтримка, тому що іноді через професійну зайнятість батьків, для вирішення складних завдань не вистачає певної підтримки, та часто учні молодших класів можуть впадати в паніку, тому як один з основних аспектів це є неадаптованість учнів до дистанційного навчання. Також необхідно посилити мотиваційні моменти. Уміння критично мислити, працювати з будь-якою інформацією, навички саморегуляції – виявилися не просто не сформованими, деякі діти про це навіть не здогадувались.

Список використаних джерел:

1. Стефаненко П. В. Дистанционное обучение в высшей школе : моногр. / П. В. Стефаненко. – Донецк : ДОННТУ, 2002. – 397 с.
2. Організація дистанційного навчання в школі методичні рекомендації:Частина 1/А. Лотоцька, О. Пасічник -2020.- 14с.
3. Cedos[Електронний ресурс].–2020.–Режим доступу до ресурсу: https://cedos.org.ua/researches/osvita-v-umovah-pandemiyi-analiz-problem-i-naslidkiv/
4. НУШ [Електронний ресурс].–2020.–Режим доступу до ресурсу: https://nus.org.ua/articles/praktyky-ta-pidhody-do-dystantsijnogo-navchannya-rekomendatsiyi-dlya-vchyteliv/