ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Актуальність дослідження. Більшість студентів-першокурсників перебувають у підлітковому та юнацькому віці. На жаль, під час природних біологічних та ендокринних змін деякі несприятливі впливи навколишнього середовища можуть викликати особистісні деформації, які мають неабиякий зв'язок з соціальною дезадаптованістю та ізоляцією.

Процес навчання у вищому навчальному закладі (далі ВНЗ) є особливим етапом для молодої людини, він пов’язаний не лише з новим досвідом, новими знаннями, здобуттям професійних навичок, а й з отриманням нових соціальних навичок, переглядом старих установок, уже здобутих знань, усвідомленням того які сфери потрібно розвивати тощо.

Соціальна адаптація/дезадаптація до нового навчального середовища має неабиякий вплив на особистість студента. Тому викладачі ВНЗ, в особливості куратори студентських груп, звертають неабияку увагу на комфортне входження студентів до нового кола спілкування, до нової системи навчання, тобто сприяють соціальній адаптації студентів-першокурсників. Уникнення та ігнорування комфортної адаптації студентів викладачами може не лише завадити швидкому входженню до навчального процесу, сприяти стресам, а й навіть спотворити професійні уявлення – знецінення студентами вибраної професії та вибраного шляху тощо.

Мета дослідження полягає у теоретичному вивченні проблем та особливостей соціальної адаптації студентів у вищому навчальному закладі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Адаптація – це одна зі складових механізму соціалізації, яка полягає у пристосуванні людини до різних життєвих ситуацій, у процесі яких вона отримує якісно новий соціальний досвід, здобуваються соціальні норми, цінності та установки [4, c. 183].

Адаптацію також тлумачать як процес вироблення нового режиму функціонування людини, тобто вона починає по-новому оцінювати себе в новому середовищі, в новому стані. У цьому новому стані людина направляє усі свої духовні, психологічні та фізичні сили на розв’язання нових задач, у нашому випадку – на навчання [6, c. 182].

Н. Лукашевич тлумачить адаптацію як основну умову і механізм людської життєдіяльності та виділяє такі її ознаки:

1. адаптація – це необхідна умова та засіб для взаємодії людини з навколишнім середовищем та оточуючими;
2. адаптація сприяє розвитку особистості та удосконалює взаємодію людини зі змінами в навколишньому середовищі;
3. через адаптацію формується соціальність та соціальні навички;
4. адаптація є необхідною при засвоєнні людиною якісно нового виду діяльності, у нашому випадку – навчання [1, c. 173; 4].

Студентство, як етап, характеризується не лише здобуттям професійних знань, умінь і навичок, а й також характеризується новими своєрідними умовами життя, побуту, праці, навчання, спілкування тощо. Тому часто однією з основних проблем адаптації студентів є невідповідність їх суб'єктивних очікувань і наявних умов реальної дійсності. Також виникає суперечність між інтелектуальним, творчим та особистісним потенціалом студента та можливостями їх реалізації у ВНЗ. Тому викладачам слід брати участь та супроводжувати студентів, сприяти безболісній та комфортній соціальній адаптації [4, c. 182-183].

Як нам відомо, кожен студент є унікальним, має свої індивідуально-психологічні особливості, а також відрізняється рівнем готовності до навчання в нових умовах. Відповідно, процес соціальної адаптації для кожного студента буде трішки відмінним [2]. Зупинімось детальніше на особливостях соціальної адаптації студентів у ВНЗ.

У психологічній літературі виділяють такі форми адаптації студентів до навчання у ВНЗ:

1. формальна форма – полягає у пізнавально-інформаційному пристосуванні до нового середовища. Тобто полягає у створенні нового паттерну навчання, відмінного до того який був у школі. Зазвичай, студенти адаптуються до нової системи навчання протягом першого півріччя, рідше протягом першого курсу;
2. соціально-психологічна форма – процес внутрішньогрупової інтеграції студентів, а також групова інтеграція студентської групи в цілому. Тобто, студент приймає норми та цінності нового соціального середовища, адаптується до нових форм соціальної взаємодії в студентській групі. Точних рамок соціально-психологічної форми адаптації немає, студенти можуть як швидко та безболісно пройти її, так і довго звикати до нового соціального середовища;
3. дидактична форма – полягає у проблемі підготовки до нових форм і методів навчання у ВНЗ, що в першу чергу відображає інтелектуальні можливості студентів. На жаль, бувають випадки коли студенти відчуваючи власну незмогу до опанування цих форм і методів навчання починають прогулювати пари або, навіть, бажають покинути ВНЗ [3; 6].

Залежно від активності студента соціальна адаптація поділяється на два види:

1. активна адаптація – студент активно приймає спілкується з членами нової соціальної групи, сам проявляє активність, охоче дізнається про цілі та цінності соціальної групи, аналізує їх і лише тоді приймає рішення. Студент будує свою діяльність та взаємовідносини з членами групи на основі норм і цінностей соціальної групи. Такий студент не буде боятись запропонувати нові рішення та норми групі, що лише сприятиме розвитку студентської групи. Активна адаптація сприяє успішнішій соціалізації в цілому;
2. пасивна адаптація – переважає конформне прийняття цілей та цінностей нової соціальної групи. Такий студент приймає норми та цінності групи за принципом «Бути як усі», він не прагне змінити щось [6].

Досліджуючи питання адаптації студентів-першокурсників у вищому навчальному закладі варто зазначити, що адаптаційний період, який починається з перших днів навчання, є дуже важливим етапом. Саме на початку студенти охоче бажають активно та творчо пристосуватись до нового навчального середовища. При успішній соціальній адаптації у студентів-першокурсників формуються оптимальні взаємовідносини як з одногрупниками, так і з викладачами, формується загальне враження та позитивне ставлення до обраної професії тощо [5; 6].

У процесі адаптації у ВНЗ неабияку участь беруть самі викладачі, яким слід проводити ввідні та настановні бесіди, проводити заходи які сприятимуть згуртуванню студентської групи.

Процес соціальної адаптації є двостороннім, студенти не самостійно прагнуть адаптуватись, їх супроводжують викладачі, адміністрація закладу, батьки та інші. Залежно від студента викладачі можуть проводити як групові тренінги, так і індивідуально спілкуватись зі студентом даючи йому певні поради, настанови та завдання з якими він неодмінно справиться [6, c. 182-183].

Висновки. Питання соціальної адаптації студента потрібно розглядати як процес його входження в нове соціальне та навчальне середовище, що полягає у засвоєнні та відтворенні соціальних норм і цінностей, що характерні даному середовищу, в прийнятті певних соціальних ролей. Цей процес є двостороннім, передбачає суб’єкт-суб’єктну взаємодію усіх учасників процесу (студентів, викладачів, кураторів, адміністрації ВНЗ тощо)

Варто зазначити, що адаптацію до нового навчального середовища проходять усі студенти-першокурсники, однак часові межі адаптації, складність перебігу цього процесу є індивідуальними. Не всі фактори впливу на особистість студента у вищому навчальному закладі сприяють успішній його адаптації.

Список використаних джерел:

1. Воспитание как элемент механизма адаптивно-развивающей социализации // Лукашевич Н.П. Социология воспитания : краткий курс лекций / Н.П. Лукашевич. – К. : МАУП, 1996. – С. 154-180.
2. Дроздова І.П. Методика викладання, педагогіка та психологія вищої освіти: навчальний посібник. – Харків: ХНАМГ, 2008. – 142 с.
3. Левківська Г.П. Адаптація першокурсників в умовах вищого закладу освіти: Навч. посібник / Левківська Г.П., Сорочинська В.Є., Штифурак В.С. – К.: Либідь, 2001. – 128 с.
4. Мирончук Н.М. Особливості адаптації студентів вищих навчальних закладів до змінених умов життєдіяльності // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. / Ін-т інновац. технол. і змісту освіти МОН України. – Київ, 2013. – Вип. 79. – С. 82-85.
5. Плотнікова О. Важливість вивчення індивідуальних особливостей першокурсників у період дидактичної адаптації / О.Плотнікова // Рідна школа. – 2001. ‑ № 10. − С.62-64
6. Спіріна Т. Особливості адаптації студентів-першокурсників до умов навчання у вищому навчальному закладі / Т. Спіріна, Ю. Зарюгіна // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. - 2014. - Вип. 32. - С. 182-184.