Актуальність. У статті представлено поняття соціальної адаптації, її форми та психологічні чинники. Крім цього, розглянуто вплив карантинних заходів щодо пандемії та як все це впливає на соціальну адаптацію школярів.
Ключові слова: соціальна адаптація, карантин, психологічне здоров’я, психологічна допомога
Соціальна адаптація — це процес і результат активного пристосування індивіда або соціальної групи до вимог та очікувань учасників нової або зміненої соціальної системи. [4]
Соціальна адаптація поділяється на: активну (індивід прагне вплинути на середовище, змінити його, тобто соціалізується активно) і пасивну (не взаємодіє із середовищем, не прагне змінити його).
Якщо розглядати соціальну адаптацію з боку системного підходу у психології - то це явище треба розглядати як безперервний процес впливу людини та її соціального оточення одне на одного. Успішність, а також адекватність цього процесу залежить як від індивідуально-психологічних особливостей особистості, так і від чинників середовища.
Психологічними чинниками, які визначають особливості соціальної адаптації, є психологічні властивості особистості, індивідуальні когнітивні стилі опрацювання інформації, способи емоційно-поведінкового реагування.[1]
Коли людина адаптується до соціальних умов, вона активізує діяльність у сфері громадського життя та поєднує це із власними професійними уподобаннями. Суспільство є зацікавленим у збереженні своєї цілісності та стабільності, тому існують механізми цілеспрямованого впливу на соціальну активність людини і, насамперед, на її ціннісні орієнтації, тому що цінності та мотиви соціальної активності є основою вільної людини, її вільного вибору в житті, її активної діяльності.
Пандемія Covid-19 стала дуже суворою перевіркою на міцність для всього світу, для багатьох міжнародних організацій і для системи державного управління. Перевірка ця далеко не завершена, оскільки закінчення пандемії поки не близько й наслідки глобального поширення коронавірусу ще підлягають прогнозам.[2]
На початку поширення коронавірусу було складно сформулювати чіткий алгоритм дій в освітній сфері. Тому, аби продовжити навчання і підтримати дітей з’явилось безліч стратегій. У ряді країн почали вводитись онлайн-заняття, і якщо на початку пандемії ідея дистанційного навчання здавалася неефективною, то зараз школярі й студенти за установленою схемою виконують домашні й контрольні завдання.
Вплив умов карантину на психічне здоров’я та самопочуття не варто недооцінювати. Теперішня життєва ситуація є незвичною для усіх. Вона змушує людей мобілізувати сили для того, щоб вони могли впоратися з власним стресом та забезпечити адаптацію учнів до сучасних реалій. [3]
Ефективне досягнення освітніх цілей у сьогоднішній реальності можливе за умови координації психолого-педагогічної діяльності працівників психологічної служби, педагогів школи та батьків. Все це передбачає спеціальну наукову й методичну підготовку вчителів, психолого-педагогічну просвіту батьків.
Працівникам психологічної служби у роботі з учасниками освітнього процесу в період карантину необхідно акцентувати свою роботу на таких питаннях: зниження рівня тривоги, страхів, паніки; підвищення рівня стресостійкості та розвитку навичок емоційної саморегуляції; запобігання соціальним ризикам серед дітей та підлітків, які перебувають вдома без нагляду дорослих.
Практичні психологи та соціальні педагоги закладів освіти в умовах карантину можуть ефективно працювати дистанційно, а саме:
інформувати про проведення (онлайн) тематичних психологічних вебінарів, конференцій, навчальних проєктів;
організовувати проведення (онлайн) групових або індивідуальних консультацій для батьків, педагогів (тематичних або за запитом);
систематично викладати просвітницьку інформацію для батьків на сайті закладу (запропонуйте теми щодо розвитку й виховання дитини, корисні поради щодо організації домашніх занять з дітьми та змістовного спільного проведення дозвілля);
здійснювати систематичну комунікацію з батьками та педагогічним колективом у соціальних мережах та інших групах;
рекомендувати доступні для самостійного застосування батьками методики щодо зниження рівня тривожності дітей, вправи з психогімнастики, рухливі, розвивальні ігри тощо.
Підсумовуючи вищенаписане, варто зазначити, що соціальна адаптація – процес тривалий і відрізняється за швидкістю у різних людей. Соціальна адаптація школярів та інших учасників освітнього процесу відбувалась у пришвидшеному темпі, без чітких планів дій. Тому психологам потрібно докласти зусиль. Аби нівелювати негативні наслідки цього процесу.
Список використаних джерел:
- Психологічні чинники соціальної адаптації / І. Галецька // Соціогуманітарні проблеми людини. — 2005. — № 1. — С. 91-100. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
- Державна політика соціальної адаптації населення в сучасних економічних умовах посткарантинного періоду: психологічні та соціокультурні аспекти / О. В. Чорний // Збірник наукових праць «Право та державне управління». – 2020. – №3. – С.168-173.
- Соціально-психологічна адаптація дітей в умовах пандемії / С.В. Дорофей //Науковий журнал "Габітус" – 2021. – №24. – С.140-145.
- Щудло С. А., Волович В. І. Адаптація соціальна // Велика українська енциклопедія
inforum.in.ua@ukr.net