ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДХОДУ ДО УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Навчити дітей математики – це означає навчити їх математичній компетентності.

Математична компетентність – це уміння бачити та застосовувати математику в реальному житті, вміння досліджувати математичні модель математичними методами.  Загальноосвітня мета викладання математики вимагає від учителя наступне, а саме: передати учням певну сукупність математичних знань, умінь та навичок; навчити письмовій та усній  математичним мовам; навчити застосовувати набуті знання при розв'язанні найпростіших завдань; ознайомити з методами пізнання реального світу, математичними елементами.

Методика викладання математики дуже тісно пов’язана із психологією. Психологія – це основа методики, без неї методика стає безпредметною. Оскільки  не можна говорити про раціональні методи навчання школярів, не знаючи їх психологічних властивостей: як вони сприймають, думають, пригадують,  запам’ятовують. Будь-яка спроба розв’язати те або інше конкретне питання методики математики без урахування відомостей психології не увінчається успіхом [1].

Дуже важливим є  забезпечення індивідуального підходу до кожного учня. Індивідуальний підхід – це  незамінна умова розвитку мислення школярів в процесі пізнання математики. Урок математики  - це пізнавальний діалог між учителем і учнем, при якому колективна робота всього класу вдало поєднується з активною самостійною діяльністю кожного учня. На уроках вчитель намагається розвивати мислення і творчі здібності учнів, виховувати особистість, постійно залучає учнів до обміну думками, аналізу помилкових тверджень, аргументованого захисту одержаних висновків.

Реалізація індивідуального підходу починається з вивчення готовності дитини до навчання. Не менш важливо є звернути увагу на фізичний  стан і здоров’я дитини, від яких залежить увага на уроці. Впровадження цього підходу спрямоване на створення у кожного учня ділового настрою, побудження інтересу до вивчення тієї чи іншої теми.

В індивідуальному підході важливо виокремити два головні аспекти – психологічний та педагогічний. Розуміння  педагогічного аспекту  полягає в такій організації навчального процесу, при якому вибір методів, прийомів і темпів у  навчанні враховує індивідуальні риси учнів, рівень їхніх  здібностей до навчання. Психологічний аспект полягає у встановленні неповторності учня, у визначенні його ставлення до оточуючих і до себе і специфіки реагування на зовнішні впливи.

Особливо важливим є здійснення індивідуального підходу до учнів на уроках математики. Завжди доцільно на уроках математики використовувати ігрові моменти особливо це є корисним у позакласній роботі. Такі методи роблять вивчення математики цікавим, полегшують засвоєння матеріалу.

Приклади використання ігрового методу у позакласній роботі з вивчення математики:

1. При вивченні теми з алгебри у 9 класі «Елементи прикладної математики» учні на деякий час стали кореспондентами газет, підприємцями, спеціалістами банку, економістами, хіміками-технологами. У формі гри  «Прес-конференція» діти показали як практично використовувати знання пов’язані з математикою в економіці, хімії, банківській справі.  Даний ігровий момент сприяв розвитку ініціативи, творчості та саморозвитку, також його можна використовувати як для ознайомлення з новим матеріалом, так і для його закріплення і відтворення під час розв’язування задач.
2. Учитель може захопити учнів своїми розповідями про математику та її значення в житті людини. Наприклад, під час вивчення ознак рівності трикутників розповісти про цікавий спосіб вимірювання відстані до недоступної точки, запропонований Фалесом Мілетським. Доцільно й учнів залучати до створення подібних розповідей, зокрема, на основі різних історичних відомостей і математичних фактів.      

Індивідуальний підхід дозволяє вивчення одних і тих же питань програми на різних рівнях, в залежності від підготовленості учнів, їх інтересів, здібностей та інших критеріїв так, щоб кожний учень був зайнятий на уроці, щоб не допускати прогалин в знаннях школярів. Навчальний процес повинен не просто пристосовуватись, підлаштовуватися під особистий рівень знань і умінь учнів, змінюючи зміст і методи, а орієнтуватись на досягнення максимально важливих результатів кожним учнем і, що не менш важливо, на розвиток мислення, пізнавальних можливостей, інтересів [2].

Кожен педагог повинен здійснювати індивідуальний підхід до дітей у навчально-виховній роботі, який базується  на знанні їх індивідуальних рис і умов життя. В результаті всебічного вивчення своїх вихованців у викладача створюється чітке уявлення про характер кожного з них, про його інтереси і здібності, що дає змогу зрозуміти вчинки дитини, застосовувати найбільш доцільні навчально-виховні засоби, які розвивають творчу активність дітей. Знаючи інтереси і нахили учнів, педагог заохочує здібних учнів до успішної роботи в повній відповідності з їхніми можливостями, сприяє просуванню вперед учнів з середньою успішністю, допомагає відстаючим учням ліквідувати прогалини в знаннях, саме цьому сприяє індивідуальний підхід до дітей у процесі навчання [3].

Висновки.

Отже, варто зазначити, що організація індивідуального підходу до навчання математики є одним із дійсно складних питань, в якому пов'язані теоретичні, частіше не до кінця розв'язані питання, і практичні вимоги їх реалізації на конкретному предметі, в конкретних класах. Навчальний процес повинен бути зорієнтованим на досягнення максимально значущих результатів кожним учнем і, що не менш важливе, на розвиток логічного мислення, пізнавальних можливостей, інтересів.

Індивідуальний підхід до школярів – це найважливіший принцип виховання й навчання, який має позитивний вплив на якість знань, навичок та вмінь учнів, сприяє активізації їхньої пізнавальної активності, формуванню позитивних мотивів навчання; оптимізує навчальний процес, дає можливість для розвитку творчих здібностей учнів. Таким чином, організація індивідуального підходу до кожного учня є однією з найважливіших умов підвищення ефективності навчання.

Список використаних джерел:

1. Бевз Г. П. Методика викладання математики [1]/ Г. П. Бевз // Київ "Вища школа". – 1989. – Режим доступу до ресурсу: https://edu-lib.com/matematika-2/dlya-studentov/bevz-g-p-metodika-vikladannya-matemati.
2. Слєпкань Г. А. Методика викладання математики [2] / Г. А. Слєпкань. – 2000. – Режим доступу до ресурсу: https://edu-lib.com/izbrannoe/slyepkan-z-i-metodika-navchannya-matema.
3. Таран Н. В. психолого-педагогічні основи застосування індивідуального підходу до навчання [3] / Ніна Володимирівна Таран. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://vseosvita.ua/library/psihologo-pedagogicni-osnovi-zastosuvanna-individualnogo-pidhodu-v-navcanni-molodsih-skolariv-53702.html.