ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ АГРЕСІЇ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Постановка проблеми: гострою проблемою сьогодення являється прояви агресивної поведінки у дітей підліткового віку. Спостереження свідчать, що агресивна поведінка дітей призводить до протиріч з однокласниками, неуспішності та відсталості у навчанні, надмірна вимогливість батьків та оточення дитини, нерідко і упередженість педагога, незадоволення потреби в материнській любові. [1, с. 92].

Серед психологів дослідників широку увагу проблемі агресивності, зокрема і у віковому аспекті, приділяли такі вчені як Л. Божович, Л. Виготський, І. Кон. Як правило, підлітки є  надзвичайно вразливими, у них ще недостатньо сформовані психічні процеси, і відповідно в результаті чого вони досить часто поводять себе неадекватно, в  різного роду стресових ситуаціях [4, с. 29].

Актуальність даної теми на сьогодні не зникає, оскільки дитина з агресивними проявами створює не лише дискомфорт власній особистості, а й навколишньому середовищу. Тому важливо та необхідно не лише вивчити дану проблематику, а й вчасно виявляти, коригувати та запобігати агресивній поведінці та деструктивним проявам.

Мета: теоретичний та емпіричний аналіз особливостей прояву агресії в підлітковому віці.

Результати дослідження: базою дослідження склали 30 учнів 9-А класу «Луцької загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів №23»

Агресія «лат. aggressio — нaпaд» — інстинктивна індивідуальна поведінка людей, тварин, яку породжує страх, лють тощо. Вона виражається в нападі або загрозі нападу на особин свого «рідше чужого» виду. Тобто можна казати , що агресія це така форма поведінки, яка націлена на образу або спричинення шкоди іншій живій істоті, не бажаючій подібного ставлення [4, с.259].

Безпосередньо явище агресії більшість дослідників визначає як поведінку, спрямовану на заподіяння шкоди [2, с. 46]. І хоча агресія часто асоціюється з емоційними станами «гнів, лють, ненависть», мотиваційними утвореннями «бажання зашкодити», когніціями «агресивні думки чи фантазії», все ж в основі цього явища лежить саме поведінковий акт «вчинок».

Під агресією, за А. Фроммом, варто розуміти будь-які дії, що заподіюють або мають намір завдати шкоди іншій людині, групі людей або тварині, а також заподіяння збитку взагалі всякому неживому об'єктові [5, с.320].

Агресивність, по Р. Немову, розуміється як ворожість - поведінка людини у відношенні до інших людей, що проявляється прагненням заподіяти їм неприємності, нанести шкоду [6, с.190].

Підліткова агресія може спричинюватися різними факторами, та мати різноманітні прояви. Серед форм агресивних реакцій підлітка, що зустрічаються в різних джерелах, необхідно виділити наступні:

Фізична агресія «напад» - використання фізичної сили проти іншої особи.

Непряма агресія - дії, які обхідними шляхами спрямовані на іншу особу «плітки, злісні жарти», так і ні на кого не спрямовані вибухи люті «тупання ногами, биття кулаками по столу, ляскіт дверима й ін.».

Вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму «крик, сварка», так і через зміст словесних відповідей «погрози, лайка».

Схильність до роздратування - готовність до прояву при щонайменшому збудженні, запальності, різкості, грубості.

Негативізм - опозиційна манера поведінки, спрямована проти авторитету або керівництва. Може наростати від пасивного опору до активної боротьби проти сталих законів і звичаїв [7, с.80-87].

Отже, агресивна поведінка в цілому викликає стійке негативне ставлення суспільства і є серйозним бар'єром між особистістю і оточуючими її людьми. Вона виступає як соціально-педагогічна проблема, і потребує вирішення. Тому необхідним є  попередження і запобігання  її проявів у суспільстві, особливо у молодіжному середовищі.

Сучасний підліток живе в світі, складному за своїм змістом і тенденціям соціалізації. Це пов'язано, по-перше, з темпом і ритмом техніко-технологічного розвитку, який ставить до людей нові вимоги. По-друге, з насиченим характером інформації, що глибинно впливає на підлітка, у якого ще не вироблено чіткої життєвої позиції. По-третє, з екологічними і економічними кризами, що вразили наше суспільство. Це викликає у дітей відчуття безнадійності і роздратування.

Особа дитини і підлітка формується не сама по собі, а в навколишньому середовищі. Особливо важлива роль малих груп, в яких підліток взаємодіє з іншими людьми. Перш за все, це торкається сім'ї, яка виступає одним із факторів формування агресії у підлітків.

Рис.1 Відсоткові показники рівнів прояву особливостей агресії.

Примітка до Рис.1: шкала 1- фізична агресія, шкала 2- непряма агресія, шкала 3- роздратування, шкала 4- негативізм, шкала 5-образа, шкала 6- підозрілість, шкала 7- вербальна агресія, шкала 8- почуття провини.

Опитувальник був використаний для діагностики агресивних і ворожих реакцій даної вікової групи. Більшість учнів отримали середній рівень та високий рівень агресії. Низький рівень агресивних проявів був присутній лише у першій 40% та четвертій шкалі 60%, а саме – фізична агресія та негативізм. Така форма агресії, як негативізм може проявлятись в прояві пасивного опору, так і активної боротьби проти загальних законів та звичаїв. Усі інші шкали характеризуються достатньо високими результатами, це означає що у дітей наявні усі форми агресії. Найяскравіше виділена підозрілість – схильність недовіряти іншим, обережне ставлення до оточуючих, витікаючи з їх упередження, що усі мають намір заподіяти шкоду.

В досліджуваних високе почуття провини, можливе упередження, що вони погані діти або чинять зло, також відчутні докори совісті. Наступне, що варто зазначити – це вербальна агресія, яка отримала показник 80%. Можлива агресія по відношенню до слабких учнів у формі насмішок, образ, тиску, бійок. Ініціаторами можуть бути не окремі особистості, а угрупування дітей, агресивна поведінка стає більш організованою.

Висновок: проаналізувавши літературу та джерела в межах обраної проблематики, ми теоретично та емпірично дослідили явище агресії у  даній віковій групі. Аналіз теоретико-методологічних джерел з проблеми дослідження показав, що існує декілька типів та способів вираження агресії, може виступати як різнорівневий багатофункціональний феномен. Якісний аналіз показав, що у досліджуваних виявилися підвищеними такі форми і типи вияву агресивності, як образливість, фізична, вербальна та невербальна агресія.

Проведення емпіричного дослідження із застосуванням однієї психодіагностичної методики – опитувальник Басса – Дарки, не вичерпує вивчення даної теми, проте дає нам можливість для перспективи у майбутніх дослідженнях. Отже, підсумовуючи вищезазначене, наголосимо, що було відмічено певну тенденцію до підвищеного рівня агресивності досліджуваних, що вимагає запровадження відповідних засобів психокорекції. Перспективою прийдешніх досліджень, вбачаємо у розробці соціально-психологічних тренінгів та програм з впровадженням у шкільних навчальних закладах з метою корекції агресивних проявів у підлітковому віці.

Список використаних джерел:

1. Берковіц Л. Агресія. Причини, наслідки, контроль / Л. Берковіц. - М., 2001. – 512 с.
2. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль СПб.: прайм-Еврознак, 2008. - 512 с.
3. Гурлєва Т.С. Дівчика-підліток: проблеми віку і профілактика важко вихованості / Т.С. Гурлєва. – К. : ІЗМН, 1997. – 136 с.
4. Лемак М. В., Петрище В. Ю. Методичне видання Психологу для роботи. Діагностичні методики./ У., 2009 - 615с.
5. Немов Р. С. Психологія. В 3 книгах. Книга 1. Общие основы психологии - М.: Издательчтво ВЛАДОС, 2008. - 688 с.
6. Обухова Л. Ф. Вікова психологія: підручник для вузів. - М., 2008. -460 с.
7.  Сельченок К.В.  Психология человеческой агрессивности - Мн., 2007. - С.471.