РІЗНОВИДИ РОБІТ ПСИХОЛОГА У ШКОЛІ

Реалії сьогодення спонукають кожного індивіда до сміливості, впевненості в прийнятті власних рішень, вміти «боротися» із труднощами будь-якого змісту. Так, як зростаюча особистість більше часу проводить у школі, вона не лише здобуває інтелектуальні надбання, успіхи, але й вчиться правильно (конструктивно) відстоювати власну думку, позитивно переконувати інших у своїй правоті, намагається логічно мислити та розмірковувати про різні життєві ситуації, а також вчиться налагоджувати взаємодію (безконфліктного спілкування) з однолітками, вчителями та іншими дорослими.

Актуальний напрям пов'язаний з розв'язуванням злободенних питань, що виникають у процесі навчання й виховання учнів, та проблем, пов'язаних із порушеннями в їхній поведінці, спілкуванні, інтелектуальному й особистісному розвитку.

Перспективний напрям зорієнтований на розвиток індивідуальності кожного суб'єкта освітнього процесу й передусім на формування психологічної готовності дитини до продуктивного навчання, самовиховання й самореалізації у соціумі.

Ці два напрями неподільно взаємопов'язані між собою. І хоча, на перший погляд, здається, що основний зміст праці освітнього психолога зосереджено на актуальному напрямі його діяльності, саме перспективному напрямові роботи з вихованцями й учнями належить пріоритет

Тому у школах надзвичайно важлива робота й участь компетентного психолога. Насамперед, психолог співпрацюючи з учнями здійснює:

1. Діагностику психологічної готовності дитини до школи (1-го класу). Займається виявленням першокласників, у яких особистісний, емоційно-вольовий, інтелектуальний, поведінковий компоненти психологічної готовності до навчання у школі не сформовані.
2. Займається виявленням учнів, що мають труднощі адаптації до навчання у школі. Забезпечує полегшення та швидку адаптацію дитини.
3. Діагностику наявності відхилень в інтелектуальному розвитку дітей.
4. Вивчає особливості особистісного розвитку учнів, схильних до конфліктів, агресії, неадекватних учинків, а також тих, хто має проблеми у взаємодіях з однолітками та вчителями.
5. Профілактику виникнення невротичної, психопатичної, девіантної поведінки шляхом виявлення учнів з психологічною схильністю до таких форм поведінки та організовує відповідну психолого-педагогічну роботу.
6. Психологічне консультування на запит учнів.
7. Займається організацією факультативної, гурткової роботи, позакласних заходів, тренінгів, спрямованих на формування у школярів необхідних психологічних уявлень, розвиток самоусвідомлення, стимуляцію самовиховання, самовдосконалення, обговорення проблем психологічного характеру, що їх хвилюють.
8. Роботу з обдарованими учнями.
9. Профорієнтаційну роботу.

Разом з цим співпраця психолога з батьками передбачає: пропаганду психологічних знань, розширення та поглиблення уявлень батьків про закономірності психологічного розвитку дитини, особливості соціальної ситуації розвитку на кожному віковому етапі. Руйнування хибних і формування правильних установок батьків щодо прийомів виховання дітей у сім’ї. Індивідуальні консультації на запит батьків. Психологічне консультування тоді, коли проблеми психічного розвитку дитини зумовлені наявність негараздів у самих батьків.

Шкільний психолог у взаємодії із педагогічним колективом: становлює довірливі взаємини з усіма вчителями, презентує основні функції, завдання, зміст та особливості роботи практичного психолога. З’ясовує шляхи взаємодії психолога та педагога, надає соціально-психологічну допомогу вчителям у створенні ними розвивального середовища та сприятливого психологічного клімату в класах, допомагає реалізувати методи психолого-педагогічного спостереження для діагностики міжособистісних взаємин, рівня інтелектуального потенціалу, наявності власних проблем школярів, сприяє організації диференційованого навчання та індивідуального підходу в навчанні та вихованні учнів, пропагує психологічні знання. Надає інформацію про нові дослідження у галузі психології, вивчає запити вчителів усіх класів, забезпечує індивідуальні консультації та психологічне консультування щодо особистих проблем на запит педагогів й учнів, «розряджає» негативний вплив нервово-психічного перевантаження у педагогів шляхом організації роботи кімнати психологічного розвантаження, тренінгів спілкування та особистісного зростання, організовує заходи психологічного спрямування на запит адміністрації школи [1; 120].

Таким чином, практичний психолог у сучасній школі має можливість оцінювати зміст та методи навчання і виховання учнів, що реалізуються в різних навчально-виховних закладах, давати практичні поради та рекомендації щодо вдосконалення із врахуванням наукових даних розвитку особистості дитини різного віку.

Список використаних джерел:

1. Легка Л.М., Семенча Л.Г. Організація діяльності психологічних служб: Навчальний посібник – Львів.: «Новий Світ-2000», 2009. – 372с.
2. Немов Р.С. Психология. В 3-х кн. Кн. 2.: Психология образования: учеб.для студ. пед. учеб. заведений / Р.С.Немов. – 4-е изд. – М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2006. – 606с.
3. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога. В 2 кн. Кн.2: Робота психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения: учеб.пособие / Е.И. Рогов. – М.: Изд-во ВЛАДОС - ПРЕСС, 2006. – 477с.
4. Гуманістична психологія: антологія: навч. посіб. для студ. ВНЗ:  3 т.; за ред. Р. Трача, Г. Балла. – Т. 2. Психологія і духовність (Світоглядні аспекти гуманістично зорієнтованих напрямів у сучасній західній психології). – 2005. – 279 с.
5. Дуткевич Т.В. Практична психологія. Вступ до спеціальності /Т.В. Дуткевич , О.В.Савицька . – К.: Центр учб. літератури, 2007.– 255 с.